WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Правопис префіксів та суфіксів - Реферат

Правопис префіксів та суфіксів - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Правопис префіксів та суфіксів
?
ПЛАН
1. Правопис префіксів
2. Іменникові суфікси
3. Прикметникові та дієприкметникові суфікси
4. Дієслівні суфікси
Список використаної літератури
1. Правопис префіксів
1. З- (ІЗ-, ЗІ-). Префікс з- перед глухими приголосними к, п, т, ф, х переходить у с-: сказа?ти, спалахну?ти, стовкти?, сфотографува?ти, схил. Перед усіма иншими приголосними пишемо з- (иноді із-): зба?вити, звести?, зжи?тися, ззирну?тися, зсади?ти, зці?пити, зчепи?ти, зши?ток, ізно?в.
Префікс з- виступає переважно в словах, корінь яких починається голосним звуком або сполученням приголосного й голосного: зеконо?мити, зігнорува?ти, зорієнтува?тися, зумо?вити; зга?слий, з'є?днувати, з'їзд, зма?зати, знадли?вий і под.
У тих випадках, коли корінь слова починається сполученням приголосних, пишемо здебільшого префікс зі-: зібга?ти, зігну?ти, зідра?ти, зізна?тися, зіпсува?тися, зіста?вити, зі?ткнення, зіщу?литися тощо. Префікс зі- вживається також у словах із коренем, перший склад якого становить звукосполучення губний + й: зів'я?лий, зімкну?ти, зім'я?ти, зіп'я?стися (і сп'ясти?ся) тощо. У деяких словах префікс зі- чергується із зо-: зігріва?ти й зогріва?ти, зімліва?ти й зомліва?ти, зіпріва?ти й зопріва?ти, зітлі?ти й зотлі?ти.
2. БЕЗ-, РОЗ-, ЧЕРЕЗ- та ин. У префіксах без-, від- (од), між-, над-, об-, перед-, під-, понад-, пред-, роз-, через- кінцевий дзвінкий приголосний перед глухими не змінюється: безкраї?й, безкори?сливий, відкриття?, ві?дстань, міжконтинента?льний, міжплане?тний, надпоту?жний, обпали?ти, обтруси?ти, передпла?та, передча?сний, підтри?мка, понадпла?новий, представни?к, розтягну?ти, ро?зчин, розхита?ти, черезплі?чник.
3. ПРЕ-, ПРИ-, ПРІ-. Слід розрізняти префікси пре- і при-: префікс пре- вживаємо переважно в якісних прикметниках і числівниках для вираження найвищого ступеня ознаки: прега?рний, презавзя?тий, прекра?сний, прему?дрий, прекра?сно, препога?но; префікс при- вживаємо здебільшого в дієсловах, що означають наближення, приєднання, частковість дії, результат дії тощо, а також у похідних словах: прибі?гти, прибудува?ти, прикрути?ти, прибо?ркати, пришви?дшити; прибуття?, приту?лок, при?браний, прива?бливо. Пор. прикметники на означення неповноти ознаки з префіксом при-: приста?ркуватий і под.
Крім того, префікс пре- виступає у словах прези?рливий, прези?рство й у словах старослов'янського походження: преосвяще?нний, преподо?бний, престо?л; префікс при- вживаємо в іменниках та прикметниках, утворених внаслідок поєднання іменників із прийменниками: при?гірок, при?ярок; прибере?жний, прикордо?нний.
Префікс прі- вживаємо тільки в словах прі?звисько, прі?звище, прі?рва.
4. АРХІ-. У всіх іменниках і прикметниках вживаємо префікс архі-: архідия?кон, архієпи?скоп, архієре?й, архімільйоне?р, архіреакціоне?р, архіважли?вий, архіскладни?й та ин.
2. Іменникові суфікси
1. -ИК, -НИК та ин. Суфікси -ик, -ник, -івник, -чик (-щик) пишемо з и: брати?к, ву?злик, передови?к; гірни?к, кулеме?тник; газівни?к, працівни?к; хло?пчик, пра?порщик.
Примітка. Слід відрізняти український суфікс -ик від иншомовних -ик, -ік (-їк). В иншомовних суфіксах пишеться и або і (ї) відповідно до правил правопису и та і (ї) в словах иншомовного походження: істо?рик, ме?дик, фі?зик, але меха?нік, проза?їк, хі?мік.
2. -ИВ-(О). Суфікс -ив-(о), що вживається для вираження збірних, понять, які означають матеріял або продукт праці, пишемо тільки з и: ва?риво, до?бриво, ку?риво, ме?ливо, мере?живо, мі?сиво, моро?зиво, па?ливо, пе?чиво, пря?диво, але ма?рево (не матеріял і не продукт праці).
3. -АЛЬНИК, -ИЛЬНИК та ин. У суфіксах -альник, -ильник, -ільник, -альність після л перед н завжди пишемо ь: постача?льник, уболіва?льник, фрезерува?льник; волочи?льник, масти?льник; полі?льник, відповіда?льність, генія?льність.
