WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Аналіз антропонімів у творчості Марії Матіос - Курсова робота

Аналіз антропонімів у творчості Марії Матіос - Курсова робота

собі одночасно і ознаки прізвиська.
Відсутнє у тексті ім'я по батькові. Є кілька апелятивів, переважно зневажливого характеру: довгопол, довгорук, уповноважений, гість, син...
"...Та татовими кістками у гробі кидає від такого сина!"[1; 90] Тут знову ж таки проявляється зверхнє ставлення до Довгопола. Загалом, окрім Довгопола вжито в тексті 49 разів, що свідчить про високу частотність. Основні причини такі: роль, персонажа в розгортанні сюжету, мала кількість апелятивів, незначне вживання імені, суспільний статус Довгопола, відсутність близьких людей.
Онамастичний простір твору - "Юр'яна і Довгопол" складається із, переважно. Знайомих читачеві власних назв. Письменниця підбирає такі антропоніми що відповідають реаліям того часі і можуть бути цікавими на сьогоднішній час своєю формою та внутрішнім змістовим поповненням.
Антропонімна організація оповідання М.Матіос "Вставайте, мамко..."
Твір "Вставайте, мамко..." невеликий за обсягом, проте багатий на ономастичний матеріал. Нами зафіксовано 8 антропонімів. Наприклад: Шандро Василь, Катерина, Варварка, Федусь, Дунусь, Миколайчик та дід Іван.
М.Матіос дуже вдало підбирає імена своїм героям, що проживають на території Буковини у повоєнний час.
При називанні авторка не обмежується тільки енциклопедичною інформацією, що несе в собі ім'я, хоча і ці інформація, беззаперечно, присутня у вжитих онімах. Однак ці антропоніми мають й інші конотації, певне експресивне забарвлення.
В оповіданні розповідається про одну селянську родину, якій загрожує виселення з рідної домівки та заслання до Сибіру.
Про це сім'ю попереджає Корнильо, що був розсильним у сільраді. На такий вчинок хлопець іде не просто з добро волі, а тому, що кохав Варварку, доньку Василя Шандра, якій теж загрожує небезпека.
Розглядаючи антропонім Корнильо, одразу помічаємо його специфічність. Перш за все зазначимо, що словник Л.Г.Скрипник, Н.П. Дзетківської фіксує аналізований онім так:
Корнелій, Корнило, Корнилій, Корній, лат*.; можливо, від cornu - ріг або cornum - ягода кизилу. Кизил - це південний чагарник або деревце з істинними темно-червоними ягодами, що мають кислий смак [32]. Проводячи паралель з головним героєм та виходячи із контексту. Зазначимо, що М.Матіос вибрала це ім'я невипадково. Ця ягода нагадує самого персонажа. Він був досить чесною, доброзичливою людиною, однак його посада (розсильний у сільраді) вимагала від нього "кривити душею", чинити відповідно до чинного на той час закону, а не по совісті.
Варіанти антропоніми Корнильо у творі взагалі не трапляється. Скрізь фіксуємо лише одну форму - Корнильо. Відсутні у творі і такі класи антропонімів, як прізвище та ім'я по батькові. Які причини? Насамперед - недоречність. Сюжет складайтеся так, що до головного героя звертається тільки Василь, який був набагато старший за нього. (Корнильо залицявся до дочки Василя). В українському побуті заведена, така традиція, що старші за віком люди звертаються до молодших на "ти", незалежно від статусу чи посади останнього.
Зазначимо, що текст фіксує лише зменшену форму Корнильо. Це пов'язано з тим, що герой був ще дуже юним, хорошим, співчутливим, ніжним. Інші персонажі молодого та дитячого віку теж домінуються зменшено-пестливими іменами, зокрема героїня Варварка, яку кохав Корнильо і хотів із нею одружитись. Цей антропонім як і попередній, має лише одну зменшено-пестливу форму Варварка.
Варварка ? Варвара (гр.) [27]
Героїню авторка та безпосередньо персонажі оповідання називають саме зменшеним іменем, що свідчить про взаємо любов у родині й прихильне ставлення письменниці.
