WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Навчання писемної мови студентів вищих технічних навчальних закладів східного регіону України з урахуванням їх комінікативних потреб - Реферат

Навчання писемної мови студентів вищих технічних навчальних закладів східного регіону України з урахуванням їх комінікативних потреб - Реферат

професійного мовлення входять терміни, пов'язані з комунікативним аспектом навчання рідної мови. Відомо, що слово "компетенція" означає "добра обізнаність із чим-небудь". Учні, засвоюючи мовну систему, формують мовленнєві вміння і навички , набувають мовної і мовленнєвої компетенції " [3].
"У процесі вивчення мови учні набувають знань про саму мову, її граматичну структуру і словниковий склад, історію і закони її розвитку; отримують уявлення про роль мови в ментальності українського народу, в його суспільного житті, у розвитку інтелекту людини тощо. Це і становить їхню мовну компетенцію" [3].
Володіння мовою як засобом спілкування складається з багатьох компонентів, які взаємопов'язані між собою, доповнюють один одного та взаємодіють у процесі комунікації. Носії мови можуть розуміти і правильно будувати значну кількість речень на основі знань інтуїтивних та усвідомлюваних правил з'єднання одиниць мови та їх значень. З точки зору соціокультурних норм поведінки мовці породжують мовленнєві дії для досягнення задуманих цілей та сприймають інтенції, що містяться у висловленнях співрозмовників .Творчо застосовуються стратегії спілкування у разі труднощів, що можуть виникати при спілкуванні, наприклад, компенсуються відсутні значення. Можна зробити висновок, що володіння мовою - це динамічні, творчі й індивідуально специфічні здібності людини (у відповідності до соціальних та культурних норм суспільства ) користуватися комунікативним інвентарем мовних засобів, що є у її пам'яті, для сприйняття та побудови в усній чи писемній формі програм мовленнєвої поведінки у вигляді висловлень та дискурсів. Ці здібності бути учасником мовленнєвої діяльності етнолінгвіст Д.Хаймс уперше у 1970 р. назвав комунікативною компетенцією [4].
Усі існуючі та можливі комунікативні компетенції мають рівний статус, оскільки кожна з них повною мірою задовольняє інтелектуальні (концептуальні) потреби її власника. Тому володіння мовою слід оцінювати з точки зору рівня сформованості відповідної комунікативної компетенції.
Концепція комунікативної компетенції, що відбиває природу мови, дає змогу диференційовано відбирати зміст навчання у відповідності до цілей та завдань орієнтованого використання мови як засобу спілкування і комунікативних потреб студентів. Ось чому вивчення та уточнення комунікативних потреб при навчанні мови має виключно важливе значення.
Спираючись на таке розуміння концепції комунікативної компетенції та вивчені комунікативні потреби студентів технічних закладів, можна побудувати модель мовленнєвої поведінки російськомовних студентів, які навчаються у вузах Сходної України. Дослідження комунікативних потреб студентів відбувалося в декілька стадій. На першій стадії були проаналізовані програми навчання за фахом на конкретному факультеті та виділені сфери та ситуації спілкування, мовленнєві інтенції. На другій стадії для перевірки правильності цього відбору та його можливої корекції був проведено опитування студентів, яке виявило значеннєвий зміст комунікативних потреб. На третій стадії студентам пропонувалась анкета, що містила перелік мовленнєвих інтенцій, які виникали в тих чи інших ситуаціях. Студентам 1 курсу трьох факультетів (містобудівельного, міського електричного транспорту, інженерної екології міст - 150 осіб) Харківської державної академії міського господарства потрібно було відзначити серед них інтенції "дуже потрібні для спілкування", "потрібні" та "потрібні, але дещо пізніше".
Слід відзначити, що в анкетуванні враховувалась специфіка технічного навчання та професійної спрямованості студентів Харківської державної академії міського господарства. У результаті вищевказаного анкетування був відібраний мінімум найбільш типових та значущих ситуацій спілкування російськомовних студентів 1 курсу технічних закладів у навчально-науковій сфері протягом першого семестру навчання у закладі. Мета дослідження полягала в отриманні як об'єктивної інформації (про факти), так і суб'єктивної (думки, оцінки). На підставі даного анкетування була з'ясована думка студентів про достатність та ефективність знань з української мови у навчально-науковій сфері діяльності та для професійного спілкування за майбутнім фахом, а також студентами був зроблений висновок про те, що вони оцінюють систему навчання цим аспектам на заняттях з української мови як недостатню та малоефективну.
Таким чином, у рамках відібраних ситуацій були виявлені однотипні мовленнєві інтенції з однотипною мовленнєвою реалізацією, що може дозволити у відповідному підручнику організувати тренування мовного матеріалу в різних ситуаціях спілкування, сформувати навички перенесення, корекції або утворені заново за аналогією. Усі ці приклади стосувались як усної форми спілкування, так і письма, інших видів мовленнєвої діяльності.
Крім того, опитування студентів-першокурсників дозволило визначити, у чому полягає порушення професійної комунікації під час занять в україномовній ситуації: невміння уточнити отриману на лекції та практичному занятті інформацію українською мовою, неадекватна реакція на запитання викладача, сповільнений темп мови, невпевненість при відповідях, постійні спроби перейти на більш зрозумілу для них російську мову. Іноді спостерігались випадки непорозуміння в тому плані, що учні не могли чітко усвідомити реальні комунікативні потреби або правильно сформулювати їх і тим самим допомогти викладачеві правильно відібрати та подати досліджений матеріал як приклад гіпотетичного моделювання майбутньої реальної комунікації студентів за фахом.
На підставі виявлених комунікативних потреб при навчанні письму нами був досліджений продукт писемного мовлення студентів. Був проаналізований весь матеріал, запропонований викладачами математики, фізики, хімії у тих випадках, коли він подавався українською мовою, а також той матеріал, що його фіксували самі студенти, виходячи з їх особистої потреби. У результаті було з'ясовано, з якою метою та в якій формі записувався той чи інший матеріал. Потім він був проаналізований за певними параметрами:
1) за характером запису ( списування / текст складається українською мовою / , запис зі слуху / основна термінологія подана українською мовою /, власне писемне висловлення / український текст чергується з російськими висловленнями / );
2) за ступенем перетворення інформації ( дослівний запис / українською мовою /, з частковим перетворенням / українською та з деякими вкрапленнями російською мовою /, з повним перетворенням / більшість висловлень складені російською мовою / );
3) за характером матеріалу , що записувався ( лексичний склад / значна кількість русизмів / , граматичний матеріал , тематика / основу складає україномовний запис із вживанням деяких російських літер зазвичай е замість є , абоы замість и -і ).
Виявлено, що комунікативні потреби студентів 1 курсу технічних спеціальностей у зазначеній сфері спілкування полягають у наступному:
1) дослівна передача змісту навчального матеріалу за загальноосвітними предметами із зоровою опорою ( списування з дошки та з підручника - українською мовою );
2) дослівний запис усього аудійованого матеріалу або його частини (повільний темп запису українською мовою не дозволяє повністю фіксувати
Loading...

 
 

Цікаве