WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Образна національно-культурна специфіка французьких фразеологізмів, які містять слова-реалії - Дипломна робота

Образна національно-культурна специфіка французьких фразеологізмів, які містять слова-реалії - Дипломна робота

століття.
Дещо з інших міркувань і в інший спосіб спроба змінити вектор української мовної картини світу від сьогодення до архаїчного її стану спостерігались й тепер, коли під приводом "повернення до джерел" (нерідко таких, які мають локальне значення) нерідко фактично змінюють сучасний світогляд на архаїчний і сучасну українську мовну картину світу на архаїчну. Звичайно, джерела треба знати, вивчати і шанувати, але все це робити в такий спосіб, щоб не підміняти МКС ХХІ ст. картиною світу ХVI ст., а то й ІХ - Х ст.
Отже, питання про мовну картину світу та її зв'язок з духовним життям людини на домовному, логіко-концептуальному рівнях має не лише велике теоретичне лінгвістичне значення, але і є також питанням про ментальність сучасного українця та інтелектуальній і морально-етичний розвиток нації.
Переважно національно маркованою є фразеологія мови. Для дослідження мовних картин світу ефективним є аналіз національно-специфічних фразем (типу укр. на рушник стати, гарбуза дістати, передати куті меду; рос. коломенская верстаю, бесструнная балалайка, лаптем щи хлебать; англ. as red, as Rother-ham College "червоний, наче Ротергемський коледж") і специфіки мотивації (внутрішньої форми) фразеологізмів (пор. мотивацію фразеологізмів із значенням "ніколи": укр. коли рак свисне; рос. после дождика в четверг; англ. when the pigs fly "коли свині літатимуть", when the moon tyrns green cheese "коли місяць стане зеленим сиром"; фр. attenez-moi sous l'orme "почекайте мене під в'язом"; нім. Wenn die Hunde mit dem Schwanz bellen "коли собаки почнуть гавкати хвостами"; ісп. Cuando la rana crie (tenga) pelo "коли в жаби виросте волосся"; деве минареге чыкъкъанда "коли верблюд вилізе на мінарет"; кит. tie shu kai hua "коли пониклий саговник зацвіте"; укр. у сорочці родиться; англ. to be born with a silver spoon in one's mouth "народитися зі срібною ложкою в роті", нім. Schwein haben "свиню мати". Безпосередньо і прямо з мовною картиною світу пов'язана паремія, пор.: рос. Москва слезам не верит; укр. Хто дбає, той і має; кит. Якщо хочеш, щоб про твої погані вчинки ніхто не знав, не роби їх.
Останнім часом із розвитком когнітивної лінгвістики дедалі більшого поширення в контрактивних дослідженнях набуває метод концептуального аналізу. Чимало українських концептів досліджено в зіставленні з концептами інших мов. Концепти безпосередньо відображають мовні картини світу.
Корисним є також застосування трансформаційно-породжувальної граматики, особливо ідеї про глибинні та поверхневі структури (зміст - глибина структура, способи її передачі - поверхнева), даних корпусної лінгвістики. Застосовується й відмінкова граматика, вільний і цілеспрямований психолінгвістичні експерименти. Зіставлення повинно обов'язково враховувати між рівневі відношення, оскільки явище, яке в одній мові виражене, наприклад, на лексичному рівні, в іншій мові може бути вираженим на морфологічному, синтаксичному чи навіть на фонетичному (інтонація) рівні. (ЛИСИЧЕНКО
Яскравим матеріалом, що засвідчує своєрідність мовних картин світу, є без еквівалентна лексика, зокрема той її пласт, який прийнято називати словами-реаліями (назви на означення національно-культурних понять): укр. вишиванка, рушник, писанка, бандура, коломийка, гопак, булава, тризуб, вареники, галушки, калганівка, валькуватий "робити стіни будівель із вальків глини); рос. щи, сарафан, балалайка, ямщик; англ. muffin "гаряча булочка", toffe "цукерка на зразок ірису", drugstore "магазин, який торгує ліками, косметикою, журналами, морозивом, кавою тощо", grille-room "ресторан або зал у ресторані, де подається смажене м'ясо або риба. Приготовлені на замовлення відвідувача"; нім. Richtfest "свято з нагоди зведення будинку під дах" тощо.
Для визначення національно-мовної картини світу об'єктом зіставлення може бути емоційна лексика. Якщо порівняти українську мову не лише з германськими чи романськими, а навіть зі спорідненими слов'янськими мовами, то вона рельєфно вирізняється багатством емоційно-оцінних засобів, особливо для утворення зменшено-пестлививх форм іменників, прикметників, прислівників, навіть дієслів (козаченьки, яворонько, вербиченько, соколонько, місяченько, негодонька, мандрівочка, розкошонька, коханнячко, криниченька, вірненька, додолоньку, що неділеньки, їстоньки, питоньки, спатуні та ін.), причому такі форми трапляються навіть у словах, які не можуть бути оцінені як позитивні (воріженьки, війнонька тощо). Такі форми є без еквівалентними і засвідчують ліризм, сентиментальність, кордоцентричність українського етносу порівняно з іншими народами, про що в минулому столітті заявив українських філософ антрополог Памфіл Юркевич. ( КОЧЕРГАН)
1.3. Поняття "реалія"
Лексика кожної мови утворює систему в тому, що кожне слово та відповідно кожне поняття займають уній певне місце, окреслене відношеннями до інших слів та понять. Сам характер виокремлювання конкретних ланок реального світу, їх групування, а також передачі засобами іншої мови залежить від наявності в мові відповідних назв. І в цьому плані у процесі перекладу з однієї мови на іншу природно та закономірно виникає досить цікава проблема - проблема реалій-лакун, адже умови соціально-політичного, суспільно-економічного, культурного життя народу, його світобачення, психології, традицій зумовлюють виникнення понять, принципово відмінних у носіїв різних мов. Відповідно, в інших мовах не буде готових словникових еквівалентів для їх передачі. Слід зауважити, що реалію як термін та як компонент етнокультурного контексту вивчено ще недостатньо.
Про реалії, як про показники колориту, конкретних елементів національного відображення заговорили лише на початку 50-х років [4, с. 5]. Сам термін "реалія" походить від латинського слова realis - речовий, дійсний. Реаліями називають речі, предмети, що існують матеріально і служать основою для номінативного значення слова. У 1952 р. Л.Соболєв дає таке визначення "реалії": "Терміном "реалії" називають побутові і специфічно національні слова й звороти, що не мають еквівалентів у побуті, а отже, і в мовах інших народів" [7, с. 49]. З сучасної точки зору слід зауважити, що реалія є варіативною категорією, пов'язаною з процесом переважно бінарного зіставлення мов на лексичному та фразеологічному рівнях, та й у побуті реаліям відповідають не "еквіваленти", а предмети і явища (співвідносні десигнати).
С. Влахов і С. Флорін дали таке визначення реалій: "Це слова (і словосполучення), що називають об'єкти, характерні для життя (побуту, культури, соціального й історичного розвитку) одного народу і чужі для іншого" [4, с. 11]. Р. Зорівчак трактує поняття "реалії" як "моно- і полі лексичні одиниці, основне лексичне значення яких вміщає (в плані бінарного зіставлення) традиційно закріплений за ними комплекс етнокультурної інформації, чужої для об'єктивної дійсності мови - реципієнт [7, с. 58].
Реалія - категорія змінна,відносна, яка виступає чітко при бінарному зіставлені конкретних мов (і культур). Обсяг реалій мови-джерела
Loading...

 
 

Цікаве