WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Базові категорії комунікативної лінгвістики - Реферат

Базові категорії комунікативної лінгвістики - Реферат

прощання, заперечення, схвалення, відповідь тощо, які можуть бути складовими такої комплексної МЖ, якою є бесіда , а також, скажімо, протокол і згода тощо. Сам М.М.Бахтін зазначав, що номенклатури усних мовленнєвих жанрів поки що не існує, і навіть до цього часу не зрозумілий принцип такої номенклатури.
Уже з праць М.М.Бахтіна стає зрозумілим, що мовленнєвий жанр - це складна єдність змісту, стилю і композиції, а також низки позамовних чинників (перш за все соціальних). Сам процес спілкування деякими авторами витлумачується як послідовний перехід від одного МЖ до іншого. Так, Т.Баллмере і В.Бренненштуль вважають, що взаємодія у межах МЖ відбувається за схемою "породження - наростання до найвищого рівня - спад до завершення МЖ перемогою, поразкою, співробітництвом або початком іншого МЖ". У комунікативній перспективі МЖ постають як закріплені у суспільному обігу схеми мовленнєвих дій, прийняті в певних ситуаціях і призначені для передачі певного змісту типові способи побудови мовлення, моделі міжособистісного спілкування, важливою складовою яких виступає інтенціональність.
Як же співвідносяться поняття дискурсу і мовленнєвого жанру?
На перший погляд дискурс - це певна сукупність МЖ, які послідовно змінюють один одного. Насправді ж рух комунікації у межах дискурсу набагато складніший, ніж проста зміна МЖ. Ця складність не в останню чергу викликана наступними причинами: 1) межі між МЖ у реальному спілкуванні виявляються розмитими, а їхні ядерні й периферійні мовні засоби далекі від повного опису; 2) чітко відмежовані один від одного МЖ існують лише як ідеальні типи; насправді ж вони пересікаються своїми периферійними зонами, тобто мають змішаний характер; 3) механізми переходу від одного МЖ до іншого у реальному спілкуванні, де наявна складна взаємодія комунікантів повного мірою не вивчені. У реальному спілкуванні мовців - носіїв різноманітних когнітивно-психологічних станів, ілокутивних сил, інтенцій тощо наявний значний рівень недовизначеності й розпливчастості. І це не є недоліком комунікації, оскільки "недовизначеність необхідна для дотримання правил такту і ввічливості, для всієї тієї "облицювальної" діяльності, котра виконується у спілкуванні, і котра в дійсності являє собою не побічний, а універсальний і вирішальний аспект практично будь-якого мовленнєвого спілкування".
Попри значну кількість невирішених проблем роль МЖ у комунікації є значною; поряд з дискурсом (точніше, у його межах) вони організують людське мовлення.
3. Мовленнєвий акт
В останні роки елементарною складовою спілкування, одиницею руху інтенцій мовця в комунікації вважається мовленнєвий акт (далі МА). "Мовленнєвий акт - це цілеспрямована мовленнєва дія, котра здійснюється у відповідності з принципами і правилами мовленнєвої поведінки, прийнятими в даному суспільстві; одиниця нормативної соціомовленнєвої поведінки, що розглядається в межах прагматичної ситуації. Основними рисами МА є умисність (інтенціональність), цілеспрямованість і конвенціональність; МА завжди співвіднесені з особою мовця. Послідовність МА створює дискурс". Зрозуміло, що МА, який розглядається як інтенціональна, цілеспрямована, конвенціональна мовленнєва дія мовця, виявляється складовою комунікативного акту поряд з актом аудитивним (тобто комунікативною дією слухача) і комунікативною ситуацією. Найважливішими типами МА (за Дж.Остіним) є: 1) репрезентативи (або асертиви), метою котрих є судження про певні стани речей, наприклад, констатації, сумніви, прогнозування тощо; 2) директиви, метою котрих є створення тиску на адресата, схилення його до певних дій. Директиви втілюються в проханнях, дозволах, наказах тощо; 3) комісиви, метою котрих є формулювання зобов'язань та відповідальності перед адресатом. Втілюються у різноманітних зобов'язаннях, обітницях, обіцянках тощо; 4) експресиви, метою котрих є демонстрація психічних станів, емоцій тощо. Найповніше експресиви втілюються у подяки, поздоровлення, вибачення, співчуття, привітання та ін.; 5) декларативи (декларації), комунікативна метою котрих є здійснення впливу на соціальні стосунки людей. Втілюються декларативи у різноманітних іменуваннях, призначеннях на посаду, висуненнях кандидатами, відкликаннях кандидатів, оголошеннях війни тощо.
