WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Комунікативні якості літературної мови - Реферат

Комунікативні якості літературної мови - Реферат

виразність, багатство, доречність (ОКТМ, 1988), правильність, точність, логічність, багатство і різноманітність засобів, чистота, доречність, достатність, ясність, виразність, емоційність, тональність (Єрмоленко, Мацько, 1994, 32).
Комунікативні ознаки мови проаналiзувала Н.Бабич у посiбнику "Основи культури мовлення". Вона, зокрема, зауважує: "Визначаючи якісні ознаки культури мовлення (а саме поняття "культура мовлення" вже передбачає якісну характеристику), враховуємо як суто мовні його особливості (ступінь оволодіння діючими в конкретну епоху нормами), так і позамовні (знання законів мислення, практичний досвід мовця - життєвий, віковий і мовленнєвий, психічний стан мовця, мету, націленість спілкування тощо) (Бабич, 1990, 66). З огляду на це виділено такі комунікативні ознаки культури мови, як: правильність, точність, логічність, багатство (різноманітність), чистота, доречність, достатність, ясність, виразнiсть, емоційність.
О.Біляєв у статті "Культура мовлення вчителя-словесника" висуває такі вимоги до культурної мови: змістовність, правильність, комунікативна доцільність, багатство, точність, виразність, стилістична вправність, грамотність (Біляєв, 1995, 39).
Варто відзначити таку запропоновану автором ознаку культури мови, як змістовність. Порівняймо з думкою А.Васильєвої про те, що істинна якість мови залежить від якості змісту мови, від якості комунікативних намірів суб'єкта (Васильева, 1990, 78).
На основі аналізу відповідних оцінних параметрів мови, які склалися в українському і російському мовознавстві сформувався такий перелік комунікативних якостей літературної мови: правильність, точність, логічність, чистота, образність, виразність, багатство, різноманітність, доречнiсть, доступність, достатність, стислість, змістовність, ясність, емоційність, естетичність, дієвість.
3. Характеристика комунікативних якостей літературної мови.
Основною комунікативною якістю мови є її правильність - дотримання норм сучасної літературної мови. Насамперед правильністю забезпечується висока культура мови, її єдність, зумовлюються усі інші комунікативні якості.
У понятті точність мови закладений двоякий зміст: "по-перше, це вживання слів (їх значень) і словосполучень, звичних (узвичаєних) для людей, які володіють нормами літературної мови, а, по-друге, це оформлення і вираження думки адекватно предметові або явищу дійсності, тобто несуперечність реального предмета і його назви" (Бабич, 1990, 93). Б.Головін виділяє точність предметну (адекватність слова і позначуваного ним предмета) і точність понятійну (адекватність змісту мови і виражених у ній понять).
Логічність характеризує структуру тексту, його організацію. Слід враховувати взаємодію "трьох логік": логіки дійсності, логіки думки і логіки мовного вираження. Логічність, як і точність, буває предметна і понятійна. Предметна логічність полягає у відповідності смислових зв'язків і відношень одиниць мови у мовленні зв'язкам і відношенням предметів і явищ у реальній дійсності. Логічність понятійна є відображенням структури логічної думки і логічного її розвитку в семантичних зв'язках елементів мови у мовленні.
Чистота - ознака мови, пов'язана з правильною літературнонормативною вимовою, з відсутністю позалітературних елементiв - діалектизмiв, вульгаризмiв, плеоназмiв, макаронізмiв, а також штампiв, канцеляризмiв, слiв-паразитiв, таких мовно-виражальних засобiв, що заперечуються нормами моралі.
Образність - комунікативна якість мови, орiєнтована на виникнення додаткових асоцiативних зв'язкiв, тобто вживання слiв i словосполучень у їх незвичному оточеннi, зокрема, їх переосмислення в порiвняннях, метафорах тощо.
