WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Навчання писемної мови студентів вищих технічних навчальних закладів східного регіону України з урахуванням їх комінікативних потреб - Реферат

Навчання писемної мови студентів вищих технічних навчальних закладів східного регіону України з урахуванням їх комінікативних потреб - Реферат

матеріал , що викладається );
3) запис аудійованого матеріалу з окремими незначними трансформаціями тексту ( основний матеріал записується українською мовою - трансформації передаються в більшості випадків російською );
4) запис головної інформації з аудитивно повідомлюваного тексту, що передбачає вміння виділити цей матеріал ( подається переважно російською мовою);
5) запис власних висловлень студентів на задану тематику при відповідях на запитання та виконання різного роду завдань ( відповіді на запитання українською мовою можуть подаватися російською мовою );
6) запис умов задач та ходу розв'язання їх. Виділення цього виду діяльності в окрему групу пояснюється тим, що фіксація умов задач з фізики, наприклад, та ходу їх розв'язання вимагає окремої системи запису та обізнаності з визначеною системою україномовної термінології.
Слід відзначити, що виявлені реальні комунікативні потреби студентів-першокурсників у письмі в навчально-професійній сфері з'являються і в навчальному процесі у певній послідовності, що дозволяє побудувати ієрархічну систему вправ, яка передбачає поетапний характер формування відповідних навичок та вмінь.
У ході пошуків були встановлені критерії оволодіння навичками писемного відтворення навчально-наукового тексту (з аркуша), а також навичками писемного відтворення наукової інформації (на слух).
Як критерії відтворення тексту з аркуша, були виділені такі вміння: 1) визначення головної інформації у змістовних частинах тексту; 2) збереження логічної послідовності у тексті; 3) згортання тексту; 4) осмислення, відбір та перенесення нової інформації у відтворюваний текст; 5) граматично правильне оформлення тексту.
Виділені такі показники відтворення тексту на слух: 1) прогнозування інформації; 2) виділення головної інформації у змістовних частинах тексту; 3) збереження логічної послідовності у тексті; 4) згортання тексту; 5) оперативне запозичення словоблоків [2]; 6) осмислення, відбір та фіксація нової інформації; 7) граматично правильне оформлення тексту.
Одиницею навчання був обраний текст: при навчанні писемному відтворенню з аркуша - зафіксований на письмі текст, при навчанні писемному відтворенню на слух - текст, який звучав.
При навчанні обсяг текстів постійно збільшувався: від 50 слів до 2-3 сторінок друкованого тексту при відтворенні з аркуша і від 15-20 слів до 30-хвилинної тривалості звучання при відтворенні на слух.
Ми запропонували диференційовану поетапну систему навчання студентів писемному відтворенню наукового тексту з аркуша і на слух, починаючи з відтворення тексту із зоровою опорою (тобто відтворення навчально-наукової літератури за фахом з подальшим писемним відтворенням), переходячи потім до навчання писемного відтворення інформації, що звучала (тобто сприйняття навчально-наукового тексту з подальшим писемним відтворенням).
Навчальні тексти для розвитку навичок писемної мови як адаптовані, так і неадаптовані, містили морфолого-синтаксичні структури, що були запропоновані у курсі порівняльного зіставлення російської та української мов, які виражали певні понятійні категорії. За кожною темою створювався цикл текстів: 1) текст, що пропонувався викладачем для презентації теми та одного-двох засобів вираження певної понятійної категорії (як правило, це текст невеликого обсягу / 50-70 слів / ); 2) текст досить великого обсягу за тією ж темою, що містив різноманітні лексико-граматичні конструкції, призначені в залежності від цільової настанови або для вивчаючого читання, або для аудіювання; 3) текст для відтворення в формі конспекту, тез чи анотації; 4) текст, що створюють самі студенти, який будується на вже вивчених порівняльних конструкціях і тематично адекватний раніше вивченим.
Система вправ, що супроводжують цикли текстів, зорієнтована на формування навичок писемного відтворення з аркуша та на слух . На цих двох етапах навчання користуванню наукового мовлення було запропоновано студентам диференційовану систему вправ, що поділяється на дві підсистеми: 1) передтекстові та текстові вправи, які навчають відтворенню з аркуша; 2) передтекстові та текстові вправи, які навчають відтворенню на слух.
Передтекстові вправи, що навчають відтворенню як з аркуша, так і на слух, мають спільні завдання та містять у собі такі типи вправ: 1) на зняття лексичних труднощів відтворення; 2) на зняття морфолого-синтаксичних труднощів відтворення; 3) на виявлення змістовних зв'язків; 4) на виявлення логічної послідовності; 5) на згортання і розгортання конструкцій за рахунок мовних засобів; 6) на згортання і розгортання висловлення за рахунок виведення і введення відомої інформації.
Текстові вправи, що пропонувалися нами при навчанні відтворення і з аркуша, і на слух, ми поєднали за їх завданнями: 1) на виявлення у тексті закінчених змістовних висловлень; 2) на виявлення структури тексту; 3) на вилучення з тексту потрібної інформації; 4) на відтворення вилученої інформації; 5) на побудову мовленнєвого утворення адекватного комунікативної мети.
Така побудова навчання приводить нас до таких конкретних висновків. Навички писемного відтворення наукового мовлення як з аркуша, так і на слух можуть бути сформовані у російськомовних студентів , що навчаються у технічних закладах Східного регіону України: 1) аналізувати як структуру, так і зміст тексту, що сприймається; 2) реалізувати писемні відтворення адекватно комунікативному завданню; 3) граматично правильно оформити побудоване мовленнєве утворення.
Розвиток навичок писемного відтворення значно інтенсифікується, якщо всі види мовленнєвої діяльності розвиваються у комплексі й одночасно.
Навчання писемного наукового мовлення протікає більш ефективно, якщо етапи навчання сприйняттю і писемному відтворенню проходять через три рівні:
а) мікровисловлювання;
б) об'єднання мікровисловлювання в мікротекст;
в) створення тексту, адекватного комунікативному завданню.
Пізнавальна мотивація студентів різко посилюється у тому випадку, якщо навчання науковому мовленню ведеться через об'єкт їх пізнання, тобто на матеріалі теорії сучасної української мови. Підвищення мотивації обумовлюється і тим, що вказаний порівняльно-зіставний курс є для російськомовних студентів і додатковим допоміжним курсом за фахом, що може викладатися українською мовою.
На останнє відзначимо, що запропонована система роботи з формування навичок писемного наукового мовлення успішно запроваджується у навчання студентів практичного володіння української мови у Харківськійдержавній академії міського господарства.
ЛІТЕРАТУРА
1. Костомаров В.Г., Митрофанова О.Д. Методическое руководство для преподавателей русского языка иностранцам. 3-е изд., перераб. и доп. М., 1984.- С.13.
2. Павлова В.П.Обучение конспектированию: Теория и практика .- М. , 1978.- С. 34.
3. Пентилюк М.Наукові засади комунікативної спрямованості у навчанні рідної мови // Дивослово. - 1999. - № 3.- С. 8.
4. Piepho H. E. Kommunikative Kompetens und gesellchafliche Befrei und zur Lernzielphilosophie des Spracherwerbs .Frankonius Verlag Zimburg, 1976 .- С.12.
5. Hymes D. On Communicative Competence . - In : Direction in Sociolinguistics. Holt Rinehart, 1972 .
Loading...

 
 

Цікаве