WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Особливості фірмонімії міста Коломиї - Курсова робота

Особливості фірмонімії міста Коломиї - Курсова робота


КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Особливості фірмонімії міста Коломиї
?
ЗМІСТ
Вступ
Розділ І. Фірмонім як лінгвістична категорія
1.1. Ономастика як наука про власні назви.
1.2. Поняття "фірмонім" у лінгвістичній науці.
Розділ ІІ. Фірмонімія міста Коломиї фірмоніми.
Висновок
Додаток
Література
ВСТУП
"Мова - найбільше багатство і нації, і кожної окремої людини.
І поки живе мова - житиме й народ яко національність"
Огієнко Іван, 1992 р.
Весь час мова розвивається, примножуються її багатства, збагачується словниковий запас, поновлюється новими термінами, найменуваннями.
Чим раз мова стає досконалішою й стійкішою хоча б тому, що нею розмовляють все більше і більше людей.
З українською мовою не зрівняється ні одна мова світі, хоча шлях її становлення був дуже важким.
Мова - найвагоміше надбання кожної окремої людини, найбільша суспільна цінність. І це справді так, бо ми повинні пишатися, що живемо сам в Україні і що наша мова в усіх значеннях цього слова є найкращою.
Словниковий запас мови збільшується постійно.
Власні назви є одним різновидом цього надбання. Адже ми всюди можемо зустріти власні назви - чи не найменування вулиць, банків, установ, організацій, фірм, ресторанів, кафе, барів і так далі можна перелічувати дуже багато та списувати безліч зошитів.
В даній курсовій роботі ми поговоримо про ономастику як науку, що вивчає власні назви, про самі власні назви різних найменувань.
Актуальність теми полягає у виявленні недоліків у називанні та з'ясуванні походження фірм онімів.
Мета роботи - дослідити офірмоніми міста Коломия, здійснити їхню класифікацію.
Завдання курсової роботи.
1. По групувати фірмоніми міста Коломия.
2. З'ясувати тлумаченні даних фірм онімів.
3. Зробити класифікацію власне українських фірм онімів.
4. Описати способи творення фірмонімів власне українського походження.
5. Виявити недоліки у називанні та дефекти з російської мови.
Предмет дослідження - фірмовім та його значення. Для курсової роботи використано 100 фірмонімів міста Коломия.
Актуальність дослідження полягає у спробі класифікації фірм онімів міста Коломия.
У роботі застосований описовий метод дослідження.
Курсова робота складається зі вступу, 2 розділів, висновку та списку літератури.
Розділ І.
Фірмовім як лінгвістична категорія
1.1. Ономастика як наука.
Власні назви, оніми - індивідуальні найменування окремих одиничних об'єктів. Належність одиниці - провідна ознака власних назв. Десятки тисяч Олен та та Серіїв, що живуть в Україні, не поєднуються в поняття "Олена" й "Сергій": кожній особі її ім'я належить індивідуально, незалежно від наявності чи відсутності тезок. Натомість, скажімо, назви сортів черешні Ярославна, Франциск та інші належать сукупностям одиниць, що об'єднуються відповідними поняттями, і тому не є власними назвами всупереч своїй орфографії. Звідси другою ознакою, яка розрізняє власні та загальні назви (апелятиви), і відношення до поняття: загальні назви носії понять, а Власні назви включають усю відому мовцеві інформацію про свої денотати, без певних узагальнень. І тому пов'язуються з поняттями лише тією мірою, якою вказують на різновид об'єктів, до яких належать їх денотати. Так,, Власна назва Київ указує на те, що її денотат - місто, а Власна назва Перун - на те, що вона належить язичницькому божеству. Тому Власні назви, не будучи носіями понять. Включають їх у своє семантичну структуру, утримують на рівні сем: у семантичну структуру Власна назва Київ входить сема "місто", яка виражає поняття "місто", і т.д.
Розглядаючи відношення слів місто і Київ, Львів, Одеса, Харків та ріка і Дніпро, Дністер, Дунай, Прут, можна констатувати, що загальні назви об'єднують, узагальнюють однорідні об'єкти, а Власні назви, навпаки, їх розрізняють, диференціюють. Тобто загальні назви виконують генералізуючу функцію, а Власні назви -диференційнцу. Це третя їх істотна ознака. Існують й інші розбіжності між власними та загальними назвами (за підрахунками І. Коваленка їх 28). Розмежування власних і загальних назв стосується лише іменників (чи словосполучень, що виконують роль іменників, порівняємо сердите море - Чорне море).
Набуваючи функцій іменників, генетично Власні назви можуть виходити з різних частин мови, порівнюючи Котляревський (прикметник) і Звенигород (поєднання дієслова з іменником), кличка собаки Стрибай (дієслово), персонаж М.Коцюбинського Ох (вигук).
Власні назви з'являються тоді, коли індивідуальне розрізнення набуває суспільної значущості. За денотатами розрізняють такі класи Власних назв.
1) особові імені людей
2) назви географічних об'єктів
3) назви космічних об'єктів
4) найменування божеств, міфічних істот
5) клички тварин
6) назви організацій, виробництв та суспільних об'єднань (ця група Власних назв позначається терміном ергонімія і включає величезну кількість найменувань - товариств, заводів, магазинів, форм тощо).
7) Назви відрізків часу, подій (хрононімія 2 св. війна).
8) Назви окремих предметів (хрематонімія, що включає Власні назви матеріальних предметів - кораблів, ураганів. Алмазів тощо та витворів духовної культури - заголовки творів, назви музичних п'єс, творів живопису, кінофільмів та інші) Сукупність усіх Власних назв мови становить її ономастичний простір.
Власних назв дуже багато. В Україні одних тононімів кілька мільйонів. На мільйони, очевидно, треба разувати також ергоніми й особливо хрематоніми української мови. Однак у лексичному запасі людини загальних назв значно більше, ніж Власних назв. Річ у тому, що загальні назви є, безперечно, центральним шаром лексики, а Власні назви становлять її потужну периферію з дуже різною сферою поширення. Загалом же у мові на одну загальну назву припадає до кількох сотень власних назв.
Власні назви належать до універсалій мовних - вони існують в усіх мовах світу. Але в кожній мові Власні назви мають і свої специфічні ознаки. Специфіку українських Власних назв становлять і сам їх набір, і характерні фонетичні трансформації імен особових 9суттєво відмінні, наприклад від близькоспорідненої російської мови) і розмаїтість пестливих іменних форм (чого немає наприклад в англ. мові), і комплекти словотворчих засобів з їх продуктивністю (наприклад, назви наступних прізвищ на -івці, клички Варин на -ко).
Ономастика (від грец. оnomastike - мистецтво давати імені) - розділ мовознавства, що вивчає власні назви, їх будову, системну організацію, функціонування, розвиток і походження. За напрямками дослідження ономастику прийнято прозділяти на теоретичну, описову, історичну, прикладну й ономастику петичну, а за об'ктами дослідження - на антропоніміку, топоніміку, космоніміку, теоніміку, зооніміку, егроніміку, хрононіміку та хрематоніміку.
При цьому слід мати на увазі, що за кожним з розділів ономастики закріпилась термінологічна тріода на зразок:антропонім - певна сукупність імен особових, антропоніміка - їх наукове дослідження. Власні назви існують з давніх-давен, функціонують повсюдно і виникають та вживаються масово. Тому їх вивчення дозволяє істотно відновлювати факти історії мови та історії народу,
Loading...

 
 

Цікаве