Виразність - те, що привертає увагу слухача, читача своєю формою, логiчним або емоцiйним пiдкресленням, пор.: "це всі ті способи і прийоми, за допомогою яких у читача виникає особливий інтерес і підвищена увага до змісту і форми мови. У цьому випадку образність входить в поняття виразності: все, що образне, те і виразне, але не все виразне образне" (Ильяш, 1984, 130).
Показником багатства мови служить великий обсяг активного словника, семантично і стилістично відмінні одиниці, оперування синонiмiчними можливостями мови, не лише лексичними, а й словотвiрними, граматичними.
Різноманітність - це використання різних засобів і способів для вираження того самого змісту, звертання до системних i контекстуальних синонiмiв, до джерел стилiстичного урiзноманiтнення мови.
Доречність - добір, організація мовних засобів, що роблять мову відповідною меті, умовам, ситуацiї спілкування. Доречна мова відповідає темі повідомлення, його логічному й емоційному змістові, складові слухачів і читачів, інформаційним, виховним, естетичним й іншим завданням писемного й усного виступу. Розрізняють доречність стильову, контекстуальну, ситуативну, особистісно-психологічну.
Доступність (дохідливість) - здатність даної форми мови бути зрозумілою комунiкантам, полегшувати сприйняття вираженої інформації, тобто доступнiсть насамперед пов'язана iз вiдповiднiстю повiдомлення комунiкативнiй сприйнятливостi.
Достатність - це комунікативна якість, яка виражає поняття кількості мовної iнформацiї i вiдповiдає вимогам певного функціонального стилю літературної мови, логiчнiй завершеностi думки.
Стислість мови - прагнення виразити максимальну за обсягом інформацію мінімальною кількістю усiх мовних засобiв.
Змістовність мови визначається iнформацiйним наповненням висловлюваного, вiдповiднiстю його темi повiдомлення. Змiстовнiсть мови передбачає повне розкриття предмета розмови... Важливими чинниками є лаконізм..., відсутність пустих фраз, невиправданих повторень і дублювань.
Емоційність - комунікативна якість мови, що виражає iндивiдуальний лад почуттiв, переживань, настроїв, суб'єктивного ставлення особистості до висловлюваного, уникання експресивного дисонансу. Емоцiйнiсть реалiзується за допомогою інтонації і лексико-граматичних засобів, що відповідають нормам сучасної літературної мови. Культура вираження почуттєвої сфери людини є важливим чинником загальномовної культури.
Естетичність виявляється перш за все в оптимальному відборі й організації відповідно до комунікативних умов і завдань самого змісту, в оптимальному при цьому мовному оформленні змісту, в гармонії та цілісності тексту, в якісності його зовнішнього оформлення у писемній формі і виконання в усній. Цемилозвучність мови, відчуття краси слова.
Дієвість (ефективність) - ознака такої мови, яка спонукає адресата до зміни поведінки - зовнішньої (вчинків, дій) чи внутрішньої (думок, поглядів, настроїв).
Ясність передбачає співзвучність вираженої мовою думки динаміці мислення мовної особистості і звідси - зрозумілість її адресатові, недвозначність у формулюванні думки.
Вимоги до мови характеризуються не просто сумою комунікативних якостей, а саме їх системою. Оцiннi параметри мови, взаємодіючи між собою, формують високий рiвень культури мови суспiльства i кожного його члена зокрема.
Література:
1. Бабич Н. Д. Основи культури мовлення. - Львів, 1990.
2. Культура української мови: Довідник / За ред. В. М. Русанівського. - К., 1990.
3. Струганець Л. Культура мови. Словник термінів. - Тернопіль, 2000.
4. Струганець Л. В. Теоретичні основи культури мови. - Тернопіль, 1997.
5. Васильева А. Н. Основы культуры речи. - М., 1990.
6. Головин Б. Н. Основы культуры речи. - М., 1988.
7. Ильяш М. И. Основы культуры речи. - Киев - Одесса, 1984.
8. Скворцов Л. И. Теоретические основы культуры речи. - М., 1980.
Loading...

 
 

Цікаве