WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Поширення вживання ненормативної лексики серед молоді - Реферат

Поширення вживання ненормативної лексики серед молоді - Реферат

споконвічне корпоративне призначення - бути таємними або ж спеціалізованими лексичними одиницями.
Вживання сленгів найчастіше диктується певним комунікативним наміром, тобто є актуалізованим, функціонально обумовленим, а, отже, контрольованим автоцензурою. Так, у мовленні окремих публічних політиків відбивається продумана попуалістична мовна стратегія, для того, щоб вписатися в мовний стандарт певного соціального шару населення, бути в ньому коммунікативно успішним і, як наслідок цього, - залучити його на свій бік. Ми можемо навести приклади таких сленгових включень: "кинути", "замочити", "навалом", "повний привіт", "таким макаром", "лажу", "жратва", "кумекати", "закидон", "вішати локшину на вуха", "тягтися", "балдєть", "відтягатися", "на стрьомі".
Кримінальний жаргон згодом розчиняється в молодіжному сленгу й іде на периферію мови, і тільки окремі компоненти зберігаються, виконуючи чисто експресивну функцію. Іноді особи з високим рівнем мовної компетенції часто навмисно допускають мовні вільності, які виконують певну значеннєву чи стилістичну функцію. Для створення атмосфери довіри, симпатії до співрозмовника журналісти останнім часом усе частіше використовують емоційно експресивну лексику. Телебачення і радіо також сприяють поширенню вживання ненормативної лексики.
Негативний вплив на стан мовної культури молоді здійснює прогресуюче зниження якості друкованої продукції. Тираж книжкової продукції зменшується, знижується якість редакторської і коректорської обробки тексту. Не можна не враховувати й обмеження можливостей здійснення централізованого контролю за дотриманням літературної норми, роззосередженість центрів впливу на масову мовну свідомість. Розпалася єдина видавнича мережа, з'явилася величезна кількість комерційних видавництв, що не приділяють належної уваги рівневі редакторської підготовки тексту, заповнюють книжковий ринок літературою сумнівної художньої вартості [6].
Звичайно, слід звернути увагу і на ступінь освіченості населення. Найчастіше наявність вищої освіти є лише формальним показником і не гарантує володіння нормою літературної мови. Підтвердженням цього служить зниження чисельності реальних носіїв літературної норми порівняно зі зростанням кількості користувачів мовного феномена. Фактом є і те, що для активного володіння усною літературною мовою необхідний досить високий рівень мовної компетенції.
Ще однією причиною поширення ненормативної лексики серед молоді є виховання в неблагонадійній родині. У процесі формування особистості родина відіграє провідну роль. Тут дитина здобуває уміння і навички спілкування і людського взаєморозуміння, тут закладаються моральні основи і відбувається професійне самовизначення [1]. Дитина копіює і відображає особливості життя оточуючих дорослих людей. Варто підкреслити і те, що в засвоєнні дитиною соціального досвіду важливу роль відіграють імітація й ідентифікація, тобто наслідування поведінки важливих для неї людей, що призводить до прийняття їхніх цінностей, установок, норм поведінки. Наводячи приклади теоретичного аналізу розробленості проблеми, ми розглянули ряд теорій особистості. Згідно з ними фактори спадковості і середовище впливають на формування особистості. Таким чином, несприятливе середовище, де відсутня система життєвих цінностей, оточує дитину і стає зрозумілим, що вона вбирає в себе усі його недоліки.
Соціальна позиція підлітка визначається бажанням бути схожим на своїх батьків. Якщо з раннього дитинства дитина є свідком суперечок, що супроводжуються "нецензурною лайкою", то, безумовно, вона починає ставитися до цього як до природної норми спілкування. Цим обумовлюється більш лояльне ставлення до вживання ненормативних лексичних одиниць у мовній поведінці підлітків у спілкуванні однолітками. Часто саме в такий спосіб підлітки намагаються привернути до себе увагу, здаватися дорослішими, демонструвати силу і перевагу над іншими [8].
Ще одним джерелом поширення ненормативної лексики певною мірою є школа, де впливають на розвиток мовлення учнів не тільки вчителі, але й шкільний колектив. Багато учнів приносять з дому "лайливі слова". Школярі, які були колись не знайомі з такими висловлюваннями, починають вживати їх і закріплювати у своїй свідомості, мовленні [8].
Нами було розроблено питальник з 25 питань, які дозволили визначити співвідносність соціального статусу і лояльності до інтен-сивності вживання молоддю ненормативної лексики.
Питання було розбито на такі групи:
- демографічні характеристики;
- ставлення до ненормативної лексики;
- інтенсивність вживання ненормативної лексики;
- зони вживання;
- причини вживання;
- вживання "лихослів'я" батьками;
- ступінь впливу засобів масової інформації на характер, інтен-сивність та варіативність уживання ненормативної лексики.
Опитування проводилося серед студентів Бердянського державного педагогічного університету та учнів Бердянського машинобудівного професійного ліцею. Дані свідчать постійно вживають ненормативну лексику у повсякденному житті 21,7% студентів БДПУ і 39,1% учнів БМПЛ; не вживають її взагалі 10% студентів і 2,8% учнів; рідко вживають ненормативну лексику 69,5% студентів і 57,9% учнів. Як бачимо, вживання ненормативної лексики має місце як серед респондентів БДПУ, так і серед респондентів БМПЛ, але респонденти БМПЛ частіше вживають ненормативну лексику. І причинами цього є середовище спілкування, обмеженість інтересів, ступінь вихованості й освіченості, а так само рівень культури.
4,3% студентів і 7,2% учнів уживають ненормативну лексику для "приховування інформації", 20% студентів БДПУ і 30,3% учнів БМПЛ - для "забави", 16,6% студентів БДПУ і 10% учнів - для виразності мовлення, 56,4% студентів БДПУ і 57,9% подали власний варіант уживання ненормативної лексики (наприклад: розлютити супротивника, відповідь на фізичне насильство, демонстрація переваги).
58% респондентів БДПУ і 33% респондентів БМПЛ вважають, що "нецензурна лайка", "лихослів'я" пагубно впливають на рідну мову і по можливості, відмовлються від вживання інвективної лексики. 42% респондентів БДПУ і 66,6% респондентів БМПЛ позитивно ставляться до вживання ненормативної лексики.
85% студентів БДПУ і 59,3% учнів вважають, що ЗМІ сприяють поширенню вживання ненормативної лексики.
Нами було одержано нові результати опитування з досліджуваної проблеми, і на цій підставі ми можемо зробити висновок, що ненормативна лексика посідає певне місце в мовній поведінці як студентів, так і учнів. Причому значна частина респондентів негативно ставиться до вживання ненормативної лексики. Студенти надають перевагу жаргонам, сленгам; учні - інвективній лексиці. Ми дійшли висновку, що обмежити вживання ненормативної лексики можливо, а викорінити її вживання - ні.
Як показують результати експериментального дослідження, проведеного в БМПЛ і БДПУ, діапазон уживання ненормативної лексики вліцеї набагато ширший. У ліцеї більша кількість учнів виховується в неблагонадійних родинах, і, як було зазначено вище, це негативно відбивається на комунікативній поведінці учнів. Вони більш лояльні
Loading...

 
 

Цікаве