WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Лексикографія. Основні українські словники - Реферат

Лексикографія. Основні українські словники - Реферат

словники;
o історичні словники;
o орфоепічні словники;
o орфографічні словники;
o етимологічні словники;
o словники іншомовних слів;
o термінологічні словники;
o граматичні словники;
o інверсійні словники;
o частотні словники;
o діалектні словники;
o словники мови окремих письменників;
o ономастичні словники;
o словотворчі словники;
o морфемні словники;
o словники синонімів;
o словники омонімів;
o словники паронімів;
o словники антонімів;
o словники перифраз;
o фразеологічні словники.
Тлумачний словник - це словник, у якому засобами рідної мови розкривається значення слова, відзначають граматичні і стилістичні особливості його, наводяться зразки вживання слова у кожному з наведених значень. Таким в українській мові є одинадцятитомний "Словник української мови" (1970 - 1980 рр.), у якому вміщено понад 134 000 слів. Словник підготовлено працівниками Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні АН України й опубліковано у видавництві "Наукова думка". У 1983 р. Його було відзначено Державною премією СРСР.
У 1978 р. У видавництві "Радянська школа" вийшов "Короткий тлумачний словник української мови", підготовлений колективом авторів, відповідальний редактор Л.Л. Гумецька. Словник уміщує загальновживану лексику та фразеологію. Призначений для учнів та вчителів загальноосвітніх шкіл.
Етимологічні словники розкривають відомості про походження слів, первісне значення їх, подають найдавніші форми слова та відзначають звукові зміни, яких зазнавало слово у процесі свого життя. Таким в українській мові має бути семитомний "Етимологічний словник української мови", три томи якого вийшли у світ у 1982 (І), 1985 (ІІ), 1989 (ІІІ) роках.
Словники іншомовних слів фіксують слова, засвоєні рідною мовою з інших мов, відзначають, з якої мови і якого слова та його форми засвоєне кожне з них, розкривають його значення. Отже, ці словники поєднують особливості етимологічних і тлумачних словників. У 1974 році Головна редакція УРЕ АН УРСР випустила "Словник іншомовних слів" за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О.С. Мельничука. У словнику зібрано й подано пояснення часто вживаних іншомовних слів і термінів із різних галузей науки, всього близько 24 000 слів. Словник призначений для широких кіл громадськості. До 1987 року його було тричі перевидано. Зразок статей із названого "Словника іншомовних слів":
Альтернатива (франц. аlternative, від лат. аlterno - чергую, змінюю) - необхідністі вибору між двома можливостями, що виключають одна одну; кожна з цих можливостей.
Пакт (від лат. рactum - договір) - 1) Міжнародний договір, який має велике політичне значення. 2) В буржуазних країнах - угоди між політичними партіями, профспілками та іншими організаціями про спільний виступ на виборах, тощо.
Орфографічні словники подають відомості про нормативне написання слів і їх граматичних форм. Українська лексикографія має орфографічні словники різного призначення:
o для початкової школи;
o для загальноосвітньої середньої школи;
o для широких кіл громадськості.
Найбільш повним із них є "Орфографічний словник української мови" - укладачі С.І. Головащук, М.М. Пещак, В.М. Русанівський, О.О. Тараненко. У цьому словнику зареєстровано близько 120 000 слів, він вийшов у видавництві "Довіра" в 1984 р. Зразки статей з цього словника:
відвезти, -зу, -зеш, -земо, -зете; мин. -віз, -везла.
відвернення, -я.
дисциплінованість, -ності, ор. -ністю.
перекриття, -я, р. мн. -иттів і -ить.
Орфографічні словники водночас є довідниками з нормативного наголошення слів: наголос позначений у кожному реєстровому слові, у похідній граматичній формі.
Орфоепічні словники інформують про правильну літературну вимову й наголошення слів, їх форм. Слова та їх форми або частини, що мають вимовні особливості, подаються фонетичною транскрипцією.
Українська літературна мова у своєму розпорядженні має такі орфоепічні словники: "Українська літературна вимова і наголос: Словник - довідник" (К.:Наукова думка, 1973, близько 50 000 слів); М.І. Погрібний "Словник наголосів" (К.; Рад. Шк.., 1959 (І вид.); 1964 (ІІ вид.) та "Орфоепічний словник" (К.: Рад. Шк.., 1984).
Словотворчий словник допомагає з?ясувати, як утворено те чи інше похідне слово, за допомогою яких словотворчих засобів, на основі якого слова, у яке словотвірне гніздо воно входить. Слова у такому словнику розміщені словотвірними гніздами (тобто сукупністю однокореневих слів, спільних за значенням; першим розміщене непохідне слово, що виступає основою для творення інших слів; кожне попереднє слово є основою для утворення наступного слова, наступних слів). У кожному наступному слові виділені твірна основа й словотворчий засіб.
Сучасна українська мова не має словотворчого словника. Невеликий за обсягом такий словник міститься у праці В.О. Горпинича "Будова слова і словотвір" (К.: Рад. Шк.., 1977. - С. 77 - 118). Довідником для з?ясування особливостей творення багатьох українських слів може бути, крім названого, "Школьный словообразовательный словарь русского языка" О.О. Тихонова (Посібник для учетелів. - М.: Просвещение, 1978 (І вид.): 1986 (ІІ вид.)): його двотомний "Словообразовательный словарь русского языка", що містить 145 000 слів і побачив світ у 1985 р., та "Українсько - російський словотворчий словник" С.С. Сікорської (К.: Рад. Шк., 1985 р.).
Зразок статті словотворчого словника:
; колос - ист / ий " колосист - ість
; колос - итися " за - колоситися
; колос - інн (я)
колос "
; колосоч - ок
9 колос - ок "
9 колоск - ов (ий)
Термінологічні словники - це словники, в яких зібрані, систематизовані терміни, вживані у певній галузі науки, розтлумачено значення їх, названо походження. Такі словники можуть бути:
o одномовними;
o двомовними (перекладними).
Українська мова має термінологічні словники з багатьох галузей науки:
o мінералогії;
o біологіЇ;
o медицини;
o математики;
o тепломеханіки та газотехніки;
o літературознавства;
o мовознавства;
o спорту.
"Словник лінгвістичних термінів", складений Є.В. Кротевичем та Н.С. Родзевич, вийшов у видавництві АН УРСР у 1957 р.; під такою самою назвою у 1985 р. Київське видавництво "Вища школа" випустило у світ словник, складений Д.І. Ганичем ті І.С. Олійником. Останній є двомовним - українсько - російським перекладним словником і, звичайно, тлумачним.
Зразок статті з нього:
АБЗАЦ, абзац (нім. Absatz - уступ). 1. Відступ управо в початковому рядку друкованого чи рукописного тексту; новий рядок. 2. Частина друкованого чи рукописного тексту від одного відступу до іншого, що складається з одного чи кількох речень і характеризується
Loading...

 
 

Цікаве