WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Історія письма - Реферат

Історія письма - Реферат

за розміром тексти зумовили схематизацію малюнків, перетворення їх на умовні знаки - ієрогліфи (від гр. hieroglipho"священні письмена") - ідеографічні знаки, в зображенні яких зберігається деяка символічна подібність із зображуваним предметом.
3 утвердженням ієрогліфічного письма виникла проблема алфавіту і навчання письму та читанню. Щоб прочитати ієрогліфічне письмо, необхідно знати значення знаків, що оформились у середовищі, яке виробило їх і певний час користувалося ними.
Хоч ідеографія має багато спільного з піктографією (вона зародилася в середині піктографії; єгипетське письмо III - II тисячоліття до н.е. - зразок перехідного від піктографії до ідеографії письма: має малюнки й ідеограми), однак вона різко відрізняється від піктографії. Ідеографічне письмо, по-перше, досить повно передає зміст словесного повідомлення незалежно від його конкретності абстрактності; по-друге, передає елементи структури висловлювання - словесний склад, словопорядок; по-третє, користуєтьсястрого фіксованими і стійкими за зображенням знаками.
До ідеографічного письма належить шумерське (IV - I тис. до н.е.), еламське (XXIII - IV ст. до н.е.), єгипетське (XXX ст. до н.е. - V ст. н.е.), хеттське (XV- VII ст. до н.е.), китайське (з XIII або XV ст. до н.е.), майя (IV- XVI ст.), ацтекське (до XVI ст.), ще не розшифровані пам'ятки острова Пасхи (XIV-XIX ст.).
Так, зокрема, в китайській писемності 60 тис. ієрогліфів (у широкому вжитку - 5 тис.). Омоніми передаються різними ієрогліфами, хоч морфологічний склад і звучання в них однакове.
Недоліком ідеографічного письма, в тому числі китайського, є те, що дуже багато знаків у системі, їх важко вивчити і зобразити (написати).
Закономірно виникає запитання, як таке письмо так довго протрималося у Китаї і нині не здає своїх позицій. Цьому сприяли й тепер сприяють два чинники. По-перше, в умовах Китаю, де кожна провінція говорить своєю власною мовою або діалектом, який відрізняється від інших діалектів більше, ніж деякі різні мови між собою, ієрогліфічна писемність виявилася дуже зручним засобом міждіалектного і навіть міжнаціонального спілкування, Так, скажімо, ієрогліф зі значенням "гора" існує в китайській, японській та корейській писемностях, хоча читається він по-китайськи шань, по-японськи яма, по-корейськи сан. Другим чинником є структура китайської мови, де слова, як правило, є односкладовими, складаються тільки з кореня, не мають морфем - префіксів, суфіксів, закінчень, для яких потрібно було б вводити якісь додаткові знаки, Все це сприяло тому, що китайська писемність є єдиним у світі послідовним ідеографічним письмом, ефективно діючим і нині.
На сучасному етапі ідеографія використовується в системі дорожніх знаків; в картографії і топографії (знаки корисних копалин), в математиці і математичній логіці +, -, , 1, 3, V, X, %); в хімії (Н2О, Са, С2Н5ОН); в шахах (К е4-е7). Використання ідеограм у названих сферах зумовлено їх точністю, лаконічністю і міжнародністю. Носії різних мов їх розуміють, але озвучують по-різному. Так, скажімо, запис 8 - 6 = 2 українець прочитає як вісім мінус шість дорівнює два, а англієць - як eight minus six is two.
3 часом у зв'язку із суспільним розвитком і розширенням сфери використання письма виникла проблема його спрощення. Можливими були три шляхи спрощення письма:
1. Лексичний (цим шляхом пішла китайська писемність): для скорочення кількості ієрогліфів використовують два знаки. Наприклад, поєднання ієрогліфів, що позначають собаку і рот, означає "говорити", дитину і рот - "кричати", людину і рот - "населення", ворота і рот - "запитувати". Див. ще: ієрогліфи жінка і дитина означають "любити", чоловік і дитина - "оберігати", місяць і сонце - "світлий", гора і людина - "самітник", гора і вода - "природа, пейзаж". Інколи використовується повторення двох однакових знаків (редуплікація): дерево і дерево - "ліс". Цей шлях скорочення кількості графічних знаків неефективний, особливо для мов, у яких є префікси, суфікси та закінчення.
2. Граматичний. Для коренів залишають їх ієрогліфи, а для префіксів, суфіксів та закінчень використовують додаткові ієрогліфи.
Цей шлях підходить тільки мовам з афіксами і закінченнями і не є дуже ефективним, оскільки кількість коренів у мовах велика.
3. Фонографічний, тобто звукове письмо.
Фонографічне письмо
Фонографія (від гр. phone "звук" і grapho "пишу") - різновид письма, в якому графічні знаки позначають звуки.
Фонографічне письмо передає мову не тільки в її граматичній будові, а й у фонетичному звучанні. Цей тип письма є найпродуктивніший. Він виник на основі ідеографічного. У давньоєгипетській мові, де переважали складні слова, головним було створення знаків-ребусів. Суть цього методу полягає в тому, що письмові знаки для коротких слів можна було використати для позначення частин довгих слів. Поступова спеціалізація знаків для передачі певних звукосполучень зрештою привела до утворення нестандартизованого алфавіту, що складався з 24 знаків для окремих приголосних і 21 знака для сполучень приголосних.
У розвитку фонографії розрізняють три етапи: складове, консонантне і буквено-звукове письмо.
Складове письмо - це система графічних знаків, які передають звучання складів, тобто кожен склад позначається окремим знаком.
Найдавнішим складовим письмом було шумерське пізнішого періоду (3 тис, р. до н.е.), близьким до нього - ассиро-вавилонське. Складовою була й та синайська (давньосемітська) писемність, що розвинулася в другій половині II тисячоліття до н.е. з єгипетських ієрогліфів і налічувала майже 100 знаків. На основі цієї писемності виробилося декілька форм фінікійського письма.
Суто складовим є давньоіндійське письмо деванагарі, яке існує з VII ст., Застосовувалося в санскриті, нині ним пишуть ті, хто користується мовами гінді, маратхі, непалі, мунда, гонді та ін. Деванагарі складається з 50 знаків: 13 для голосних і дифтонгів, 33 складових знаків і 4 допоміжних. Складовими є також арабське та ефіопське письмо, японське письмо кана та корейське письмо кунмун.
Силабічний алфавіт повинен відповідати кількості складів із кожним голосним, що, як правило, становить від декількох десятків до 300 одиниць. Як бачимо, це значно простіший від ідеографічного алфавіт. У японському силабічному письмі, наприклад, всього 48 грамем. До речі, в українському алфавіті також є деякі елементи силабічного письма, Це букви я, ї, ю, є які позначають склади [jа], [jі], [jу],
Loading...

 
 

Цікаве