WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Образна національно-культурна специфіка французьких фразеологізмів, які містять слова-реалії - Дипломна робота

Образна національно-культурна специфіка французьких фразеологізмів, які містять слова-реалії - Дипломна робота

переклад" пише: "Сюди (в національно-культурну специфіку твору. - Р. З.) треба віднести так звану без еквівалентну лексику, що позначає унікальні національні реалії" (95, с. 79). Не відчуває різниці між поняттям реалія: : без еквівалентна лексика перекладознавець В. Крупнов (81, с. 146). Насправді поняття без еквівалентна лексика значно ширше, ніж семантичне поле поняття "реалія", що відповідає лише випадкам лексико-предметної без еквівалентності. Очевидно, всі реалії входять в обсяг без еквівалентної лексики певного бінарного зіставлення. Але в обсяг цієї лексики входить також частина прислів'їв і приказок, окремі лексеми надзвичайно місткого семантичного наповнення, слова типу "доба" в українсько-англійському бінарному зіставленні, що пов'язані з відмінностями в сегментації довколишнього світу окремими мовними колективами, та інші випадки лексико-семантичної без еквівалентності. Адже, як слушно зазначив Л. Щерба, дійсність у мовах різних народів представлено по-різному (188, с.43).
На це звертали увагу ще дослідники минулих епох. У цьому плані цікава робота німецького філолога Ю. Келлера "Межі перекладного мистецтва" (1892). Доводячи слідом за Г. Ляйбніцом, В. Гумбольдтом, А. Шле гелем неспроможність художнього перекладу (твердження, повністю пізніше відкинене і обґрунтовано заперечене радянським перекладознавством), Ю. Келлер подає таке спостереження: "Як, здавалось би, просто перекласти давньогрецьке слово ("віл") і різні похідні від нього! Насправді воно попросту неперекладне: де грек бачив гарно збудовану тварину з широким лобом, гладкою шерстю і прикрасою рогів, образ сили й краси, там ми бачимо тупу жуйну тварину. Чи може після цього епітет "волоока", яким грек з любов'ю і захопленням наділяв свою верховину богиню, хоча б приблизно відповідати нашим уявленням?" (213, с. 24-25).
Зазначимо, що із спостереженням Ю. Келлера ми погоджуємося, а з висновком - ні. Ідеться про естетичні та пізнавальні функції перекладу. Сучасній дівчині чи жінці ледь чи буде властивий епітет "волоока". Але в перекладних творах античні богині можуть характеризуватися таким епітетом. Читачі сприймають його як свіжий, асоціативний образ. Ця епітетна конструкція заставить їх по-новому глянути при нагоді на тварину: очі у вола дійсно великі, гарні.
Окремі автори зараховують до реалій топоніми і антропоніми (176). По суті, вони мають рацію. Такі слова сприяють створенню національного колориту, часто в них - відгомін історії. Для філолога вони - прекрасний матеріал для пізнання і вивчення структури мови. Основна відмінність між такими назвами і власне реаліями в тім, що при трансляційному перейменуванні реалій застосовують різні способи (калькування, описову перифразу, комбінований переклад та ін.), а географічні назви, власні імена, прізвища можна, за рідкими винятками (типу The Ivory Coast і Берег слонової Кості), при перенесенні на грунт мови-переймача лише більш або менш вдало транскрибувати (транслітерувати). У плані діахронії перекладалися не лише топоніми, а й антропоніми, про що свідчать традиційно закріплені назви англійських королів: Карл І, Яків І, Георг ІV, Вільгельм Завойовник - на відміну від пізніше транслітерованих: Чарльз Діккенс, Джеймс Уатт, Джордж Вашингтон, Вільям Шекспір.
Крім міжмовних, є внутрішньомовні реалії (реалії на часовій осі), які збігаються з семантичними архаїзмами на зразок римський ("назва австрійського гульдена, грошова одиниця на Західній Україні в період її залежності від Австрії"(428, с. 108)); пацифікація ("акції каральних загонів піл судчиків у 20 - 30-х рр. для придушення революційного та національно-визвольного руху на Західній Україні та Західній Білорусії" (430, т. 3, с. 338)).
Реалія і діалектизм
З погляду семантики реалії, завдяки наявності в їхньому семантичному континуумі метамовної інформації про закріплення за "своїм" мовним колективом, збігаються частково з діалектизмами. Як і діалектизми, вони надають мовленню певного колориту, формують мовленнєву характеристику літературних персонажів. Але принципова розбіжність між ними і діалектизмами полягає у тому, що географічна інформація реалій зв'язана з позначуваним предметом, це інформація про специфічні предмети та явища певного географічного ареалу. Місцева макрованість діалектизмів - це інформація про специфічні мовні засоби позначення загальновідомих предметів.
Вживається у філологічній літературі і термін "діалектні реалії". Його розуміють подвійно, позначаючи ним слова, що називають предмети і явища вузького ареалу. Як і всі діалектизми, реалії такого характеру - лінгвостилістична категорія. В художньому тексті вони відразу набирають додаткових смислових і естетичних відтінків, різко контрастують з літературно-нормативною організацією тексту, а тому, очевидно, стають значною мірою промовистими, значущими. При перекладі належить дуже обережно поводитися з діалектними реаліями, не забувати, що вони часто несуть у собі пам'ять тисячоліть, відгомін далеких віків, що вони - свідки образного мислення предків.
Реалія і термін
Певну близькість з семантичного та стилістичного боку мають реалії з термінами - мовними знаками, які репрезентують наукові поняття спеціальної професійної галузі знань(167, с. 5). Їхня кореляція полягає в тому, що інколи термін збігається з реалією, тобто існують терміни-реалії. Як і реалії, терміни можуть набувати переносного значення, це - один із активних процесів у сучасних мовах.
За походженням терміни і реалії різняться між собою. Реалії виникають переважно в народній гущі, а терміни створюють учені та спеціалісти-практики, часто на основі елементів з латинської та грецької мов або шляхом свідомого переосмислення звичайних "неспеціалізованих" слів. Сукупність термінів з певної галузі створює єдине ціле - терміносистему. Опис значення терміна тотожний самому його значенню, у реалії ж можна виділити при описі окремі аспекти.
Терміни і реалії по-різному стають широковідомими: терміни як назви певних предметів починають часто вживається з поширенням цих предметів в науці це зв'язано з процесом обміну науковою інформацією. Реалії проникають вінші мови завдяки художньому перекладу і засобами масової комунікації. Головна розбіжність між ними - сфера їхнього вжитку, функціонально-стилістичний критерій: терміни найширше вживаються у мові науки, вони - основа всіх терміносистем. Реалії переважають у художніх текстах, усному мовленні. Завдяки окремим термінам, що мігрують у загальновживану лексику, відбувається інтелектуалізація й раціоналізацціія мови.
В лексикографічному аспекті реалії мають особливості. У тлумачних словниках звичайним способом розкриття семантики більшості нейтральних у національно-інформативному відношенні лексем (нереалій) є наведення відповідних синонімів, зокрема гіпероні мів або етнонімів. Семантику реалій доречно передавати через розгорнений словесний текст, що є своєрідним описом відповідного денотата. На жаль, дефініції тлумачних словників не завжди відповідають таким справедливим вимогам і
Loading...

 
 

Цікаве