Майже відсутні у тексті й апелетиви на позначення особи Варварки. Фіксуємо тільки три загальні назви: дочка, дівка, дитина. Це зумовлено тим, що сюжет розвивається у межах її сім'ї, тому таке називання виправдовує себе у контексті.
"...І сивітиме в дівках - при господарці і здоров'ї..." [1; 101]
Варварка має трьох братів. Це Федусь, Дунусь і Миколайчик.
Варіант Федусь походить від повного імені Федір, що зафіксоване словником Л.Г.Скрипник, Н.П. Дзатківської "Власні імена людей" таким чином:
Федір гр.; theos - бог ы doron - дар, дарунок.
Він і справді був дарунком для батьків, як і його брати та сестра.
Цей словник власних імен засвідчує ім'я й іншого героя Миколайчиа.
Микола (Миколай, Никола) - гр.. Hikolaos (буквально: переможець народів).
Отже, Миколайчик - це зменшено-пестливий варіант до імені Микола, що вже давно дуже добре освоїлось на українських теренах і стало одним з найпоширеніших, як у минулому, так і на сьогоднішній день.
Зменшено-пестливий варіант імені Дунусь походить від чоловічого імені Данило, яке було досить поширене саме у той час (післявоєнний). На території Буковини та Галичини досить часто і до нині можна почути варіант Дуньо. Цікаво, що так називають як маленьких хлопчиків, так і цілком дорослих чоловіків.
Усі три антропоніми (Федусь, Дунусь, Миколайчик) зафіксовано контекстом тільки у зменшено-пестливій формі, що знову ж таки, пов'язано з їхнім віком та просторовою обмеженістю сюжету - однією сім'єю. Тенет засвідчує без варіантність цих імен та високу частотність їх вживання. Наприклад, онім Дунусь засвідчено всього 23 рази, що досить багато при такому малому обсязі твору. Однак це не призводить до одноманітності висловлювань. Авторка вдома підбирає контекст, чим не раз підтверджує свій беззаперечний письменницький талант.
Наступний аналізований нами антропонім - це Катерина. Це досить поширене ім'я на Західній Україні, що прийшло до нас з грецької мови і добре адаптувалось на українському ґрунті. В перекладі означає чиста. Такою ж чистою та хороброю бачимо й героїню оповідання. Вона, намагаючись урятувати свою родину та житло, пішла на тяжкий учинок. Родиною було вирішено розіграти смерть матері (Катерини), щоб якось відтягнути страшний час виселення. Їм це вдається. Однак у книжці сюжету стається непоправна трагедія, жінка й справді помирає. Про дальшу долю сім'ї нічого не відомо.
Онім Катерина фіксуємо лише у такій формі, варіанти імені не засвідчено. Не подано також ім'я по батькові. А ось про прізвище героїні можемо здогадуватись. Виходячи зі змісту оповідання. Авторка цілу родину називає Шандрами. Отже прізвище Катерини - Шандра.
Однак таку онтропонімоформулу текст не подає. По-перше, це є зайвим у вузькому колі сім'ї, а по-друге, в українців не було прийнято домінувати людей у неофіційному мовленні за допомогою онтропонімоформули: основне ім'я + прізвище.
Чому є М.Матіос обрала саме онім Шандро? Що він означає? Яка символіка оточує цього антропоніма? Шандра у перекладі зі скандинавської означає блискучий. Крім того. це багаторічнатрав'яниста рослина, що використовується у медицині. Так як і ця трава, сім'я Шандрів добре вжилася, вкоренилася в рідному краї. Тут живуть вони, жили їхні предки протягом багатьох десятиліть, а це суттєва причина, щоб не покидати село.
Зазначимо, що Шандор - це ще й угорське ім'я, відоме українцям Карпатського регіону. Тому, невипадковим є те, що прізвище Шандро і досі побутує на Західній Україні. Це підтверджує "Словник прізвищ: практичний словозмінно-орфографічний (на матеріалі Чернівеччини)".
На позначення головної
Loading...

 
 

Цікаве