WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Художні синтаксиси у творах М.М.Коцюбинського - Курсова робота

Художні синтаксиси у творах М.М.Коцюбинського - Курсова робота

літератури та мови беззаперечна.
Знайомство з його творчiстю пiдтверджуе надзвичайно тонку й точну цю характеристику. Висока художнiсть, вражаюче багатство, свiтло простота думки й справдi немов пронизують читача життєдайним сонячним промiнням, звеличуючи й наснажуючи для добра i творення. Його творчiсть непомiтно, але неминуче допомагала людинi ставати людиною.
У його творчості, як ні в кого із сучасників, природно поєдналися два протилежні полюси народницький стиль і зображення духовних порухів простолюддя, що пізніше було злито з вишуканим естетизмом самого зображення. Імпресіонізм виділяє Коцюбинського з плеяди класичних письменників. Так письменник повертає своєму стилю прикмети, властиві мистецтву, розвиненому класиками. Тому у творах Коцюбинського, крім імпресіоністичності, помітні також романтика, риси символізму та "ідеального реалізму". Але все ж таки в доробку письменника домінує й переважає струм імпресіоністичності - картинного передавання настроїв, вражень і порухів людської душі. Михайло Коцюбинський немов кидає промінь свого мистецького освітлення, виявляючи чуттєві порухи та вдачу людини, найсуттєвіші явності хвилини, у яких досягається просто музична поетика зображення.
Творчсть Коцюбинського гаряче улюблено читачам, і незаперечна його найбільша заслуга в справі удосконалення української художньої прози.
Українська радянська література багата учнями і послідовниками Коцюбинського. Численна літературна молодь України звертається до безсмертних творів М.М.Коцюбинського.
Нинішній рівень наукового дослідження мови і стилів української літератури дає підстави стверджувати переломне значення прози М.Коцюбинського для розвитку літературної мови ХХ ст. Принципово важливе пере акцентування із зображальної на виражальну функцію мови робить Коцюбинського неперевершеним майстром, ефекти новаторства якого, справді, не могли бути зрозумілі і прийняті одразу, але засвоєння їх відбувалося поетапно й розтяглося на ціле століття.
Благотворний вплив Михайла Коцюбинського помітний на творчості багатьох письменників.
Висновок
Наприкінці ХІХ століття в українську літературу прийшла ціла плеяда письменників новелістів, провідне місце серед яких належить М.М Коцюбинському.
Михайла Михайловича Коцюбинського сучасники часто називали сонцепоклонником.
М.Коцюбинський був послідовним прихильником і невтомним борцем за єдність української літературної мови. Як і І.Франко, П.Грабовський, Леся Українка, він виступав проти реакційного галицького москвофільства, проти "язичія", вважаючи його гальмом у розвитку української мови. Не схвалював він правописних систем, штучно нав'язуваних літературній мові.
Знайомство з його творчістю наочно підтверджує надзвичайно тонку й точну цю характеристику. Висока художність, вражаюче багатство, світла простота думки й справді мовби пронизують читача життєдайним сонячним промінням, звеличуючи й наснажуючи для добра і творення.
Його творчість непомітно, але неминуче допомагала людині ставати людиною. Проникливі, витончені, гідні подиву соціально-психологічні новели й повісті майстра - одне з найвищих художніх досягнень не тільки української прози.
Народ, однією з основних рис якого завжди виступала естетична витонченість, любов до прекрасного, не міг не дати свого співця, що відзначився б саме цими чеснотами у своїй творчості. Яких би тем не торкався мудрий і вимогливий письменник, вони набирали особливого, неповторного звучання правди і краси, що, зрештою, означатиме кінцеве торжество життя.
Коли людина творець, тоді її дух підноситься до найвищих вершин і, бачачи ті плоди духа, ми поклоняємося великому синові землі.
