WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Лексика і фразеологія в професійному спілкуванні - Реферат

Лексика і фразеологія в професійному спілкуванні - Реферат

(слова, що називають предмети, які зникли з життя суспільства: терем, кріпак, боярин, десяцький);
- нові слова, або неологізми, -- слова, що входять або недавно увійшли в мову: компакт-диск, клонування, піар, інтернет.
Застарілі слова не вживаються в професійних текстах, неологізми ж характерні для наукового та публіцистичного стилів.
За сферами вживання лексику української мови поділяють на загальновживану і спеціальну.
Загальновживану лексику кваліфікують як загальнонародну. До її складу належатьслова, використовувані всіма носіями мови незалежно від їх розрізнювальних ознак. Це назви предметів побуту, явищ природи, процесів трудової діяльності тощо: стіл, кімната, дощ, батько, нести, садити, ми.
На відміну від загальновживаної, спеціальній лексиці властиві певні обмежувальні ознаки. Так, до спеціальної лексики належать такі групи слів:
1. Слова, що використовуються у сфері професійної діяльності людей (терміни і професіоналізми).
2. Слова, які використовуються жителями певних територій, тобто діалектизми, напр.: черес (широкий шкіряний пояс); крисаня (чоловічий капелюх); балабухи (різновид печива). Діалектна лексика є важливим джерелом поповнення словникового складу літературної мови, вона широко вживається в художніх текстах, але не може використовуватися в діловому мовленні.
3. Слова, що використовуються людьми певних соціальних груп. Така лексика поділяється на жаргонізми, або сленг (слова, уживані в мовленні людей, об'єднаних спільними інтересами, віком, соціальним станом тощо (хвіст (академзаборгованість), вишка (вища математика), бабки (гроші)) та арготизми - слова, характерні для людей, які свідомо прагнуть зробити свою мову незрозумілою для інших. Для цього вони вживають спеціально створені або деформовані слова, які мають відповідники в літературній мові, наприклад: перо - ніж; хаза - хата; хавати - їсти.
Уживання жаргонізмів та арготизмів в усному і писемному діловому мовленні неприпустиме.
Специфічним мовним явищем, яке найвиразніше представлене на лексичному рівні, є суржик - суміш елементів української і російської мов (у млинарстві "суржик" означає "суміш різного зерна - пшениці, жита, вівса, ячменю; борошно з такої суміші"), напр.: предложив, получив, сапоги, оп'ять, таможня. Суржик порівнюють з мовами-піджинами і креольськими, які виникають переважно в колоніальних країнах Африки і Південно-Східної Азії серед неписьменного люду, утворюючись на першому етапі з безладної суміші двох мов, як правило, істотно відмінних між собою, а вже на наступному етапі асиміляції піджин зливається з мовою колонізаторів. Утворюється мова, яка дістала назву креольської. Відмінність суржику від цих мов у тому, що він виник з інших причин, серед яких: багатовіковий лінгвоцид; підступна політика (розроблена на основі досягнень сучасної психо-, соціо-, нейролінгвістики) закріплення за російською культурою, з якою тісно пов'язана мова, пріоритетності, вищості; інтерференція (накладання) споріднених мов у двомовному середовищі.
Дослідники вважають, що суржик не становить системи, що це мова безладу, у якій переважають російські слова і яка руйнує граматику і синтаксис. Суржик проникає в сучасну українську літературу (твори Б.Жолдака, О.Ірванця та ін.), у побутове та професійне мовлення. Так, замість слів відрядження, кошторис, тези, конкурентоспроможний, колишній, втручатися, ухвалити можна почути командіровка, смєта, тезиси, конкурентоспособний, бувший, вмішуватися, рішити, що неприпустимо. Суржик - мовна мутація, наслідком якої може стати втрата української мови як самобутнього, неповторного феномену.
4. Фразеологія в професійному спілкуванні
Термін "фразеологія" вживають на позначення: 1) розділу мовознавства про усталені звороти; 2) сукупності їх у мові.
Фразеологізми - відтворювані одиниці мови з двох або більше слів, цілісні за своїм значенням і стійкі за складом та структурою.
Джерелами утворення фразеологічних зворотів та сферами їх функціонування є:
1. Жива народнорозмовна мова, зокрема приказки, прислів'я (п'яте колесо до воза; як горох при дорозі; на ладан дише; одного поля ягода).
2. Виробничо-професійна діяльність людей (дружній череді вовк не страшний; сім разів відмір, а один раз відріж; грати першу скрипку; дати задній хід).
4. Наукова діяльність (дійти до висновку, зробити аналіз, методика дослідження, об'єкт дослідження).
3. Біблійні вислови (око за око, зуб за зуб; святая святих; Содом і Гоморра; випити гірку чашу до дна).
4. Антична література та міфологія (ахіллесова п'ята; прокрустове ложе; аріаднина нитка; дамоклів меч; танталові муки).
5. Влучні вирази відомих людей: Борітеся - поборете (Т. Шевченко); Сміх крізь сльози (М. Гоголь); Хто бере усе той тратить, хто дає усе придбав (Ш. Руставелі).
Кожна мова відзначається своєю оригінальною фразеологією, що пов'язано з неповторністю побуту, звичаїв, культури та й загалом ментальності народу, пор.: укр. коли рак свисне, рос. после дождика в четверг, англ. when the pigs fly (буквально: "коли свині літатимуть").
Національна своєрідність фразеології і в тому, що в ній зафіксовано реалії життя народу, його історії тощо, наприклад, українські: на рушник стати, дістати гарбуза, передати куті меду, облизати макогона, наче набігла татарська орда, висипався хміль із міха, язик до Києва доведе.
Фразеологізми це майже завжди яскраві, образні вирази, які є важливим експресивним засобом мовлення, зокрема професійного. При цьому слід використовувати нормативні мовні звороти: впадати у вічі, а не кидатися в очі; зайти у безвихідь (у глухий кут), а не зайти в тупик; на щабель вище, а не на ступінь вище; скасувати рішення, а не відмінити рішення; докласти зусиль, а не прикласти зусиль; мати рацію, а не бути правим; доводити до відома, а не ставити у відомість; завдавати удару, а не наносити удар; стягнути недотримку, а не стягнути неустойку; досягати мети , а не добиватися цілі.
Література
1. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. - К., 1991.
2. Волощак М Неправильно правильно: Довідник з українського слововживання: За матеріалами засобів масової інформації. К., 2000.
3. Пономарів О.Д. Культура слова: Мовностилістичні поради. - К., 1999.
4. Сучасна українська літературна мова /За ред. А.П. Грищенка. К., 1997.
5. Фразеологічний словник української мови / Уклад. В.М. Білоноженко та ін. - К., 1999. - Т. 1-2.
Loading...

 
 

Цікаве