WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Техніка мовлення - Реферат

Техніка мовлення - Реферат

правильної постави при сидінні і ходьбі. (Є три типи вправ за Олійником. С.18-23). Капська теж пропонує ряд вправ).
Про те, наскільки важливим є голос для вчителя свідчить той факт, що голос є головним його інструментом. Проте не всякий голос може задовольнити вимоги виразного читання "Навіть красивий голос без спеціальних тренувань не зможе подолати труднощі, які ставить виразне читання.
Станіславський: "Гарні розмовні голоси трапляються рідко. А коли вони й трапляються, то бувають недостатні своєю силою і діапазоном. Тобто над розвитком голосу треба працювати.
В дітей, та й у вчителів зустрічаються певні вади голосів: слабкість, млявість, сиплість, хриплість, гугнявість, верескливість. Такі голоси неприємно сприймаються на слух, стомлюють, а то й дратують слухачів. Вчитель як і читець-професіонал повинен розумітися на особливостях голосу, вміти над ним працювати, щоб удосконалити, розвинути його природні властивості, якості тобто вміти поставити його собі, а потім і в учнів.
Процес творення голосу нерозривно пов'язаний, як було сказано вище, із голосом (голосові зв'язки під тиском повітря творять голос).
Голос має такі властивості:
Природні: сила, висота, тембр, діапазон.
Набуті: темп, політ, звучність, гнучкість.
Сила - певний ступінь гучностізвучання голосу залежить від напруження повітряного потоку, що йде з легенів (не треба плутати із крикливістю голосистістю). Сила голосу базується на силі волі, характеру, почуття. Регулюється довільно.
Висота - тональні можливості. Залежить від частоти коливання голосових зв'язок.
Діапазон - звуковий обсяг, межа від найнижчих до найвищих тонів звучання. Діапазон поділяють на 3 регістри: а) нижній (трахея, бронхи); б)середній; в)верхній (гортань, носоглотка).
Тембр - природнє звукове забарвлення. Він залежить від анатомічної будови мовленнєвого апарату, що створює індивідуальні тембри голосів, відмінних один від одного.
Властивості, які можна виробити в процесі тренувань:
Звучність(дзвінкість) - це властивість голосу, який звучить гучно і чітко. Треба налагодити роботу резонаторів і органів дихання.
Темп - швидкість читання і мовлення (кожній людині властивий певний терморитм мовлення, який вона переносить у читання. (Виробленню тембру сприяє вміння розрізняти і робити паузи (різного роду).
Політ - здатність забезпечувати хороше сприймання в будь-якому кінці приміщення.
Рухливість (гнучкість) - здатність легко володіти 6-а важелями тону: вижче-нижче, гучніше-тихіше, швидше-повільніше (Острог орський).
Чистота голосу - відсутність вад. Їх треба ліквідувати, усувати.
Придих - частина видихуваного повітря не використовується для творення звуку, і створює шум (усувається гімнастикою).
Хрипота, сиплість - викликані аномаліями голосових зв'язок, вимагають ліквідування.
Гугнявість (носовий відтінок) - хвороба або млявість малого язичка, що прикриває вхід у носовій порожнині.
Отже, поставлений голос - вільний від вад, благозвучний, визначається силою, широтою діапазону, гучністю, витривалістю.
Внутрішня акустика відрізняється від зовнішньої.
Гігієна голосу:
1. Не допускати висоти поза межі можливого діапазону, надмірної гучності і тривалості.
2. Не допускати простудних захворювань (гострих хронічних катарів верхніх дихальних шляхів, нервових зрушень. Це призводить до захворювань голосотворних органів (ларингіт - запалення слизової оболонки гортані, вузлики на голосових зв'язках).
3. Не перевищувати денні норми голосового навантаження ( 4-5 акад. годин підряд), робити перерви.
4. Робити профілактику носоглотки (полоскання ромашкою, евкаліптом).
4. Значення дикції в процесі виразного читання.
Дикція ( лат.dictio - вимова) - чітка правильна вимова кожного мовного звука, артикуляція голосних і приголосних. При неправильній дикції навіть добре поставлений голос і вміле використання засобів виразності не забезпечать успіху читцеві, навпаки - приведуть до негативних наслідків, оскільки школярі середнього віку схильні до наслідування. Хиби бувають різного характеру (природжені і (неприроджені) - недбале користування мовним апаратом, гугнявість, шепелявість, гаркавість, сюсюкання).
Недоліків можна позбутися виконанням вправ, усунути за допомогою медичного втручання. У дитячому віці це не становить труднощів.
Вчитель як і артист повинен бездоганно володіти мовним апаратом.
5.Орфоепія - (правильне мовлення) orthos - правильне, epos - мовлення - система загальноприйнятих правил, що визначають єдину правильну, літературну вимову.
Дикція - це правильна чітка вимова звуків, то орфоепія - правильна вимова звуків у фонетичному оточенні.
ВІДХИЛЕННЯ
1.М'яка вимова шиплячих.
2.Підміна звука [і], [и] [ы] - Закарпаття (зрушення під впливом говірок.
3.Мікрохвон, хвормула, хверма [ф].
4.бул?, ходила.
5.Пропедевтичний в.( воко).
6.Зара, тра, мона, бурак.
7.Наголоси.
Дотримання норм літературної вимови має велике значення, становить один із суттєво важливих показників загальної культури особи, дає змогу ефективно користуватися літературним мовленням у різних сферах суспільної практики: побут, заклади освіти, культури, науки, державного управління.
ЛІТЕРАТУРА
1. Буяльський Б.А. Поезія усного слова. - К.,1990. - С.20-30.
2. Олійник Г.А. Виразне читання. - К., 1995. - С.14-38.
3. Капська А.Й. Виразне читання. - К., 1986. - С.15-22.
4. Сучасна українська літературна мова / За ред. Гриценка. С.13-16.
Loading...

 
 

Цікаве