У творах Коцюбинського правдиво і всебічно відображено українське життя. Його твори вражають не тільки актуальністю і глибиною поставлених проблем, які хвилювали тогочасну громадську думку, а й великою силою емоціонального впливу. Їхня художня довершеність завжди чаруватиме й приваблюватиме читачів. Виняткова пластичність образів, мальовничість описів природи, стислість і лаконічність оповіді, майстерне використання засобів суміжних мистецтв характерні для творів М.М.Коцюбинського, їм властивий гострий драматизм і напруженість дії, різкі контрасти, незвичайні асоціації.
Велика роль М.Коцюбинського в розширенні тематики художньої літератури і в жанровому збагаченні українського письменства взагалі, що сприяло і збагаченню літературної мови, зокрема розвитку її лексичногоскладу.
Титанічна праця Коцюбинського над своїми творами дала блискучі наслідки. Його твори - високий зразок ідейності, неперевершеної художньої майстерності.
Нам є багато чого повчитися у М.Коцюбинського у підході до мовних питань і на прикладах його творів учитися мовної досконалості.
Твори письменника є цінним надбанням нашого народу.
Коцюбинський вражав своїх сучасників знанням природничих наук. Він проникав у таємниці природи через наукову літературу і власні спостереження. Це допомагало йому глибше, по-філософськи сприймати навколишній світ, краще збагнути і точніше відтворити життя людини в органічному зв'язку з усім світом. Природа і людина зливаються у нього в одне ціле, стоять в одному поетично-філософському ряду.
Мовна практика Коцюбинського - один з яскравих прикладів широкого підходу до розвитку літературної мови. Не заперечуючи ваги різних стилів української літературної мови, слів-новотворів, оригінальних виразів, конструкцій, він головним джерелом збагачення мови літератури вважав загальнонародну розмову.
Творчість Коцюбинського служить художнім прикладом уже не одному поколінню українських письменників.
Список використаної літератури.
1. Возняк М. С. Історія української літератури - Л.: Феміна, 1992.
2. Єфремов С. О. Історія українського письменства - Л.: Фаміна, 1995.
3. Іваненко Б.М. І.П.Котляревський. - К.: Наукова думка, 2000. - 189 с.
4. Історія української літератури (Перші десятиріччя ХІХ століття). Підручник / П.П. Хропко, О.Д. Гнідан, П.І. Орлик та інші. - К.: Либідь, 1992. - 512 с.
5. Історія української літератури у 2-х томах. Т.1. - К.: Наукова думка, 1987. - 630 с.
6. Калениченко Н.Л. Михайло Коцюбинський. - К.: Дніпро, 1984. - 189 с.
7. Колесник П.Й. Коцюбинський художник слова. - К.: Наукова думка, 1984. - 535 с.
8. Коцюбинський І. П. Твори. Передмова Шабліовського Є.С., Деркача Б.А. - К.: Дніпро, 1980. - 439 с.
9. Коцюбинський І.П. Твори в 2-х томах. Т.1. - К., 1992. - 467 с.
10. Літературна енциклопедія. - К., 1994.
11. Мацько Л., Христенок В. Історія української літературної мови // Диво слово. - 2002. - №10. - с.52.
12. Михайло Коцюбинський у школі. -К.: Радянська школа, 1976. - 198 с.
13. Москаленко А.А. Хрестоматія з історії української літературної мови. - К., 1985. - 539 с.
14. Плющ П.П. Історія української літературної мови. - К.: Вища школа, 1971. - 424 с.
15. Пономарів О. Стилістика сучасної української мови. Підручник. - Тернопіль, 1000. - 248 с.
16. Поліщук Я. "Пейзаж людини" від Михайла Коцюбинського // Диво слово. - 2004. - № 10. - с. 44.
17. Семчинський С. В. Загальне мовознавство. К., 1996.
18. Степанишин Борис. Українська література: Підручник для 9 класу - К.: Освіта, 1993. - 336 с.
19. Сучасна українська мова. - К.: Либідь, 1991.
20. Українська та зарубіжна література. Посібник. - К., 2001.
21. Чижевський Д. Історія української літератури. - Тернопіль: Феміна, 1994.
22. Шабліовський Є. Життя. Література. Письменник. Вибрані дослідження. - К.: Дніпро, 1974. - 340 с.
23. Шевченко Г.А. Нариси з історії української літературної мови. - К.: Вища школа, 1996. - 285 с.
24. Шевченко Л.Ю., Різун В.В., Лисенко Ю.В. Сучасна українська мова. Довідник. - К.: Либідь, 1996. - 250 с.
Loading...

 
 

Цікаве