WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Образна національно-культурна специфіка французьких фразеологізмів, які містять слова-реалії - Дипломна робота

Образна національно-культурна специфіка французьких фразеологізмів, які містять слова-реалії - Дипломна робота

теоретично обгрунтував явище фразеології, започаткувавши тим самим основи сучасної фразеології. Він аргументував необхідність спеціального вивчення стійких сполучень в мові і навів приклад такого вчення у своїх роботах "Pr?cis de stylistique" (1905) i "Tra?t? de stylistique fran?aise" (1909) в яких розвинув свої концепції стосовно фразеології.
Ш. Баллі розглядав фразеологізми як стійкі словосполучення з різною мірою спаянності компонентів. Він розрізняв зовнішні та внутрішні ознаки цих зворотів, причому під першим розумів їх структурні особливості, а під другим - семантичні. В якості основної смислової ознаки фразеологізмів дослідник висунув єдність їх значення, яке на його думку, виявляється в тотожності цілого виразу одному слову - індетифікатору. Але згодом вчений дійшов висновку, що заміна фразеологізму одним словом в багатьох випадках не можлива [22, с. 52-56].
Згідно з цим методом вираз avoir des doutes "сумніватися", треба вважати фразеологізмом, він є еквівалентний дієслову douter, a prendre la cr?maill?re "святкувати заручини", які перекладається у всіх фразеологічних словниках, треба вилучати із фразеології, тому що цей вираз невиражений одним словом.
Відхід Ш.Баллі від висунутого правила виявився у класифікації цих одиниць. Він виділяє дві групи фразеологізмів - фразеологічні серії (s?ries phras?ologiques) і фразеологічні одиниці (unit?s phras?ologiques) які в семантичному відношенні не рівнозначні. Для фразеологічних одиниць характерна наявність семантичної ознаки, а фразеологічні серії являють собою словосполучення, елементи яких зберігають самостійність.
Російський академік В.Виноградов продовжив дослідження теоретичних основ фразеології і вніс значний вкад у її розвиток. Його погляди мали великий вплив на вивчення фразеології іноземних мов. Запропонована В.Виноградовим класифікація включає: а) фразеологічні сполучення; б) фразеологічні одиниці; в) фразеологічні зрощення. Принцип поділу фразеологічних одиниць російського вченого точніше відображає типи фразеологізмів ніж у Ш. Баллі. Хоча характерний недолік класифікації швейцарського лінгвіста - відсутність єдиного принципу її побудови, - зберігається і В.Виноградова. Виділені ним три групи показують, що між фразеологічними сполученнями, з одної сторони і фразеологічні одиниці та зрощення з другої, існує різниця зумовлена різним характером їх стійкості.
Фразеологізми першої групи характеризуються структурною ознакою - обмеженою сполученістю компонентів, фразеологізми двох останніх груп - мірою мотивування [22, с. 6].
Фразеологічна одиниця (фразеологізм) - це лексико-граматична єдність двох і більше нарізно оформлених компонентів, граматично організованих за моделлю словосполучення чи речення, але неподільна лексично, стійка у своєму складі й структурі, яка маючи цілісне значення, відтворюється в мові. Зважаючи на ступінь зєднаності компонентів і співвіднесеності семантики фразеологізмів з семантикою їх складових частин, розрізняють такі типи фразеологічних одиниць. Фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності, фразеологічні сполучення і фразеологічні вирази.
Фразеологічні зрощення - це стійкі семантично неподільні сполучення слів, загальне значення яких не випливає із значення їх компонентів. Наприклад: бити байдики, собаку з'їсти.
Фразеологічні єдності - це семантично неподільні фразеологічні одиниці, цілісне значення яких умотивоване значенням компонентів. Більшість із них є образними висловами. Наприклад: прикусити язика.
Фразеологічні сполучення - звороти, до складу яких входять слова з вільним і фразеологічно зв'язаним значенням, причому цілісне значення фразеологізму випливає із значення компонентів: брати участь. Фразеологічні вирази стійкі за своїм складом і значенням фразеологічні одиниці, відтворюються в мові, але складаються зі слів з вільним лексичним значенням.
Фразеологічні вирази поділяються на дві групи:
а) комунікативного характеру, що являють собою предикативні одиниці, рівноцінні речення: Вовків боятися - в ліс не ходити. Не все те золото, що блищить;
б) номінативного характеру, які співвідносні з словосполученням: люди з чистою совістю. [1, с. 35]
Предметом вивчення фразеології є стійкі словосполучення двох і більше слів, що утворюють семантичну цілісність і відтворюються в процесі мовлення як готові словесні формули. Крім спільних з лексикологією аспектів розгляду, фразеологія має свої специфічні знання: вивчення особливостей структури фразеологічних одиниць і механізму відтворення семантичної цілісності у словосполученнях, вивчення причин їх фразеологізації: дослідження взаємовідношень фразеологічних зворотів з іншими лінгвістичними зворотами - словам, сполученням, реченням; з'ясуванням історико-етимологічної основи фразеологічних одиниць, внутрішня форма яких втрачена; вивчення законів розвитку фразеологічного складу; вироблення наукової системи; опрацювання різноманітних фразеологічних структур у загально мовних та в спеціальних фразеологічних словниках.
Фразеологія вивчає фразеологічну систему мов у її сучасному стані і в історичному розвитку. Матеріал фразеології настільки різноманітний генетично й функціонально, настільки різноструктурний та різнохарактерний у семантичному відношенні, що чітко окреслити коло об'єктів у фразеології надзвичайно важко. Фразеологічну системи мову в широкому розумінні цього терміну складають не лише усталені, лексично неподільні словосполучення, а й вільні словосполучення слів, побудовані за моделями словосполучень чи речень, які відтворюються в мові. Таким чином, до фразеології, крім фразеологічних одиниць, співвідносних за значенням із словами, належать прислів'я (Не спитавши броду не лізь у воду), приказки (буде й на нашій вулиці свято), примовки (чим багаті тим і раді), крилаті вислови (у всякого своя доля і свій шлях широкий. Т. Шевченко).
Складовими елементами фразеології є прислів'я, приказки, примовки, крилаті вислови, які є джерелом збагачення мови.
Прислів'я - це структурно виражені речення вилучений образний вислів, який формує певну життєву закономірність або правило, що є широким узагальненням багатовікових спостережень народу, його суспільного досвіду: Згода будує, а незгода руйнує. Однією з характерних ознак прислів'я є його синтаксична завершеність, адже воно завжди співвідноситься з реченням, виступає в мовленні як окреме судження. Прислів'я нерідко має ритмічну будову а його частини можуть римуватися. Прислів'я - семантично неоднорідні: в одних - зберігається конкретна предметність, пряма номінативність Друзі пізнаються в біді. В інших основним є узагальнення - метафоричне, переносне значення. Не все те золото, що блищить.
Приказка - це стійкий образний вислів лаконічної будови, що влучно характеризує якесь життєве явище, але (на відміну відприслів'я) не формулює певної закономірності чи правила. Приказки за своєю структурою можуть співвідноситися і з реченням і з словосполученням. Приказки - речення що як правило, констатують явища,
Loading...

 
 

Цікаве