WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Прикладна лінгвістика як навчальна та наукова спеціальність - Реферат

Прикладна лінгвістика як навчальна та наукова спеціальність - Реферат


Реферат на тему:
Прикладна лінгвістика як навчальна та наукова спеціальність
Історія розвитку лінгвістики як науки характеризується переважною увагою до фундаментальних теоретичних досліджень. Наш прагматичний час зумовив активізацію досліджень у сфері практичного застосування накопичених лінгвістичних досягнень і, відповідно, активний розвиток такої лінгвістичної науки, якою є прикладна лінгвістика. Провідні університети світу (як далекого, так і близького зарубіжжя) не лише проводять підготовку фахівців за цією спеціальністю, спираючись на розроблені державні стандарти (наприклад, стандарти РФ), а й активно досліджують з залученням студентів проблеми прикладної лінгвістики з практичним їх впровадженням у життя суспільства. В університетах України розпочато підготовку фахівців з цієї спеціальності. Одними з перших в Україні спеціалістів з прикладної (комп'ютерної) лінгвістики почали готувати Національний університет
ім. Шевченка, Київський національний лінгвістичний університет, "Львівська політехніка". Слідом за ними в університетах багатьох обласних центрів з'явилися окремі факультети прикладної лінгвістики, або у межах філологічних факультетів (переважно романо-германського спрямування) починалася підготовка студентів за спеціальністю "Прикладна лінгвістика". На жаль, Міністерством освіти і науки України ще не розроблено стандарт навчальної спеціальності "Прикладна лінгвістика". У зв'язку з цим організатори навчального процесу у навчальних закладах, у яких проводиться підготовка за спеціальністю "Прикладна лінгвістика", вкладають власне бачення у розуміння як самого поняття "прикладна лінгвістика", так і у насиченість навчальних планів, а, відповідно, у можливість подальшого використання випускників на ринку праці України і зарубіжжя. Не дивно, що у дипломах багатьох випускників спеціальності "Прикладна лінгвістика" і досі зазначається "учитель англійської мови, перекладач", нічим не відрізняючись від того, що писали і випускникам факультетів романо-германської філології. Неузгодженість, нескоординованість дій у підготовці спеціалістів з такого актуального для України напряму лінгвістичної науки, як прикладна лінгвістика, розмиває уявлення і самих студентів про свій фах, про потенційні можливості професійної реалізації потенціалу молодого спеціаліста, звужує їх шанси на працевлаштування, затримує створення необхідної інформаційної інфраструктури суспільства, де могли б плідно працювати випускники факультетів прикладної лінгвістики.
Думається, що запорукою успіху у підготовці таких спеціалістів повинно стати, насамперед, чітке усвідомлення того, які напрями має прикладне застосування лінгвістичної теорії, іншими словами, до яких сфер діяльності готуються такі випускники.
Метою даної роботи є висвітлення проблеми стану та перспектив розвитку прикладної лінгвістики в освітніх та наукових закладах України.
Одним з найбільш поширених напрямів прикладної лінгвістики є традиційний напрям використання природної мови (як рідної, так і іноземних) у процесі комунікації людей, тобто лінгводидактика мов, що складається з проблем письма (графіка), методики навчання рідній і іноземним мовам, орфографії і пунктуації та їх удосконалення, мовної культури тощо. Цей напрям має ще назву конкретного мовознавства, тобто такого, що вивчає окремі (конкретні) мови (україністика, русистика тощо) [4, 426]. Фунціонування кожної мови як засобу спілкування вивчається у межах функціональної лінгвістики, яка, на відміну від конструктивної лінгвістики, що вивчає мову, надає перевагу дослідженню мовлення.
Практичне використання мов є неможливим без врахування особливостей мовного спілкування та таких його складових, як мовець, адресат, повідомлення, контекст, специфіка контакту та код (засоби) повідомлення, які вивчаються у межах комунікативної лінгвістики.
Комунікативні процеси, що розглядаються у комунікативній лінгвістиці, аналізуються з урахуванням зв'язку конкретних мов з культурою, взаємодією мовних, етнокультурних і етнопсихологічних чинників, які є предметом аналізу етнолінгвістики, тісно пов'язаної з так званою зовнішньою лінгвістикою, об'єктом якої є сукупність етнічних, соціальних, історичних, географічних та інших чинників як нерозривно пов'язаних з розвитком і функціонуванням мови [4, 423].
Посилення міжнародних зв'язків активізувало розвиток таких напрямів прикладної лінгвістики, як інтерлінгвістика, що вивчає міжнародні мови як засіб міжнародного спілкування [4, 424], та перекладознавство, у межах яких набули особливої актуальності питання транскрипції усного мовлення, транслітерування тощо. Теоретичним підгрунтям для розвитку цих прикладних напрямів можна вважати досягнення у галузі зіставного мовознавства (контрастивної лінгвістики, конфронтативної лінгвістики), яке на основі зіставного методу вивчає дві чи більше мов з метою виявлення їх подібностей і відмінностей на всіх рівнях мовної структури [4, 422].
Використання певних наукових методів спричинило появу нових напрямів у розвитку тієї чи іншої прикладної сфери. Так, наприклад, застосування методів картографування та лінгвістичної географії (нанесення на географічну карту ізоглос - меж поширення певних мовних явищ) зумовило розвиток ареальної лінгвістики (лінгвогеографії, просторової лінгвістики), що тісно пов'язана з таким напрямом прикладної лінгвістики, як картографія, тобто лінгвістичне забезпечення створення та використання географічних карт [3].
Актульним є і практичне використання лінгвістичних даних у стилістичній діагностиці [5], стилеметрії [2; 6], при автоматизації певних процесів (наприклад, видавничого) [7], які стали цікавими напрямками сучасної прикладної лінгвістики.
Прикладний характер має і проблема дешифрування [9].
Мова як явище соціальне функціонує в тісній взаємодії з суспільством: стан і розвиток мови залежить від суспільних процесів і навпаки - мова здатна впливати на стан суспільства. Така взаємозалежність зумовила ще один традиційний напрям прикладної лінгвістики - участь в мовній політиці держави, яка здатна реалізуватися у розробці алфавітів, принципів орфографії, ліквідації неписемності; виборі і затвердженні державної мови; визначенні положення інших мов по відношенню до державної мови; розробці, уніфікації і стандартизації національної термінології; питаннях найменування й перенайменування (міст, вулиць, площ).
Близькою до зазначених напрямів є проблема прикладної термінології, яка може бути представлена такими аспектами:
- проблема засвоєння носієм мови певних термінів, або й певних терміносистем;
- систематизація терміносистем;
- укладання термінологічних словників;
- стандартизація й уніфікація науково-технічної термінології;
- виявлення співвідношення міжгалузевих
Loading...

 
 

Цікаве