WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Навчання писемної мови студентів вищих технічних навчальних закладів східного регіону України з урахуванням їх комінікативних потреб - Реферат

Навчання писемної мови студентів вищих технічних навчальних закладів східного регіону України з урахуванням їх комінікативних потреб - Реферат


Реферат на тему:
Навчання писемної мови студентів вищих технічних навчальних закладів східного регіону України з урахуванням їх комінікативних потреб
Одним з важливих завдань, при визначенні цілей навчання та відповідно змісту навчальних матеріалів є виявлення комунікативних потреб студентів вищих технічних закладів Східного регіону України. Cкладна мовленнєва ситуація, неоднорідне російськомовне оточення цього регіону впливає на формування навичок користування українською мовою негативно причому, не знаходячи свого будь-якого відображення у відповідних навчальних програмах, за якими навчаються студенти. Тому важливими комунікативним завданням є вивчення реальних комунікативних потреб студентів у ході навчання і створення на цій основі диференційованих комунікативних програм вивчення української мови, які б відповідали специфіці регіону, уточнення у світлі результатів такого вивчення вже діючих програм, змісту підручників та форм презентації, закріплення та контролю засвоєних знань, сформованих мовленнєвих вмінь та навичок.
Сучасна методична ситуація поки що характеризується недостатньою орієнтацією програм та підручників на реальні та потенційні комунікативні потреби студентів, особливо у тому, що стосується навчання української мови в російськомовному оточенні Сходу України. Відсутність необхідної кореляції між соціально обумовленими потребами студентів і відбиттям їх у програмах та підручниках пояснюється, очевидно, й тим, що методика не має на цей час повного опису комунікативних потреб різних категорій студентів ( тих, що вільно володіють українською мовою; тих, що володіють української мовою обмеже-но та знаходяться в умовах відсутності україномовного середовища ) .
Розгляд означеної проблеми потребує уточнення комунікативних потреб студентів для визначення цілей та змісту навчання, вибір яких повністю визначається комунікативними потребами тих , хто навчається. Зрозуміло, що в основі комунікативних потреб студентів лежать соціально значущі потреби суспільства у підготовці фахівців з певною комунікативною компетенцією українській мові . Справедливо відзначалося, що практичні цілі, які висуваються або усвідомлюються студентами, визначаються не тільки (і не стільки) індивідуальними потребами цих студентів, але, безумовно, підтримуються мовленнєвими попитами сучасного суспільства, умовами його розвитку і завданнями на даному етапі [1].
Завдання методики, зокрема навчальних матеріалів, полягає в тому, щоб ці соціально значущі потреби перетворити в усвідомлювані особистісні потреби студентів, зробити їх потужним важелем мотивації навчання, скоординувати з індивідуальними інтересами та потребами. Орієнтація сучасного навчання української мови студентів вищих технічних закладів в умовах російськомовного оточення Сходу України на визначення нагальних комунікативних потреб дозволить побудувати певну модель навчання української мови на засадах усвідомлюваних цілей її навчання для основної частини соціальної групи індивідів, тобто випускників вищих технічних закладів, на яких покладено завдання розповсюдження української мови у сфері виробництва та господарської діяльності .
Комунікативні потреби випливають з потреб навчальної діяльності студента на певному курсі, факультеті, в певному навчальному закладі: слухання лекцій з відповідної спеціальності, участь у семінарі за фахом і з суспільних дисциплін (для чого, в свою чергу, треба опрацьовувати підручник та іншу рекомендовану літературу українською мовою), виконання лабораторних робіт, згодом - складання екзаменів у першу сесію (а перед екзаменами - залікової сесії). При проведенні колоквіумів з тієї чи іншої дисципліни студенту необхідно брати участь у них (для цього треба вміти спілкуватися з викладачем українською мовою на теми спеціальності), бути учасником різноманітних студентських конференцій. Комунікативні потреби мають враховуватися і при визначенні тем у текстах, що відбираються для навчання. У цьому аспекті варто назвати предмети, які викладаються на 1 курсі технічного закладу українською мовою: математика, фізика, хімія, мікро- та макроекономіка - спеціальні дисципліни, історія України, історія світової культури - суспільні дисципліни.
Відповідно будується і загальна стратегія навчання української мови, вибір якої утруднюється відсутністю належного україномовного оточення, а також недостатньою кількістю годин, що відведені на українську мову (ця кількість дуже обмежена та визначена годинами на викладання курсу "Ділової української мови"). Слід звернути увагу на те, що при профільованому навчанні у студентів - майбутніх фахівців виробничої сфери - ще немає знання зі своєї спеці-альності (предмета), тобто його позамовна компетенція ще повністю не сформована. Виходячи з цих загальних умов та комунікативних потреб, що ми виділяємо, можна побудувати такий тип навчальної програми, що буде розрізнятися на виході співвідношенням мовної та мовленнєвої (комунікативної) компетенцій, які формуються у процесі навчання та отримуються у його результаті. Ця програма повинна розрізнятися і за характером фрагмента всього корпусу мовних та мовленнєвих засобів, що обираються для навчання (особливо якщо ми маємо справу з російськомовними студентами; та й частина дисциплін у навчальному закладі все ж таки викладається російською мовою, поряд з тими дисциплінами, які читаються студентам українською). Якщо, наприклад, звертати увагу тільки на читання спеціальних текстів за фахом (що актуально перш за все, для спеціалістів із закінченою вищою освітою - аспірантів, магістрів), то розмовні засоби української літературної мови, а також засоби, що зобов'язані своєю специфікою її усній формі, входити у навчальний фрагмент мовної системи не повинні . Але якщо враховувати потреби у спілкуванні з викладачами, студентами, що розмовляють українською мовою, то ці засоби, особливо при аудіюванні мови, яка звучить на лекціях, конференціях, колоквіумах тощо, будуть присутні в навчальному фрагменті. Ураховуючи все вище сказане, ми, таким чином, окреслюємо певне коло питань, що стосуються типології обмежень при урахуванні комунікативних потреб студентів вищих технічних закладів Східного регіону України.
Отже, особливість постановки питання полягає у тому, щоб встановити комунікативні потреби та інтереси студентів вищих технічних закладів, розробити структуру і зміст завершальних продуктів мовлення, на засадах якого створюється система комунікативних завдань, що ведуть до досягнення цих результатів. Не викликає сумнівів положення про те, що при комунікативному навчанні "лексичним мінімумам і спискам граматичних моделей має пере-дувати вивчення сфер і видів комунікативної діяльності, аналіз громадсько-політичних завдань, що визначають цілі навчання " [4].
Уточнення комунікативних потреб і можливих процедур їх вивчення передбачає необхідність конструктивного визначення поняття "комунікативна або мовленнєва компетенція". Необхідно осмислити такі явища, "як мовна і мовленнєвакомпетенція студентів, спілкування та його різновиди, комунікативна основа навчання мови та ін. Спробуємо з'ясувати сутність цих явищ, що значною мірою визначають концептуальні засади навчання рідної мови. Отже, у вжиток нашого
Loading...

 
 

Цікаве