WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → День української писемності та мови - Урок

День української писемності та мови - Урок


Урок
День української писемності та мови
Мета. Виховувати почуття глибокої любові до мови, свого роду. Ознайомити учнів з історією України, виховувати любов до рідної землі, прагнення своєю працею примножувати здобутки українського народу.
Форма проведення. Розповідь з елементами довідок, повідомлень, бесіди.
Святково прикрашена зал,
На сцені плакати з висловлюванням про красу рідної мови.
Учитель. Сьогодні ми вже вкотре відзначатимемо свято української писемності. Гортаючи сторінки сьогоднішнього усного журналу, ви ді-знаєтеся про витоки нашої мови, її місце серед інших слов'янських мов, почуєте щирі слова любові й вдячності до неї.
Сторінка перша "Ми є діти українські"
1-й учень
Ми є діти українські,
Хлопці та дівчата.
Рідний край наш - Україна,
Красна та багата.
2-й учень
Рідне небо, ясне сонце,
Місяць, зорі срібні,
Рідний народ - українці,
Всі до нас подібні.
3-й учень
Рідна віра - Свята Трійця
І Пречиста Мати.
Рідна мова - нею вчились
Бога прославляти.
4-й учень
Присягаєм наш край рідний
Над усе любити,
Рідний народ шанувати
І для нього жити.
5-й учень
Присягаєм рідну віру
Завжди визнавати,
Говорить по-українськи,
Молитись, співати.
6-й учень
Що нам рідне, те нам буде
І красне, і гоже -
Присягаєм, що так буде,
Поможи нам, Боже!
Учитель. Так! Щасливі ми, що народились і живемо на такій чудовій землі - багатій і мальовничій Україні. Україна! В одному тільки слові бринить музика. Україна - це тихі води, ясні зорі, зелені сади, лани золотої пшениці. А найбільший її скарб - мова.
Сторінка друга "Мова наша калинова, мова наша солов'їна" або "Наш скарб - рідна мова!"
1-й учень
Ой, яка чудова українська мова!
Де береться все це, звідкіля і як?
Є в неї ліс, лісочок, пуща, гай, діброва,
Бір, перелісок, чорноліс. Є іше й байрак!
І така розкішна і гнучка, як мрія!
2-й учень. Мова! А що таке мова? Народ говорить, що "слово до слова - зложиться мова". Т. Г. Шевченко ось як про неї каже:
Ну що б, здавалося, слова ...
Слова та голос - більш нічого,
А серце б'ється, - ожива
Я к їх почує!
3-й учень
Ти ось послухай, як чудово
Звучить українська рідна мова.
Яка співуча й мелодійна,
Як пісня мамина спокійна!
Яка гучна і величава,
Як України в світі слава!
Яка до болю рідна й мила!
О мово, ти мене зростила
В Україні, в ріднім краї -
Де сонце, як окраєць хліба сяє,
Де золотом пшениця родить,
Де п'є з Дніпра веселка воду,
Де на оспіваних просторах
Замріяні сади цвітуть.
4-й учень
Мово рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
Тільки камінь має.
5-й учень
Як ту мову можна забути,
Котрою учила
Нас усіх ненька говорити,
Ненька наша мила?
Сторінка третя "З історії виникнення слов'янської писемності"
Бібліотекар. Виникнення письма має надзвичайно важливе значення в історії будь-якого народу. Проблема виникнення письма у східних слов'ян дуже складна і досі не вирішена. Упродовж віків учених цікавлять питання: коли і як народилася слов'янська писемність, слов'янська абетка і чи мали наші предки до цього якісь інші писемні знаки?
1-й учень. Довгий час побутувала думка, що наша писемність з'явилася лише після хрещення Русі, коли з Візантії та Болгарії привезли на Русь богослужебні книги. Проте у багатьох місцях, де мешкали наші пращури, археологи знаходили на кам'яних плитах, амфорах тощо таємничі, незрозумілі знаки.
Бібліотекар. Перший історик давньої слов'янської писемності, болгарський учений чернець Чорноризець Храбр розповідає про два етапи розвитку слов'янського письма. Перший, коли слов'яни були ще язичниками і користувалися "чертами і рєзами". Другий етап - після прийняття християнства, коли вони почали писати римськими й грецькими письменами.
І так було до того часу, поки великими просвітителями слов'ян - братами Кирилом і Мефодієм - не був створений алфавіт. 863р. Ві-зантійський імператор Михайло послав Кирила і Мефодія до Моравії, де церковну службу повинні були вести слов'янською мовою, і князь Ростислав просив надіслати "навчателя, який би пояснив мовою нашою християнську віру"
Відповідь Кирила знаходимо у "Життях Кирила і Мефодія": "Неміч-ний я тілом і хворий. Але з радістю піду в Моравську землю, якщо не мають вони абетки своєї мови. Бо просвіщати народ без письмен його мови однаково, що намагатися писати на воді!".
2-й учень. Нам відомо про два види письма: глаголиця і кирилиця. Кириличний алфавіт з XI ст. широко застосовувався в духовній і світській літературі. У середині XVI ст. у східних слов'ян виникає друкарство та алфавіт, створений з окремими змінами на основі півуставного письма. Від давньоруського періоду його успадкували всі три слов'янські народи: український, російський, білоруський. У 1708р. за реформою, проведеною Петром І, старий друкарський шрифт було замінено у світській літературі гражданським. З XVIII ст. гражданський шрифт поширився в Україні. Кирилиця лежить і нині в основі нашого алфавіту.
