WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Образна національно-культурна специфіка французьких фразеологізмів, які містять слова-реалії - Дипломна робота

Образна національно-культурна специфіка французьких фразеологізмів, які містять слова-реалії - Дипломна робота

постійно змінюється залежно від словникового складу того хто сприймає особливості її матеріальної і духовної культури, від інтенсивності культурних і етнічних контактів відповідних мовних колективів. Однією з основних рис реалій є те, що їм властива безеквівалентність, але в певному бінарному зіставленні. На позначення цього феномена вводиться поняття "безеквівалентна лексика" [7, с. 64]. Це поняття значно ширше ніж семантичне поле поняття "реалія", яке відповідає лише випадкам лексико-предметної еквівалентності. Очевидно всі реалії є частиною безеквівалентної лексики при певному бінарному зіставленні. Термін "безеквівалнтна лексика" вживається щодо співставлення лексичного складу мов оскільки специфіку кожної мови, крім характеру репрезентації мовного складу, визначають також культурно-історичні та етнографічні фактори. У вітчизняній лінгвістиці розбіжність у мовах та у відповідних аспектах культури фіксується за допомогою поняття "лакуни" [19, с. 98]. Лакуни, власне кажучи, є терміном для позначення того, що є в одній локальній культурі і чого немає в іншій або, інакше кажучи, пробіли у лексиці мови, які можна пояснити соціально-культурними причинами.
На наявність "лакун" або "антислів" у французькій мові при порівнянні з російською вказує Ю. Степанов: "Порівняльний опис норм двох мов відкриває існуючі у кожній мові словесні пробіли" "білі плями" на семантичній карті мови, непомітні з середини для людини, яка володіє лише однією мовою" [7, с. 120]. На його думку всі випадки виявлення безеквівалентної лексики також можна розглядати як лакуни.
Зрозуміти природу лакун допомагають спостереження і дослідження В. Муравйова, який звертає увагу на ту, що контактуючи з чужою культурою реципієнт бачить її через призму своєї локальної культури, чим, головним чином, і зумовлюється нерозуміння специфічних феноменів незнайомої культури. Зважаючи на це вводиться поняття "культурологічні лакуни", тобто лакуни, які вказують на неспівпадіння в оцінках культурного простору та інтер'єру представниками тих чи інших лінгвокультурних спільностей [19,с. 102]
Під культурним простором розуміється все оточення, в якому існують носії будь-якої культури. До складу культурного простору в ходять наступні елементи:
ў навколишній світ, як його "бачить", представники певної лінгвокультурної спільності;
ў побут представників цієї спільності;
ў запас знань (культурний фонд);
ў представники певної лінгвокультурної спільності, їх самооцінки та образи самих себе;
ў представники чужої лінгвокультурної спільності, образи та оцінки "чужих".
Різновидом культурологічних лакун є етнографічні лакуни, які вказують на своєрідність життя у тих чи інших культурах. Їх існування зумовлене відсутністю реалій, характерних для однієї культури, в іншій локальній культурі. Етнографічні лакуни відображають неспівпадіння життєвої конкретики, історії, побуту, культури, цивілізації, літератури і навіть ландшафту, клімату і способу харчування, всіх тих понять, що належить до етолексики - найбільш національно маркованих шарів словникового складу.
1.4. Класифікації реалій
Про види реалій, про їх поділ за різними ознаками згадується у багатьох дослідженнях, але зроблена лише декількома авторами.
За класифікацією В. І. Муравева усі етнографічні лакуни поділяються за певними лінгвістичними ознаками на: абсолютні, відносні, векторні, асоціативні, стилістичні, імпліцитні (приховані) та за різними етнографічними аспектами життя суспільства на ті, що:
1) пов'язані з національними рисами характеру, звичаями, побутом, продуктами харчування;
2) повезені із соціальним життям суспільства;
3) стосуються географічних умов життя, рослинного і тваринного світу [19, с. 122].
Таблиця А. Реформатського побудована за предметно-мовним принципом: відзначається із яких мов в російську мову ввійшли іноземні слова, які позначають:
1. власні імена;
2. монети;
3. посада та ім'я;
4. деталі костюма та прикраси;
5. їжа та напої;
6. звертання та титули по іменах [25, с. 139]
Класифікація реалій С. Влахова та С. Флоріна набула такого вигляду:
I. Предметний розподіл.
II. Місцевий розподіл (в залежності від національного і мовного надбання).
III. Минулий розподіл (в синхронічному і діахронічному плані, за ознакою обізнаності).
IV. Перекладний розподіл.
С. Влахов і С. Флорін пропонують іншу класифікацію, яка базується на поділі реалій за конототивним значенням, тобто в залежності від місцевого (національного, релігійного) і часового (історичного) колориту. До уваги беруться також розповсюдженість, форма, способи перекладу та способи їх вибору.
Предметний поділ
А. Географічні реалії: степ, квіти, гірняк.
Б. Етнографічні реалії
1. Побут (їжа, напої, одяг, житло, посуд, транспорт та ін.).
2. Праця (люди праці, знаряддя праці, організація).
3. Мистецтво і культура (музика і танці, музичні інструменти, фольклор, театр, ін. мистецтва, виконавці, звичаї, ритуали, свята, ігри, міфологія, культи, календар).
4. Етнічні об'єкти (етноніми, клички, назви осіб за місцем проживання).
5. Виміри і гроші (одиниці виміру, грошові одиниці, просторічні назви).
В. Соціально-політичні реалії
1. Адміністративно-територіальна організація (адміністративно-територіальні одиниці, населені пункти, деталі населених пунктів).
2. Органи і носії влади (органи влади, носії влади).
3. Соціально-політичне життя (політична діяльність і діячі, патріотичні рухи і соціальні рухи, соціальні явища, звання, титули, звертання, установи, навчальні заклади і культурні установи, прошарки і касти).
4. Військові реалії (підрозділи, зброя, одяг, службовці (командири)).
Місцевий поділ
А. В площині однієї мови:
1. Свої реалі:
а) національні;
б) локальні;
в) мікрореалії.
2. Чужі реалії:
а) інтернаціональні;
б) регіональні.
Б. В площині пари мов:
1. Внутрішні реалії.
2. Зовнішні реалії.
Часовий поділ
1. Сучасні.
2. Історичні [4, с. 52-65].
Щоб такий поділ набув реального змісту потрібно брати до уваги наступні питання:
1) зв'язок реалій за предметом і часом;
2) за місцем і часом;
3) надходження чужих реалій в мову;
4) через художню літературу;
знайомство/незнайомство реалій, тісно пов'язаних з вживанням реалій взагалі і освоєння чужих реалій. ?
РОЗДІЛ ІІ
Фразеологічний фонд мови , як вираження його ментальності
2.1. Виникнення фразеологічних одиниць
Виникнення фразеології як науки пов'язане з іменем швейцарського мовознавця французького походження Ш. Баллі (1865-1947). Вивчення французької фразеології має давні традиції, які відійшли у глибінь століть. Історичні дослідження показують, що встановлення французької фразеології як наукової дисципліни стало результатомбагатовікової діяльності вчених і дослідників по зібранню, вивченню і систематизації фразеологічного матеріалу французької мови. Ш. Баллі вперше в історії мовознавства
Loading...

 
 

Цікаве