4. -АЛЬ, -ЕНЬ, -ЕЦЬ ТА ИН. Кінцевий приголосний у суфіксах -аль, -ень, -ець (-єць), -ість, -тель завжди м'який, а тому всі слова з цими суфіксами пишемо з ь: кова?ль, скрипа?ль; ве?летень, в'я?зень; украї?нець, мовозна?вець, перемо?жець; зда?тність, сві?жість; вихова?тель, люби?тель.
5.-ЕНН-(Я), -ИНН-(Я), -ІНН-(Я) та ин. Суфікси -инн-(я), -інн-(я), -анн-(я) [-янн-(я)] пишемо з двома н.
Суфікс -инн-(я) вживаний в іменниках середнього роду, що означають збірні поняття: бобови?ння, гарбузи?ння, картопли?ння, павути?ння; але камі?ння, корі?ння, насі?ння (від ка?мінь, ко?рінь, насі?яти).
Суфікс -інн-(я) мають іменники середнього роду, утворені від дієслів із голосними основи и та і: горі?ти - горі?ння, носи?ти - носі?ння, ходи?ти - ході?ння, шаруді?ти - шаруді?ння.
Суфікс -анн-(я) [-яння-(я)] мають іменники середнього роду, утворені від дієслів із голосним основи а (я): гука?ти - гука?ння, гуля?ти - гуля?ння, зроста?ти - зроста?ння, сприя?ти - сприя?ння.
Суфікс -енн-(я) мають віддієслівні іменники середнього роду, в яких наголос падає на корінь: зве?рнення, напру?ження, підне?сення, удоскона?лення.
6. -ЕН-(Я) [-ЄН-(Я)]. Суфікс -ен-(я) [-єн-(я)] вживаємо в іменниках середнього роду на позначення живих істот: вовченя?, гусеня?, чаєня?.
7. -ЕЧОК [-ЄЧОК], -ЕЧК-(А) [-ЄЧК-(А)], -ИЧОК, -ИЧК-(А) та ин. Суфікси зменшено-пестливих слів -ечок [-єчок], -ечк-(а) [-єчк-(а)], -ечк-(о) [-єчк-(о)] не слід змішувати із суфіксами -ичок, -ичк-(а): останні бувають тільки в словах, що походять від іменників із суфіксами -ик, -иц(я): во?гничок, ко?шичок, ву?личка, па?личка. В инших випадках уживаємо суфікси з е (є): верше?чок, міше?чок, крає?чок; ді?жечка, копі?єчка, Марі?єчка, рі?чечка; віко?нечко, слове?чко, яє?чко.
8. -ЕНК-(О) [-ЄНК-(О)], -ЕНЬК-(О, А) [-ЄНЬК-(О)]. Слід відрізняти суфікс -енк-(о) [-єнк-(о)] від суфікса -еньк-(о) [-єньк-(о)]: суфікс -енк-(о) [-єнк-(о)] вживаємо здебільшого в іменниках, що означають прізвища: Гордіє?нко, Кра?вченко, зрідка - у загальних назвах: безба?тченко, ковале?нко; суфікс -еньк-(о, а) [-єньк-(о)] вживаємо для творення пестливих назв: ба?тенько, кониче?нько, се?рде?нько; ні?женька, топо?ленька.
9. -ИСЬК-(О) [-ЇСЬК-(О)], -ИЩ-(Е) [-ЇЩ-(Е)]. За допомогою суфіксів -иськ-(о) [їськ-(о)], -ищ-(е) [їщ-(е)] утворюють слова переважно з емоційно-негативним відтінком від іменників усіх родів, причому після приголосного пишемо и, після голосного - ї: гної?сько, дівчи?сько, хлопчи?сько; во?гнище, побо?їще, стано?вище.
10. -ОВИЧ, -ІВН-(А) [-ЇВН-(А)]. Для творення чоловічих імен по батькові вживаємо тільки суфікс -ович: Васи?льович, До?рошович, І?горьович, Мики?тович, Олексі?йович, Ю?рійович, Ла?зарьович.
Для творення жіночих імен по батькові вживаємо суфікс -івн-(а), від імен на -й - -ївн-(а): Бори?сівна, Васи?лівна; Горді?ївна, Сергі?ївна, Юрі?ївна.
Від таких імен, як Григо?рій, Ілля?, Кузьма?, Лука?, Микола?, Са?ва, Хома?, Я?ків, відповідні імена по батькові будуть: Григо?рович, Григо?рівна; І?ллі?ч, Іллі?вна; Кузьми?ч (і Ку?зьмович), Кузьмі?вна; Луки?ч, Лукі?вна; Микола?йович (іМико?лович), Микола?ївна (і Мико?лівна); Са?вич (і Са?вович), Са?вівна; Хоми?ч (і Хо?мович), Хомі?вна; Я?кович, Я?ківна.
Примітка. При творенні імен по батькові в основах імен відбувається чергування і з о: Анті?н - Анто?нович, Анто?нівна; Фе?дір - Фе?дорович, Фе?дорівна.
11. -ІВК-(А) [-ЇВК-(А)], -ОВК-(А). В іменниках жіночого роду, утворених від іменників та инших частин мови, вживаємо суфікс -івк-(а) [-ївк-(а)]: долі?вка, маї?вка, ножі?вка, полі?вка, спирті?вка, часті?вка, шалі?вка, шихті?вка.
У деяких іменниках уживаємо суфікс -овк-(а): голо?вка (капусти), духо?вка, зарисо?вка, підгото?вка.
12. -ОК. В іменниках чоловічого роду після приголосних уживаємо суфікс -ок із випадним о в непрямих відмінках: вершо?к, гайо?к, кийо?к, кіло?к, лужо?к, стручо?к; після м'яких приголосних перед суфіксом -ок пишемо ь: деньо?к,
Loading...

 
 

Цікаве