WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Правопис префіксів та суфіксів - Реферат

Правопис префіксів та суфіксів - Реферат

пеньо?к.
13. -ИР,-ИСТ, -ИЗМ, -ІР, -ІСТ, -ІЗМ, -ЇР, -ЇСТ, -ЇЗМ. Иншомовні суфікси -ир, -ист, -изм виступають після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р: бригади?р, команди?р; бандури?ст, данти?ст, пейзажи?ст; класици?зм, педанти?зм, терори?зм; після решти приголосних пишемо -ір, -іст, -ізм: каноні?р, машталі?р, турні?р; піані?ст, спеціалі?ст; модерні?зм, плюралі?зм, але в утвореннях від власне українських коренів пишемо -ист, -изм: боротьби?ст, побутови?зм, речови?зм та ин.
Після голосних у цих суфіксах виступає ї: акмеї?ст, герої?зм, конвої?р.
3. Прикметникові та дієприкметникові суфікси
1. -Н-(ИЙ), -Н-(ІЙ). Суфікс -н-(ий) уживаємо в переважній більшості якісних і відносних прикметників: дру?жний (спів), за?хідний, мільйо?нний, прина?дний, приро?дний, фабри?чний.
Суфікс -н-(ій) уживаємо порівняно в небагатьох прикметниках (переважно відносних): бра?тній, всесві?тній, горо?дній, да?вній, жи?тній, за?дній, кра?йній, лі?тній; майбу?тній, ма?терній; незабу?тній, осві?тній, пі?зній, ра?нній, самобу?тній, субо?тні?й, ха?тній та ин. Суфікс -н-(ій) уживаємо в усіх прикметниках прислівникового та іменникового походження, які мають перед цим суфіксом ж, ш: бли?жній, учора?шній, да?вні?шній, дома?шній, доро?жній, дру?жній (потиск руки), зо?внішній, коли?шній, му?жній, поздо?вжній, поро?жній, прийде?шній, ра?нішній, сіне?шній, спра?вжній, сього?днішній, туте?шній, худо?жній, але поту?жний.
Примітка. У прикметниках, твірна основа яких закінчується на н, приєднання суфіксів -н-(ий), -н-(ій) зумовлює подвоєння н: знаме?нний, осі?нній, пли?нний, ра?нній, тума?нний.
2. -АНН-(ИЙ), -ЕНН-(ИЙ), -АН-(ИЙ), -ЕН-(ИЙ). Прикметникові суфікси -анн-(ий), -енн-(ий), які вживаються для підкреслення найвищої міри ознаки, пишемо з двома н: невблага?нний, нездола?нний, неоціне?нний, несказа?нний, нескінче?нний, страше?нний (але жада?ний, бо в ньому немає такого підкреслення) (див. § 23, п. 2). Такі прикметники завжди мають наголос на суфіксі, що відрізняє їх від дієприкметників, утворених від дієслівних коренів за допомогою суфіксів -ан-(ий), -ен-(ий): ба?жаний, незлі?чений, неоці?нений, неподо?ланий, неска?заний, нескі?нчений.
3. ИЧН-(ИЙ), -ІЧН-(ИЙ) [-ЇЧН-(ИЙ)]. Складні суфікси -ичн-(ий), -ічн-(ий) [-їчн-(ий)] виступають переважно у прикметниках, похідних від слів иншомовного походження; при цьому після кінцевого основи д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р уживаємо -ичн-(ий): істори?чний, класи?чний, математи?чний, ортопеди?чний; після решти приголосних - -ічн-(ий); академі?чний, анархі?чний, археологі?чний, епі?чний, ідилі?чний, органі?чний; після голосних - -їчн-(ий): архаї?чний, герої?чний, прозаї?чний.
4. -ИН, -ЇН. У присвійних прикметниках, утворених від іменників першої відміни, після приголосних (крім й) пишемо суфікс -ин: ба?ба - ба?бин, Га?ля - Га?лин, Ка?тя - Ка?тин, Ко?ля - Ко?лин, Мару?ся - Мару?син, Ната?ля - Ната?лин, свекру?ха - свекру?шин, ті?тка - ті?тчин; після голосних та апострофа - -їн: Марі?я - Марі?їн, Софі?я - Софі?їн, Да?р'я - Да?р'їн.
Примітка. Приголосні г, к (шк), х перед суфіксом -ин змінюються на ж, ч(щ), ш: О?льга - О?льжин, дочка? - доччи?н, сва?ха - сва?шин.
5. -ИН-(ИЙ), -ЇН-(ИЙ). У прикметниках із значенням присвійності, утворених від назв тварин, після приголосних (крім й) пишемо суфікс -ин-(ий): бджоли?ний, голуби?ний, гороби?ний, качи?ний, орли?ний; після голосних і апострофа - -їн- (ий): змії?ний, солов'ї?ний.
6. -ИСТ-(ИЙ), -ЇСТ-(ИЙ). Суфікс -ист-(ий) уживаємо в прикметниках після приголосних: барви?стий, голоси?стий, іскри?стий, пери?стий (подібний до пера), але пері?стий (рябий), промени?стий, урочи?стий; після голосних - -їст-(ий): вибо?їстий, гної?стий, двої?стий, олі?їстий, трої?стий.
