WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Культура укладання професійних документів - Реферат

Культура укладання професійних документів - Реферат

текст у спільних розпорядчих документах, службових листах, протоколах тощо.
3) від третьої особи однини, напр.: "Комісія виявила...", "Управління вважає...","Відділ здійснює такіфункції...". Таку форму викладу найчастіше використовують у положеннях, інструкціях, актах, довідках тощо.
4. Стандартизація тексту документів
Стандартизація тексту документів - це відбір певних слів, типових мовних зворотів, установлення правил побудови речень і словосполучень.
Стандартизація тексту, на перший погляд, проблема суто лінгвістична. Проте, за даними інженерної психології, стандартизований текст сприймається у 8-10 разів швидше, ніж нестандартизований; якщо врахувати також економію часу на підготовку стандартизованих документів, то стає зрозуміло, що стандартизація текстів документів - проблема також економічна. Варто підкреслити, що її розв'язання сприяє підвищенню загальної культури професійного мовлення.
Залежно від рівня стандартизації тексту документи поділяють на дві категорії:
а) документи з текстами високого рівня стандартизації;
б) документи з текстами низького рівня стандартизації.
Документи з текстами високого рівня стандартизації - це документи, які складають за затвердженою формою, використовуючи типові й трафаретні тексти.
Типові тексти - це тексти-зразки, на основі яких легко побудувати тексти аналогічного змісту. При цьому важливо якнайточніше зберегти основні формулювання тексту-зразка (наприклад, заяви, доручення, розписки тощо).
Трафаретні тексти - це тексти, які містять постійну інформацію документів певного виду. Постійну інформацію дослівно відтворюють (друкують) на бланку, а змінну вносять у спеціально зроблені пропуски (наприклад, довідка, акт, особова картка і т.д.).
Документи з текстами низького рівня стандартизації - це документи, у яких добір слів, словосполучень, побудова речень кожного разу залежать від конкретних ситуацій. За способом викладу документи цієї категорії поділяють на розповіді, описи, міркування.
У текстах-розповідях ідеться про події, явища, факти в хронологічній послідовності (автобіографія, протокол, пояснювальна записка).
У текстах-описах характеризують явища, предмети, людей, перераховуючи їхні ознаки, властивості, особливості (характеристика, резюме, звіт, наказ, рекомендаційний лист).
Текст-міркування розкриває внутрішні зв'язки певних явищ і доводить визначену тезу. Розрізняють дедуктивний спосіб міркування (від загального до часткового) й індуктивний (від часткового до загального) (доповідна записка, службовий лист, акт).
Усі три способи викладу в документі можуть поєднуватися.
5. Скорочення в текстах документів
У текстах документів можуть уживатися скорочені слова. При цьому типи і способи скорочення слів визначаються чинним "Українським правописом" і ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація. Скорочення слів в український мові в бібліографічному описі".
Розрізняють кілька типів скорочень (абревіатур):
1. Скорочення, які утворені з частин слів, називають одиничні установи, заклади тощо і пишуться з великої літери: Укрінформ, Рівнерада, Мін'юст, Кабмін;
2. Скорочення, які утворені з частин слів, називають родові назви і пишуться з малої літери: райрада, медінститут, техробітник;
3. Скорочення, які утворені з початкових (ініціальних) літер, пишуться великими літерами і можуть відмінюватися: ВАТ, ТО, ІРА, НДІ; у ВАКу, до ТЮГу;
4. Графічні скорочення, які вимовляються повністю й скорочуються лише на письмі; при цьому зберігається написання великих і малих літер, дефісів; на місці скорочення ставиться крапка (крім стандартних скорочень мір: м, см, мм): півд.-зах., Півн. крим. канал, акад., див., і т.ін., напр. , до н.е., о., оз., пор.
Слова не скорочуються на голосний (крім початкового в слові) і на ь, наприклад: укр., україн., українськ.
6. Мовний етикет у писемному професійному спілкуванні
Мовний етикет - це правила мовленнєвої поведінки, вироблені національним колективом мовців.
Дотримання правил етикету в писемному професійному мовленні є свідченням поваги до адресата, ввічливості, вихованості і сприяє налагодженню добрих ділових стосунків.
Правила мовного етикету особливо добре слід знати тим, хто складає ділові листи. Їм потрібно завжди пам'ятати так зване "золоте правило" ведення ділової кореспонденції: ввічливість, коректність, аргументованість.
Основними правилами мовного етикету в писемному мовленні є такі:
1. Розпочинати лист слід із звертання, яке є загальноприйнятою формою ввічливості, при цьому потрібно використовувати офіційні форми звертань, наприклад: Шановний Іване Андрійовичу! Шановна пані Ясинська! Високоповажний Міністре! Шановний пане директоре!
2. Займенники Ви, Ваш і под. треба писати з великої літери як вияв поваги до адресата.
3. У початковій фразі варто ввічливо висловити - залежно від ситуації - подяку, підтвердження, прохання, посилання на попередній лист, розмову, зустріч тощо, наприклад: Ми щиро вдячні Вам за те, що... Із вдячністю підтверджуємо отримання Вашого листа... У відповідь на Ваш запит повідомляємо... Звертаємося до Вас із проханням...
4. Невдоволення та відмову потрібно також висловлювати ввічливо і коректно, наприклад: Вибачте, але ми змушені нагадати Вам про необхідність оплатити рахунок за... . Гадаємо, що це лише непорозуміння.
5. Щоб пом'якшити тон листування, слід активні форми дієслова замінити пасивними, увести вставні слова, пор.: Ви досі не висловили пропозицій щодо нашого спільного проекту. - Пропозиції щодо нашого спільного проекту Вами досі не висловлено. За такі результати праці Ви не можете отримати премії. - На жаль, за такі результати праці Ви не можете отримати премії.
6. У завершальному реченні можна повторити подяку, ще раз перепросити, висловити запевнення чи сподівання, наприклад: Дозвольте ще раз подякувати Вам... Ще раз перепрошуємо за цю прикру помилку. Запевняємо, що ми зробимо все можливе для вчасного завершення... Сподіваємося на плідну і взаємовигідну співпрацю.
7. Закінчувати лист слід прощальною фразою на зразок: З повагою... Із вдячністю і пошаною... З найкращими побажаннями...
8.Постскриптум ( РS, приписка) наприкінці листа можливий лише за умови, що після його написання сталася подія, про яку неодмінно треба повідомити. Після постскриптуму знову потрібно поставити дату і підпис.
Література
1. Діденко А.Н. Сучасне діловодство. - К., 2001.
2. Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення. - Х., 2001.
3. Універсальний довідник-практикум з ділових паперів. К.,1999.
4. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. К., 2001.
5. Шевчук С. В. Службове листування: Довідник. К., 1999.
Loading...

 
 

Цікаве