WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Порівняльний аналіз лексичного складу української, російської та болгарської мов (лінгводидактичний аспект проблеми) - Реферат

Порівняльний аналіз лексичного складу української, російської та болгарської мов (лінгводидактичний аспект проблеми) - Реферат

Укр. мова Рос. мова
Вечеря, вечеря, ужин.
Комин, комин, труба.
Чакай, чекай, жди.
3) Лексика, близька за формою і семантикою двох мовах, але має інше звучання у болгарській мові, наприклад:
Болг. мова Рос. мова Укр. мова
Маса, стол, стіл.
Майка, мать, мати.
Батко, старший брат, старший брат.
4) Лексика, в українській мові близька за формою, але різна за семантичною структурою у болгарській мові, наприклад:
Болг. мова Рос. мова Укр. мова Рос. мова
Година - год; година - час.
Сполука - удача; сполука - соединение.
Черга - половик; черга - очередь.
Помагало - учебное пособие; помагало - глагол ср. рода
Автор, проаналізувавши подані групи лексики, говорить про повну транспозицію, тобто про наявність спільних категорій рідної і двох інших слов'янських мов та про часткову, коли транспозиція базується на спільних категоріях болгарської і російської, болгарської і української, української і російської мов. У процесі дослідження В.Н. Гризан доходить висновку, "…якщо транспозиція на лексичному рівні базується тільки на загальних категоріях болгарської і російської мов, то вона одночасно є інтерференцією у відношенні до української мови і навпаки." [4, с. 177].
Зазначені дослідження дають можливість попередити зовнішню та внутрішню інтерференцію у процесі вивчення української лексики учнями російської та болгарської національностей. Таким чином, під час класифікації лексичних помилок ми маємо зважати на зовнішню структуру українських слів, їх семантичну структуру, лексичну сполучуваність, а також лінгвокультурознавчі особливості семантизації названого предмета чи явища. У залежності від перерахованих критеріїв нами виділено чотири групи лексико-семантичних помилок, які мають свої підгрупи.
Так, помилки, пов'язані із зовнішньою структурою українських слів, ділимо на дві підгрупи. До першої підгрупи віднесли випадки перенесення російської або болгарської етнолексеми в український контекст (хлопці розклали костер (рос. костёр - укр. багаття), ловец (болг. ловец - укр. мисливець) полював на диких качок). До другої підгрупи належать випадки деформації українських слів та прояви словотворчості. Учні під впливом рідної мови вживають українські слова з російськими або болгарськими афіксами або деформують основи українських лексем (у південь (рос. полдень - укр. - опівдні) сонце в зеніті; листец (болг. листец - укр. листя) опадав з осінніх дерев).
Друга група лексико-семантичних помилок - це помилки, зумовлені різною семантичною структурою українських, російських і болгарських етнолексем. Це значна частина помилок, яку умовно ділимо на три підгрупи.
До першої підгрупи віднесли помилки, пов'язані із змішуванням близьких за зовнішньою структурою українських та російських або українських та болгарських слів, але різних за семантикою (міжмовні омоніми, пароніми). Помилки такого характеру виникають внаслідок недиференційованості етнокультурознавчої лексики і часом спричиняють комічний ефект (він любить свою стару майку (укр. матір - болг. майка).
Помилки, пов'язані з омонімією або паронімією, можуть бути також викликані внутрішньою інтерференцією. Якщо, наприклад, у російській мові слово неделя має значення "сім днів", то в українській і болгарській мовах цим словом номінується вільний від праці день тижня; слово зілля має різне значення в усіх трьох мовах (пор. укр. зілля - (трава), (зелень), (напій настояний на травах); рос. зелье - (отруйний напій з трав); болг. зеле - (капуста); слово коса в болгарській мові має значення (волосся на голові), а в українській і російській мовах (вид жіночої зачіски).
До другої підгрупи ми віднесли помилки, пов'язані з перенесенням російської або болгарської полісемії в український контекст. Українські еквіваленти російських або болгарських багатозначних слів іноді сприймаються учнями недиференційовано і вживаються довільно. Учні або вибирають український еквівалент, який збігається з словом російським або болгарським чи, навпаки, надають перевагу українському еквіваленту, що не збігається з російським або болгарським словом, наприклад:
Слово болгарською мовою: Переклад українською мовою: Приклади помилкового вживання у реченнях:
донеса принести, привезти Із далекого краю чумаки принесли сіль.
жена жінка, дружина Особливо чужинців вражала незалежність українських дружин.
попадать попадати (в тон), влучати (в ціль), опинитися (в біді),
пошитися (в дурні),
натрапляти (на дорогу) Яким підійшов ближче, замахнувся сокирою і попав по стовбурові.
Довгий час Василько не міг попасти на дорогу.
Хлопчик зрозумів, що попав у біду.
железная дорога
залізниця
До Запоріжжя ми їхали залізною дорогою.
путь (держать) прямувати Водій держав дорогу до самої Хортиці.
До третьої групи ми віднесли такі лексико-семантичні недоліки, які пов'язані із звуженням синонімічного багатства української мови, використанням лише спільних для обох мов лексичних одиниць, уникненням специфічної самобутньої української лексики (прояви непрямої інтерференції). У продуктивних видах мовленнєвої діяльності учнями використовується спільний для контактуючих мов лексичний фонд, який є більш стійким, а це призводить до втрати самобутніх ознак мови. Так, у мовленні учнів-білінгвів дуже мало було зафіксовано власне українських слів. Усі
Loading...

 
 

Цікаве