Спостереження над комунікативною організацією дискурсів і МЖ засвідчують, що МА виявляються як власне "ілокутивні сили", комунікативні, "енергетично-імпульсні" імпліцитні складові МЖ, які рухають останні в напрямі розгортання комунікативної стратегії мовця, задаючи їй певну "траекторію". Інакше кажучи, МА - це комунікативне осереддя формальних складових МЖ, тобто тих фраз та їх частин, що представляють МЖ у межах дискурсу. МА можна вважати комунікативним, прагматичним стержнем формальних носіїв інтенції - висловлювань (оскільки не існує спеціального терміну для комунікативного відповідника цьому терміну Мовлення). Але при цьому необхідно пам'ятати, що висловлювання, наповнені саме таким комунікативним смислом, окрім ілокутивної складової, мають складову пропозитивну з її темо-рематичним членуванням, асертивно-пресупозитивними чинниками та складову прагматичну, яка взаємодіє з імплікаціями та імплікатурами дискурсу. Усе це дає можливості згодитися з тим, що МА - це одиниці вербальної комунікативної діяльності, складові МЖ, носії їх ілокутивних сил.
Теорія МА перебуває ще на стадії становлення, а самі МА з позицій комунікативної лінгвістики варто розглядати не як мінімальні, далі неподільні одиниці комунікації в цілому і МЖ зокрема (а якщо вже розглядати, то не забувати при цьому про метонімічний характер уживання термінів), а лише їх складові, в яких імпліцитно зосереджені інтенції адресанта і які складно взаємодіють з іншими дискурсивними складовими, зокрема пропозитивними, конситуативними та іншими.
Таким чином, співвідношення між найважливішими категоріями комунікативної лінгвістики з урахуванням найважливіших модусів існування явищ мови можна представити так:
Мова
Текст (як модель) Мовлення
Дискурс1 Комунікація
Дискурс2
Речення (як структура) Висловлювання Мовленнєвий жанр
Значущість Значення
(узуалізований смисл) Мовленнєвий акт
(інтенціональність)
Інтенція
(особистісний смисл)
Висновок
Отже, основними категоріями комунікативної лінгвістики визнаються мовленнєвий жанр і мовленнєвий акт.
Мовленнєвий жанр - це єдність змісту, стилю, композиції та ряду позамовних чинників.
Мовленнєвий акт - інтенціональна, конвенціональна мовленнєва дія, складник мовленнєвого жанру. У процесах міжособистісного спілкування вони складно взаємодіють, формуючи різноманітні типи дискурсів.
Список використаної літератури
1. Арутюнова Н.Д. Дискурс // Лингвистический энциклопедический словарь. - М., 1990.
2. Бахтин М.М. Проблема речевых жанров // Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. - М., 1886.
3. Бацевич Ф.С. Текст, дискурс, речевой жанр: соотношение понятий // Вісник Харківського національного університету. №520: Серія Філологія. Вип.33. - Харків, 2001.
4. Дементьев В.В. Изучение речевых жанров: обзор работ в современной русистике // Вопросы языкознания. - 1997. - №1.
5. Селшанова О О Актуальні напрями сучасної лінгвістики - К , 1999
6. Степанов Ю.С. Альтернативный мир, Дискурс, Факт и принцип Причинности // Язык и наука конца ХХ века. - М., 1995.
7. Франк Д. Семь грехов прагматики: тезисы о теории речевых актов, анализе речевого общения, лингвистике и риторике // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. ХVІІ. - М., 1986.
8. Шмелёва Т.В. Речевой жанр: опыт общефилологического осмысления // Collegium. - 1995. - № 1-2.
Loading...

 
 

Цікаве