WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Контрастивно-альтернативна основа вивчення української лексики учнями-білінгвами - Реферат

Контрастивно-альтернативна основа вивчення української лексики учнями-білінгвами - Реферат

усіх видів роботи над словом і для засвоєння фонетики, графіки, орфоепії, словотвору, граматики. За умови засвоєння цього мінімуму слів і їх граматичних форм можливе формування мовленнєвих умінь, адже збагачення словника - це не лише кількісне збільшення словникового запасу учнів, а й якісне вдосконалення українського мовлення. Цей процес передбачає виховання у дітей уваги до слова, передусім до його змісту, до лексичного значення, деяке впорядкування словника учнівського мовлення, формування свідомого ставлення до кожного слова та розуміння необхідності відбирати слова для чіткого, точного висловлювання думки. Тому лексичній ісловниковій роботі у школах з російською мовою навчання приділяється особлива увага.
З методичною метою порівняльний аналіз лексичного складу російської та української мов здійснювали С.Канюка, Л.Кутенко, Г.Іваницька, російської і болгарської - К.Бабов, української, російської та болгарської - В.Гризан. Це дало можливість виокремити певні групи лексики. Зазначені дослідження порівняльного аналізу лексичного матеріалу української, російської, болгарської мов - основа для попередження зовнішньої та внутрішньої інтерференції у процесі вивчення української лексики учнями національних меншин. Але такого порівняльного аналізу для ефективної роботи над збагаченням українського словникового запасу учнів російської та болгарської національності виявилося недостатньо. Такий висновок ми зробили після констатувального експерименту в школах Запорізької та Донецької областях, у процесі якого одним з головних завдань було проаналізувати рівень сформованості лексичних навичок та окремих мовленнєвих умінь школярів. Це завдання було конкретизоване і визначено операціонально, тобто у вигляді тих дій, які учні можуть виконувати, виявляючи свої лексичні навички та мовні уміння, а саме:
1. Мовні дії: обирати з поданих тлумачень те, яке пояснює лексичне значення запропонованого слова; вибирати серед кількох поданих слів те, яке відповідає поданому тлумаченню; доповнювати певні тематичні групи слів, вибравши слово із запропонованого ряду слів; знаходити "зайве" слово серед слів-синонімів, що належать до етнокультурознавчої лексики; завершувати незакінчене речення, вибравши необхідне слово або словосполучення (пропонуються слова у прямому і переносному значеннях, емоційно забарвлені слова); добирати до виділеного у реченні багатозначного слова його тлумачення за контекстом; знаходити речення з лексичною помилкою.
2. Умовно-мовленнєві дії: доповнювати діалог українськими етикетними формулами відповідно до запропонованого тексту; складати опис-мініатюру, доповнивши подані речення необхідними етнокультуремами з поданого ряду слів.
3. Комунікативні дії: прослухавши міні-текст, зрозуміти про що в ньому йдеться, відповісти на запитання до тексту.
Проаналізувавши усні й письмові роботи учнів 5-6 класів виділили лексико-стилістичні помилки та класифікували їх, використовуючи такі характерні ознаки й критерії, як зовнішня та семантична структура українських слів, лексична сполучуваність та лінгвокультурологічні особливості. У процесі виконання учнями завдань спостерігаються: механічний перенос лексичних одиниць з рідної мови в ту, яку вивчають, неуміння розрізняти семантичні відтінки у словах, наслідком чого є неправильне й недоречне вживання, використання у власному мовленні тільки загальновживаної частини українського словника, уникнення специфічних українських форм, обмежене використання безеквівалентної, власне української лексики.
Зазначений аналіз мовленнєвих помилок в учнів російської та болгарської національностей дав підстави зробити висновки про те, що вчителі усвідомлюють необхідність використання у роботі методу порівняння, але він все ще недостатньо використовується на уроках української мови.
Порівняння лексичного матеріалу української та рідної мови учнів варто застосовувати у тому випадку, коли лексичні одиниці протилежні в обох мовах або мають часткові розбіжності. Міжмовне порівняння може дати учням достатній матеріал і необхідну широту погляду, а також глибоке знання й розуміння культури, особливостей менталітету української нації та народностей і національних груп, що становлять єдиний народ України. Л.Щерба з цього приводу зазначав, що "... факт двомовності має сприяти свідомому засвоєнню мови, і це усвідомлення необхідно підтримувати, виховувати, культивувати, оскільки воно може зробити ефективною нелегку роботу із запобігання явищу небажаної інтерференції і її подолання" [8, с.18].
Отже, аналіз особливостей роботи з такими лексичними одиницями дає можливість зробити такі висновки: формуючи лексичні уміння і навички в учнів російської або болгарської національностей на уроках української мови, варто застосовувати метод порівняння, який сприяє глибокому засвоєнню спільного й відмінного в обох мовах; для засвоєння власне українських лексичних одиниць необхідна спеціально організована лінгвокультурологічна робота, яка б мала сприяти: формуванню в учнів уявлення про етнокультурознавчий пласт лексики (без заучування певних правил), лексичне, фонове, символічне, граматичне значення етнолексем; розвиткові уміння сприймати на слух і адекватно реагувати на висловлювання в яких зустрічаються етнолексеми; конструюванню та реконструюванню словосполучень і речень з такими лексичними одиницями; ситуативному вживанню засвоєних етнолексем під час висловлювання своїх думок як в усній (говоріння), так і в письмовій (письмо) формах. Ефективно та раціонально організувати лінгвокультурологічну роботу під час вивчення української лексики вчителю-словеснику допоможуть знання теоретичних засад збагачення мовлення учнів-білінгвів етнокультурознавчими лексемами.
ЛІТЕРАТУРА
1. Кочерган М.П. Зіставне мовознавство і проблеми мовних картин світу // Мовознавство. 2004. - №5-6. - С. 13. || Trier J. Der deutsche Wortschatz im Sinnbezirk des Verstandes. - Heidelerg. 1931. - S. 22
2. Кочерган М.П. Зіставне мовознавство і проблеми мовних картин світу // Мовознавство. 2004 - №5-6. - С. 13. || Ulmann St. Semantic Universals // Readings in Modern English Lexicology. - London. 1969. - P. 36
3. Кочерган М.П. Зіставне мовознавство і проблеми мовних картин світу // Мовознавство. 2004. - №5-6. - С. 14
4. Манакин В.М. Сопоставительная лексикология. - К.: Знання, 2004. - 326с.
5. Манакін В.М. Деякі питання контрастивної лексикології слов'янських мов // Мовознавство. - 2003. - №4. - С. 36.
6. Пентилюк М.І. Вивчення української мови в школах з російською мовою навчання. - К.: Рута, 2000. - 128 с
7. Ушинский К.Д. Избранные педагогические сочинения. - М., 1939. - Т.2. - С. 436.
8. Щерба Л.В. Языковая система и речевая деятельность. - Л.: Наука, 1974. - 428 с.
Loading...

 
 

Цікаве