WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Іван Ковалик та його вчення про словотвір - Реферат

Іван Ковалик та його вчення про словотвір - Реферат

відношення семантики кореневої частини слова до лексичного значення слів з цим коренем. Це питання залишається актуальним і в наш час, адже в сучасних посібниках читаємо: "Корінь - це основна, стрижнева морфема, що виражає загальне (поняттєве) лексичне значення слова."
Розглядаючи поняття корінь слова та кореневе слово, Ковалик, погоджуючись з поглядами О.О. Потебні, слушно стверджував про істотну різницю між ними, бо, наприклад, "семантика кореневого слова вода, хоч і найближча до семантики кореня, але аж ніяк ще з нею не тотожна". "...Семантику кореня ми розкриваємо тільки на основі абстрагування спільного у ряді слів з цим коренем, включаючи сюди і кореневі слова з їх частковим значенням."
Аналізуючи далі словотворчі одиниці, Ковалик розрізнював ще два поняття - корінь і основа слова. Коли йде мова про корінь і основу кореневого типу, корінь слова має більш загальне значення, а основа - вужче, адже має конкретне лексичне значення і граматичне.
Велику увагу в дериватологічній концепції Іван Ковалик зосередив на питанні функціонування та особливостях вживання суфіксів у процесах словотворення. Справедливим є зауваження, що "всі форманти, які служать для оформлення семантики слова, одночасно приносять з собою в слово і якесь граматичне значення."
Це один з моментів зв'язку між словотвором і граматикою. Тому-то вчений визначив граматико-словотворчі функції суфіксів, охарактеризував окремо словотворчі і формотворчі суфікси. Афіксальні морфеми, на думку Ковалика, мають різні ступені узагальнення і абстрактності. Розглядаючипитання походження і утворення іменникових суфіксів, Ковалик зробив висновок, що "майже всі продуктивні слов'янські суфікси склалися в доісторичний період на слов'янському ґрунті."
У процесі історичних змін еволюція торкається і словотворчих частин слова, внаслідок чого відбувається відомий перехід суфіксів в розряд флексій або ж якісні фонетичні зміни у складі морфем, що, звичайно, не могло лишитися поза увагою вченого. Зважаючи на можливі варіанти суфіксальних морфем, які є по суті однією і тією ж словотворчою морфемною одиницею, Ковалик для збереження системи словотворчої будови термінів ввів поняття суфіксема (аналогічно до фонеми, морфеми, лексеми тощо). А всі звукові різновиди вважав її варіантами.
Іван Ковалик активно працював над проблемами словотвірної синонімії, омонімії, антонімії, встановлення і дефініції комплексних словотвірних одиниць. Поняття словотворчого типу, яке стало вихідною одиницею у сучасній словотвірній системі, обґрунтував у своїх працях "Про деякі питання слов'янського іменникового словотвору" (1958), "Питання слов'янського іменникового словотвору " (1958).
Цікавим, з огляду на сучасні інтерпретації, є його трактування способів словотвору. Він виділяє такі 9 позицій:
1) морфологічний з його різновидами;
2) морфолого-синтаксичний;
3) синтаксико-морфологічний;
4) синтаксичний;
5) лексико-морфологічний;
6) семантичний (лексико-семантичний);
7) регресивний (зворотний), або фонетико-морфологічний (фонетико-регресивний, безафіксний);
8) акцентуаційний (фонетико-акцентуаційний);
9) контамінаційний.
Окремо виділений контамінаційний спосіб словотвору, як пояснював Ковалик, полягає в тому, що "з морфем або складів двох близьких за значенням або й однозначних слів утворюється третє слово... Наприклад: укр. діал. хилитати < хилити + хитати".
Вчений неодноразово торкався питання методики словотворчого аналізу слова, стверджуючи, що такий аналіз "робить більш глибоку семантичну, морфологічну і синтаксичну характеристику". У зв'язку з цим він сформулював загальні принципи словотворчої характеристики похідних слів, з'ясував відмінні риси словотворчого і етимологічного аналізу, застерігаючи не ототожнювати і не взаємозамінювати ці поняття.
Заслугою Івана Ковалика є те, що він, відзначаючи однобічність вивчення словотвору, розробив основні напрямки розвитку дериватології, обґрунтував принципові положення, особливо звертав увагу на суперечливі моменти. Визначальним є формування системи наукових термінів і понять у дериватології. Велику цінність мають не лише його теоретичні розробки, а й практичні дослідження, які і досі зберігають наукову вартість.
Література:
1. Демський М.Т., Паночко М.М. Трудівник науки // Жовтень. - 1987. -№10. - С. 134.
2. Демський М.Т. Ковалик Іван Іванович // Енциклопедія "Українська мова". - К.,2000. - С.257.
3. Ковалик І.І. Вчення про словотвір. - Львів, 1958.
4. Ковалик І.І. Вчення про словотвір. - Львів, 1961. - Вип.2.
5. Ковалик І.І. Дериватологія (словотвір) як самостійна лінгвістична дисципліна та її місце в системі науки про мову // Словотвір сучасної української літературної мови. - К., 1979.
6. Ковалик І.І. Основні проблеми вчення про словотвір // Українська мова і література в школі. - 1970. - № 11.
7. Ковалик І.І. Питання слов'янського іменникового словотвору. - Львів, 1958.
8. Ковалик І.І. Про деякі питання слов'янського словотвору. - Львів, 1958.
9. Ковалик І.І. Про основну мовну одиницю словотвірного рівня // Українське мовознавство. - К., 1976. - Вип.4.
10. Сербенська О.О. Професор Іван Ковалик, його доба та оточення // Дзвін.- 2002. - № 9. - С. 103 - 110.
11. Плющ М.Я. Граматика української мови: У 2 ч. Ч. 1. Морфеміка. Словотвір. Морфологія. - К.: Вища школа, 2005.
Loading...

 
 

Цікаве