WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Походження і розвиток української мови - Реферат

Походження і розвиток української мови - Реферат

лелека і боцян...
Так наче називаєш різновиди лелек ти, а це лиш різні назви, синонімічний ряд. А є ще риси мови, що звуться діалекти: це говори місцеві на дещо інший лад.
На Київщині (в Літках) взуття зовуть обувка, а огірок звичайний в Чернігові - гурок, а кошик на Поліссі (в Іванкові) - кошувка, і назви, і вимова різняться що не крок.
У сучасній українській літературній мові натрапляємо на слова, що вийшли з активного вжитку. В давні часи вони були звичайними словами, позначали відповідні предмети і поняття, а тепер перейшли до застарілих слів. їх перестали вживати, зокрема, тому, що зникли позначувані ними предмети і поняття. Подібні застарілі слова називаються історизмами., Значення історизмів ми здебільшого розуміємо, порівняйте: бомбардир, боярин, бунчужний, бунчук, варяги, гетьман, посполитий, рицар, смерд, чайка (узначенні "човен"), шляхта. Описуючи події минулих епох, письменники і вчені використовують історизми для змалювання обставин тодішньої дійсності.
Протилежністю до застарілих слів є нові слова, або неологізми. Вони повсякчас створюються різними шляхами. Приміром, часто нові слова походять від інших слів. Або запозичуються у різних мов разом з предметами, поняттями. Неологізми з'являються в усіх галузях науки і техніки та в інших сферах людської діяльності. Особливо багато народжується нових слів у вік науково-технічного прогресу. Ряд неологізмів принесло завоювання космосу: космодром, космонавт, космонавтка, космонавтика, космоплавання, космохімія. Процитуємо поетичні рядки Дмитра Білоуса про творення нових слів. До речі, він написав чудову поетичну книжку "Диво калинове", яку я вам раджу прочитати. У вірші Дмитра Білоуса "І якби моя бабуся встали" розповідається про неологізми ось що:
- Я читала,- повідає Люда стишеній цікавій дітворі,- що слова так само, як і люди, молоді бувають і старі.
Кожен з нас неологізми знає: це нові слова. Вони кругом. А в старих їх словниках немає,- мотобол, фломастер, космодром.
Тлумачний словник подає ще одне цікаве розрізнення слів. Слова бувають однозначні і багатозначні. Однозначні слова - це слова, які виражають одне значення. Це назви деяких- рослин, тварин, речей тощо (вільха, верба, лось, бандура, бінокль, блокнот, борона, виделка). Здатність слова виражати декілька значень називають багатозначністю. З-поміж бага-тозначних слів варто виділити "рекордсменів". Одним з них є дієслово іти, що виражає тридцять значень і десятки відтінків значень.
В українській мові маємо слова, що вимовляються однаково, але передають різне значення. Порівняйте три слова коса з однаковим звучанням і - віддаленими значеннями:
До мене можна з річки доплисди, мене дівчина може заплести, *і' дід як знаряддя - на плечі нести.
(Д. Білоус.)
Бувають слова-витівники. Читай їх чи то зліва направо, чи то справа наліво - вимовляються однаково і означають те саме:
Ось дивіться: корок, біб, око, Кирик, зараз, піп... Є ще й інші на умі, та назвіть ви їх самі.
(Д. Білоус.)
Є слова - ну й цікаво! Є слова - просто диво!
Прочитаймо їх з вами: чи то зліва направо, чи то справа наліво - означають те саме. Народжуються і народжуються нові слова. І постає необхідність створювати нові тлумачні словники, які б охоплювали більшу кількість слів. Знову найдобріші слова захочуть зібратися на своє віче. Так воно й буде. Словникарі Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР приступають до укладання другого, виправленого і доповненого, тлумачного словника української мови. Він міститиме близько 200 тисяч слів. Незмірне мовне багатство!
і багатобарвності і могутності рідного слова втілюється краса людини - творця мови, садівника прекрасного на землі. Рідне слово окрилює нас ду-ховністю, любов'ю до пісні, до матері:
Ти постаєш в ясній обнові, як пісня, линеш, рідне слово. Ти наше диво калинове, кохана материнська мово!
Несеш барвінь гарячу, яру в небесну синь пташиним граєм і, спивши там від сонця жару, зеленим дихаєш розмаєм.
Людина багата і нездоланна, коли вирощує хліб на щастя людям, коли вічною працею береже світ, _коли плекає мову:
У стінах храмів і колиб сіяє нам святково, як сонце, випечений хліб і виплекане слово.
І люблять люди з давнини, як сонце незагасне, і свій духмяний хліб ясний, і рідне слово красне.
(Д. Білоус.)
' Для кожного народу рідна мова - найдорожче. З нею людина йде до інших народів, творить пісню дружби. Про любов до мови, якою співала мати своїй дитині колискову, проникливо повідано у вірші Дмитра Білоуса "Найдорожче":
Синів і дочок багатьох народів я зустрічав, які перетинали гірські й морські кордони і на подив багато бачили, багато знали.
Я їх питав із щирою душею: - Яку ви любите найбільше мову? - І всі відповідали: -Ту, що нею [ співала рідна мати колискову.
У мовну скарбницю нашого народу несуть красу,душі і пломінь рідного слова найкращі письменники. Скількома ж словами вони користуються? Звернімося до творчої спадщини геніального Кобзаря. Слов-ник мови поетичних творів Т. Г. Шевченка охоплює 10116 слів, а прозових - 20548. Хіба вдалося нам, ?підрахувавши усі слова у творах Т. Г. Шевченка, виявити словниковий запас великого поета, який опанував він, користувався в усному мовленні?! Нема сумніву, що наш Кобзар володів і іншими словами української мови, але у художній творчості їх не ви-користовував.
Скільки ж слів потрібно окремій людині для спілкування, для читання художньої, наукової і науково-популярної літератури? Обсяг словник* конкретної особи зележить від роду її занять, освіченості та здібностей. Встановлено, що мовець активно використовує близько 3000 слів, а розуміє - в десять разів більше. Побажаю тобі, юний читачу, досконало опанувати словесне багатство нашої мови. Для цього користуйся одинадцятитомним "Словником української мови" і шкільним "Коротким тлумачним словником української мови", до якого включено близько 6750 слів. Закінчимо першу розповідь порадою мудрого поета Максима Рильського:
Не бійтесь заглядати у словник: Це пишний яр, а не сумне провалля; Збирайте, як розумний садівник, Достиглий овоч у Грінченка й Даля, Не майте гніву до моїх порад І не лінуйтесь доглядать свій сад.
Коли писав Максим Рильський вірш "Мова", ще не побачив світ давно очікуваний ним наш найкращий "Словник української мови" в одинадцяти томах. Тепер пораду поета можна доповнити: "Не бійтесь заглядати також у великий тлумачний словник". Там, юний читачу, знайдеш достиглий плід українського слова. Зрозумієш, як треба доглядати сад рідної мови.
Loading...

 
 

Цікаве