Бібліотекар. Існує два погляди на зародження і розвиток української мови як окремої слов'янської:
o вона виникла після розпаду давньоруської мови у ХІУст.;
o безпосереднім джерелом української, як і інших слов'янських мов, вважається праслов'янська мова, розпад якої почався у VII ст.
Учені вважають, що автори трипільських написів - пелазги - найдав-ніші племена, які жили на території України, мали свою звуко-буквенну аз-буку, яку можна вважати першою у світі. З II тисячоліття до н.е., на думку істориків, пелазги почали еміграцію на південь, до Італії та Малої Азії, куди занесли свою азбуку. В Італії нащадками пелазийських племен були етруски, відомі високим рівнем розвитку культури й писемності. З цього випливає, що українська писемність походить не з кирилиці, а її витоки сягають періоду II тисячоліття до н.е. Давню грецьку абетку, яку використали Кирило і Мефодій у створенні кирилиці, елліни одержали від пелазгів.
3-й учень. Сучасна українська літературна мова пов'язує свою історію з конкретною датою - виданням "Енеїди" Котляревського 1798 року. Знаменита поема стала першим друкованим твором, написаним живою народною мовою.
4-й учень. Калиновою, солов'їною називали українську мову поети. Це неповторна мова Т. Шевченка та І. Франка, Лесі Українки і М. Ко-цюбинського, П. Тичини і В. Сосюри, М. Рильського та інших представників красного письменства.
Та судилась нашій мові страдницька, як і самому народові, доля, всу-ціль кривава історія, яка тягнеться з глибин століть - від тих часів, коли московські князі перехопили від золотоординських ханів варварський принцип винищення людей, і аж до наших днів, коли "кремлівські мрійники" віддали в жертву безцінний скарбукраїнського народу - мову.
Сторінка четверта "Скорботний шлях української мови"
1-й учень. Коли зникає народна мова, народу нема більше... Доки жива мова в устах народу, доти живий і народ. І нема насильства не-стерпнішого, як те, що хоче відняти в народу спадщину, створену багатьма поколіннями його... предків (К. Ушинський).
На фоні мелодії пісні "Реве та стогне Дніпр широкій" учні зачитують одну з дат у скорботному календарі української мови. Пісня то підвищується, то стихає, коли називається нова дата.
2-й учень. 1654 рік. Після Переяславської Ради цар Олексій Ми-хайлович проявив до України ставлення як до завойованої території. Ду-ховні книги, видрукувані в Україні, підлягали знищенню.
3-й учень. 1660 рік - на церковному соборі у Москві україно-ненависниками піддано анафемі всі українські книги.
4-й учень. 1685 рік. Українську церкву ліквідовано як самостійну і віддано під диктат Московського патріарху.
5-й учень. 1720 рік. Російський цар Петро І заборонив друкувати книги українською мовою.
6-й учень. 1769 рік. Видано розпорядження російської церкви про вилучення у населення України українських букварів та церковних книг українською мовою.
7-й учень. 1775 рік. Зруйновано Запорозьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.
8-й учень. 1863 рік. Указ міністра Валуева про заборону видання книжок українською мовою.
9-й учень. 1876 рік. Указ царя Олександра 11 про заборону друку-вання нот українських пісень.
10-й учень. 1884 рік. Закрито всі українські театри.
11-й учень. 1914 рік. Цар Микола II ліквідує українську пресу.
Сторінка п'ята "О, мово, ти мене зростила!"
Бібліотекар. А тепер проведемо вікторину.
1. Що ви, п'ятикласники, знаєте про преподобного Нестора Літописця? Чому саме в день ушанування його пам'яті відзначається свято української писемності та мови?
2. Із чим порівняв Кирило "просвітительство народу без письмен його мови"? Поясніть таку асоціацію, користуючись прикладами зі шкільного життя.
3. Доповніть ряди:
а) кирилиця;
б) Кирило;
в) період історії кириличного письма: устав,...
4. Коли була надрукована перша книга в Україні?
5. Спробуйте однією фразою сформулювати думку про важливість пи-семності в житті народу.
6. Пригадайте і назвіть твори поетів і письменників про українську мову.
Учитель підбиває підсумки і нагороджує переможців й активних учасників заходу.
Учитель. Сторінка ця особлива, діти! У ній піде мова про те, як впливає на наш розвиток мова, як ми плекаємо й розвиваємо її, шануємо й цінуємо. Багато учнів склали вірші. Послухаємо їх.
Учні виразно читають вірші.
Учитель. Ось і перегорнули ми останню сторінку журналу. Були б дуже раді, щоб у вашому серці навіки залишилася любов до рідної мови.
1 -й учень
Наша мова калинова
І ласкава, і медова,
І багата, і небідна -
От що мова наша рідна.
2-й учень
Мово рідна! Колискова!
Материнська рідна мова!
Мово сили й красоти -
Гей, яка ж прекрасна ти!
3-й учень
Ти постаєш в ясній обнові,
Як пісня линеш, рідне слово,
Ти наше диво калинове,
Кохана, материнська мова!
4-й учень
Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну,
Красу її, вічно живу і нову, І
мову її солов'їну.
5-й учень
Рідна мово материнська,
Ти - душа народу,
Будь від роду і до роду,
Рідна мово материнська!
Loading...

 
 

Цікаве