WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Образна національно-культурна специфіка французьких фразеологізмів, які містять слова-реалії - Дипломна робота

Образна національно-культурна специфіка французьких фразеологізмів, які містять слова-реалії - Дипломна робота

дуже рідко подають адекватну інформацію.
Класифікація реалій
Найчастіше дослідники вдаються до предметної, зовнішньої, позамовної класифікації реалій, і найпослідовніше, найгрунтовніше провели її С. Власов і С. Флорин (31, с. 55-88). З погляду перекладознавчого, ми вважаємо доречним провести поділ реалій в історико-семантичному та структурному планах.
З історико-семантичного погляду виділяються:
власне реалії (при існуючих референтах): укр. коломийка, трембітяр, постоли, яворівка, коливо, китайка, сімейний підряд, перебудова, гласність; англ. a baby-sitter, Boxing Day, the Central lobby, Poppy Day, Halloween, Harley Street doctor, a gifted child.
Історичні реалії - семантичні архаїзми, які внаслідок зникнення референтів входять до історично дискантної лексики, втративши життєздатність. Їм властива сема "минуле", пов'язана із старінням референта, виходом позначуваного ним з царини активної суспільної практики мовного колективу. Вони вміщають фонові знання культурної спадщини.
У структурному плані виділяються:
реалії-одночлени: укр. вечорниці.
реалії-полічлени номінативного характеру: укр. курна хата.
реалії-фразеологізмии: укр. лоби забрити.
Щодо граматики, то реалія цікава тим,Ю що може набувати іменникової, прикметникової, дієслівної, дієприкметникової та дієприслівникової форм: чумак - чумацький - чумакувати - чумакуючи.
З погляду перекладацької практики виділяємо явні і скриті (приховані, потаємні) реалії. Останні - це слова типу укр. піч, сорочка ("вишиванка").
Лексика кожної національної мови - своєрідна система, що, історично склавшись, відображає багатовіковий досвід спілкування людей певного етномовного колективу і пізнання ними довколишньої дійсності. Лексичні одиниці кожної мови мають складну семантичну структуру, у якій можна виявити різнорідну інформацію. Один із найбагатших засобів вираження національної своєрідності є реалії. Їхня семантична структура вміщає особливу інформацію - культурну, етноунікальну. Як джерело інформації про національну культуру, реалія завжди інформативно містка. Коли кожне слово - особливий мікросвіт, в якому відображається певний шматочок реальної дійсності чи хибне уявлення про неї, то реалія, завдяки етнокультурному компоненту, зокрема виділяється у цьому відношенні.
2.3.1. Специфіка перекладу реалій
Переклад реалій - це справа не тільки перекладацької техніки, а й перекладацького мистецтва. Залежно від переваги того чи іншого виду інформації, що її несе реалія в кожному конкретному випадку (денотативної, конототивної, зокрема національно-культурної, локальної), від композиційної заданості реалії в ситуативному контексті, перекладачі по-різному відтворюють її семантико-стилістичні функції.
Перша умова адекватного відтворення реалій - глибоке знання їх. Перекладаючи твір з далекого часу або про далекі від наших людські відносини, звичаї і події, перекладач змушений, використовуючи всі ресурси рідної мови, уявити собі, як було б названо цією мовою ті чи інші явища, якщо б вони існували в житті його народу. Коли в перекладача вже склалося вірне уявлення про реалію та її контекстуальне оточення, йому легше вирішити, як представити її своєму читачеві. Психологічно це нагадує той випадок, коли поняття уже є, а слова для нього ще немає. Розглядаючи проблему реалій у перекладі, виходимо передусім з того, що в художньому тексті всі реалії - хоча б частково - стильотворчі засоби, бо вони сприяють створенню національного колориту, який завжди є складником стилю.
Реалія, як і кожне інше слово, може набути в контексті будь-якої стилістичної функції, певної адгерентної конототивної семантики, більше того - стати ключовим словом. А те, що це слово - реалія щодо мови-переймача, ускладнює справу. І в художньому, і в побутовому мовленні реалії можуть вживається лише з метою номінації та комунікації і нічим не виділятися серед інших слів. Стилістична амплітуда реалії надзвичайно широка, що і необхідно враховувати перекладачам. Справа ускладнюється тим, що в тексті оригіналу реалія часто сприймається як щось звичне, органічне, рідне для тих читачів, яким текст призначений. Звідси - дилема: або показати специфіку і впасти в екзотику або зберегти звичність і втратити специфіку. Це протиріччя може здолати лише досвідчений перекладач, що добре знає побут і історію, відчуває зображувальні можливості вписаного в художній текст слова і, водночас, глибоко опанував рідну мову в усіх її діалектах, говірках тощо. Незнання реалій не тільки компрометує перекладача, а й усе зображуване середовище робить сумнівним у психологічному плані, підриваючи відчуття правдоподібності. У творах перекладеного письменника виринає перед читачем панорама якогось нового світу, якого ніколи недобачає авторів земляк. Стосовно реалій, то є велика різниця між перекладною літературною і рідною літературою на чужоземну тематику.
3.2. Розбіності образної системи фразеологізмів різних мов
Очевидно, у фразеологічних еквівалентах, що забезпечують повну адекватність відтворення, спостерігаються деякі розбіжності в граматичному аспекті, обумовлені відмінностями в структурах обох мов: більша питома вага інверсії в оригіналі, артиклі, нормативне вживання присвійних займенників, детальніша часово-видова диференціація у перекладах тощо. Але, викликані різною граматичною будовою української та англійської мов, ці відмінності не несуть значного семантичного навантаження і, в результаті, не відіграють важливої ролі з погляду адекватності перекладу.
Інколи різні за своїм складом і, отже, за денотативною образністю, ФО мають однакове значення, рівноцінні емоційно-експресивні та функціонально-стилістичні характеристики. Оскільки компонентний склад має певний вплив (назвемо його мікровпливом) на загальне значення ФО, такі вислови перебувають у стосунках часткових фразеологічних еквівалентів, що забезпечують повну адекватність відтворення. Хоч емоційний компонент виникає на базі денотативного образу, все ж він характеризується тенденцією витісняти денотативне значення або модифікувати його. Відтворення семантико-стилістичнихфункцій ФО оригіналу повними та частковими фразеологічними еквівалентами найбільш бажане, бо, зберігаючи в перекладі фразеологічні способи відтворення семантики та конотацій ФО мови-джерела (за умов рівнозначності всього мікро тексту в цілому), можна з найбільшою повнотою передати форми даного висловлення. Проте в кожній мові є й чималий, стосовно даної цільової мови, без еквівалентний фразеологічний фонд. Семантико-стилістичні функції без еквівалентних ФО можна відтворити методом фразеологічного калькування, переносячи самі ідеї створення вислову оригіналу та його структури в цільову мову. Цей метод ефективно відтворює національний колорит оригіналу, зокрема, якщо врахувати ті суворі вимоги, що ставляться у цьому відношенні до художнього перекладу: "Перекладений твір повинен давати читачеві таке саме задоволення, як і оригінал; він повинен бути зрозумілий йому в такій же мірі. Однак читач повинен
Loading...

 
 

Цікаве