7. -ЕВ-(ИЙ), -ЄВ-(ИЙ), -ОВ-(ИЙ). Суфікс -ев-(ий) уживаємо в прикметниках, утворених від іменників на м'який або шиплячий приголосний, де наголос падає переважно на основу слова: березне?вий, груше?вий, овоче?вий, ситце?вий. У прикметниках, у яких перед суфіксом виступають м'які н, т або й, пишемо -єв-(ий): алюмі?нієвий, діє?вий, життє?вий, значеннє?вий, суттє?вий.
Суфікс -ов-(ий) незалежно від наголосу вживаємо в прикметниках, які мають перед цим суфіксом твердий приголосний: вітрови?й, казко?вий, ква?рцовий, палацо?вий, святко?вий, службо?вий. Крім того, суфікс -ов-(ий) уживаємо в прикметниках, які мають перед цим суфіксом шиплячий (ж, дж, ч, ш, щ), м'який приголосний або й, причому наголос падає на закінчення: бойови?й, гайови?й, грошови?й, дійови?й, дощови?й, життьови?й, крайови?й, нульови?й, речови?й, стильови?й, дріжджови?й.
Ці ж правила поширюються на правопис суфіксів -ов-, -ев-(-єв-) у присвійних прикметниках жін. і середи. роду: суфікс -ов- уживаємо в присвійних прикметниках, утворених від іменників твердої групи: ма?йстер - ма?йстрова, ма?йстрове; Петро? - Петро?ва, Петро?ве; робітни?к - робітнико?ва, робітнико?ве; Шевче?нко - Шевче?нкова, Шевче?нкове; суфікс -ев- (після голосного -єв-) уживаємо в присвійних прикметниках, утворених від іменників м'якої та мішаної груп: Андрі?й - Андрі?єва, Андрі?єве; І?гор - І?горева, І?гореве; кобза?р - кобзаре?ва, кобзаре?ве; скрипа?ль - скрипале?ва, скрипале?ве; сто?рож - сто?рожова, сто?рожове; това?риш - това?ришева, това?ришеве.
8. -УВАТ-(ИЙ) [-ЮВАТ-(ИЙ)], -ОВАТ-(ИЙ), -ОВИТ-(ИЙ). Суфікс -уват-(ий), а після м'яких приголосних - -юват-(ий) уживаємо в прикметниках на позначення неповної міри вияву ознаки: горбува?тий, круглува?тий, синюва?тий, темнува?тий, а також властивості, схильності до чогось: дуплува?тий, злодійкува?тий, остюкува?тий, піскува?тий.
Суфікс -оват-(ий) уживаємо в прикметниках, якщо наголос падає на о: плиско?ватий, стовбо?ватий.
Суфікс -овит-(ий) уживаємо на позначення високого ступеня вияву ознаки: гордови?тий, грошови?тий, таланови?тий.
4. Дієслівні суфікси
1. -УВА-(-ЮВА-), -ОВА-. Суфікс -ува-(-юва-) пишемо в дієсловах: забі?лювати, керува?ти, порядкува?ти, розсі?ювати.
У віддієслівних іменниках та дієприкметниках суфікс -ува-(-юва-) пишемо тоді, коли на перший голосний цього суфікса не падає наголос: виве?ршувати - виве?ршування, виве?ршуваний; очі?кувати - очі?кування, очі?куваний;підси?нювати - підси?нювання, підси?нюваний; якщо на перший голосний суфікса падає наголос, то в дієприкметниках і поодиноких іменниках пишемо -ова-: друкува?ти - друкува?ння, але друко?ваний; малюва?ти - малюва?ння, але мальо?ваний; підпорядкува?ти - підпорядкува?ння, але підпорядко?ваний; риштува?ти - риштува?ння, але ришто?вання, ришто?ваний.
2. -ОВУВА-. У суфіксі -овува- перший голосний завжди наголошений: завойо?вувати - завойо?вування, завойо?вуваний; перемальо?вувати - перемальо?вування, перемальо?вуваний; скупо?вувати - скупо?вування, скупо?вуваний.
3. -ІР-(-ИР-). Дієслова иншомовного походження, що мають у мові-джерелі суфікс -ір-, в українській мові втрачають цей суфікс у всіх формах: загітува?ти - загіто?ваний, зареєструва?ти - зареєстро?ваний, інформува?ти - інформо?ваний, сконструюва?ти - сконструйо?ваний. Але в окремих словах для усунення небажаної омонімії суфікс -ір- (після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р - -ир-) зберігається: букси?рувати (бо є буксува?ти), пари?рувати (бо є парува?ти), полірува?ти (бо є полюва?ти), репети?рувати (бо є репетува?ти) тощо.
Суфікс -ір-(-ир-) уживаємо також у поодиноких дієсловах типу коти?рувати, лаві?рувати, пікі?рувати (летіти вниз), пікірува?ти (пересаджувати рослини), трети?рувати.
Список використаної літератури
1. Мацько Л.І., Сидоренко О.М. Українська мова: Посібник. - К.: Либідь, 2000. - 432 с.
2. Пазяк О.М., Кисіль Г.Г. Українська мова і культура мовлення: Навч. посібник. - К.: Вища шк., 1995. - 239 с.
3. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів: Практ. посібник. - К.: 1995. - 208 с.
4. Словник-довідник з української мови. - К., 2001.
Loading...

 
 

Цікаве