WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Специфіка навчального предмета літератури, поєднання в ньому науки і мистецтва - Реферат

Специфіка навчального предмета літератури, поєднання в ньому науки і мистецтва - Реферат

специфічними засобами слова розкривати шляхи оновлення суспільства. Силою образного мислення в єдності з логічним на урокахлітератури учитель покликаний послідовно виховувати вміння відстоювати загальнолюдські та національні цінності.
Художня література в школі відіграє велику роль у вихованні людини як громадянина України з притаманними йому мораллю та інтересами, високою культурою праці й поведінки. Вона володіє великою силою емоційного впливу на національне виховання, яке становить найважливіший фактор формування особи. Своїми, притаманними саме їй, засобами література сприяє вихованню у кожної молодої людини усвідомлення потреби в праці, що є завданням першорядної економічної і моральної значущості, її місце на передньому краї у здійсненні зрослих вимог до морально-естетичного виховання молоді, формування її духовного світу, національної самосвідомості. У всебічному і гармонійному розвитку особи, в комплексному підході до виховної роботи, застосуванні нових освітніх технологій літературі в школі належить особлива, духовна роль.
Реформа школи передбачав в усій повноті й яскравості використовувати багатство художньої літератури для виховання молоді. Засобами мистецтва слова література в школі покликана брати активнішу участь у засвоєнні і втіленні в життя Основного Закону нашої держави - Конституції України.
Сучасна школа орієнтується на значне поліпшення художньої освіти й естетичного виховання учнів, в чому можливості шкільного предмета літератури особливо великі - і пізнавальні й виховні.
З цілковитою певністю можна твердити, що немає такої грані життя школи, яка б не стосувалася літератури, прямо чи принагідне. Тож справді: література в школі - це не просто окремий навчальний предмет, а цілий комплекс специфічних, притім особливо сильних і ефективних, засобів, спрямованих на здійснення основних цілей - створення кращих умов для навчання і виховання підростаючих поколінь, підготовки їх до життя і праці, активної громадської діяльності.
Літературі як шкільному предметові і виховному засобові відводиться чільне місце в подальшому вдосконаленню загальної середньої освіти молоді.
Разом з усіма шкільними предметами і, передусім, в єдності суспільно-гуманітарного циклу, література формує нову особистість. Дальше покращення рівня викладання літератури в школі, посилення її ролі в удосконаленні всього навчальне-виховного процесу відповідно до сучасних потреб нашої держави, зміцнення зв'язку викладання цього предмета з життям спрямовується на те, щоб мистецтво слова краще допомагало молодим людям розуміти навколишній світ, відчувати його в усьому многогранні, працювати в суспільстві на повну потужність сил.
Звідси постає найперше завдання - посилити роль уроків літератури у формуванні духовно багатої, гармонійно розвиненої, національне свідомої особистості з високими моральними ідеалами й естетичними потребами. Для цього необхідно передусім удосконалювати освітні технології навчання, висуваючи на перший план активні їх форми; прилучати учнів до самостійної роботи з книгою; підвищувати ефективність уроку та урізноманітнити форми організації навчальне-виховного процесу; практикувати лекційні і семінарські заняття в старших класах; удосконалити організацію кабінетної системи навчання.
В інтересах учителя-словесника розширювати можливості у виборі оптимальних методів, форм і засобів навчання, сміливіше впроваджувати в практику досягнення педагогічної науки, не допускати дріб'язкової регламентації педагогічної діяльності, рішуче викорінювати з шкільної практики лібералізм в оцінці знань і поведінки учнів.
Ефективність вивчення літератури, її виховного впливу, як і результати всієї діяльності школи і вчителя, вимірюється глибиною і міцністю знань, моральними якостями учнів, підготовленістю їх до життя і праці, високою вихованістю та культурою поведінки, активною громадською і трудовою діяльністю, безпосередньою участю у розбудові своєї держави.
При цьому маємо завжди зважати на специфіку літератури, її шкільного курсу, який становить провідний предмет естетичного циклу.
Роль художньої літератури як предмета естетичного циклу незмірно зростає. Різко підвищуються відповідні вимоги до вчителя-словесника. Щоб бути завжди на висоті цих вимог, йти в рівень з життям, учителеві треба глибоко оволодівати теорією предмета і постійно збагачуватись передовою практикою.
Одним із насущних питань теоретичної підготовки вчителя-словесника до ефективної творчої роботи в школі є наукове освоєння специфіки шкільного предмета літератури, усвідомлення закономірності поєднання у ньому чуття і мислі, мистецтва і науки, саме того, що поет образно назвав - "красиве і корисне" (М.Рильський).
Через художнє слово ми прищеплюємо учням любов до рідної мови. Відстоюючи єдність і соборність української нації, Іван Огієнко писав: "Мова - це наша національна ознака, в мові наша культура, ступінь нашої свідомості. Мова - це форма нашого життя, життя культурного і національного, це форма національного організування. Мова - це душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб... І поки живе мова - житиме й народ, як національність... Не стане мови, не стане національності".
Література:
1. Гаврилов П. Оглядові теми на уроках української літератури в старших класах.-К., 1980.
2. Пасічник Є. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах. - К., 2000. - С. 186-201.
3. Програми середньої загальноосвітньої школи. Українська література для шкіл з українською і російською мовами навчання. - К., 1991-2002.
4. Маткобожик М. Спроба блочного вивчення літератури // Творчість В.Стефаника і М.Черемшини // УМЛШ. - 1989. - №2. - С. 22-24.
5. Хропко П., Гуляк А. Українська література кінця XIX - поч. XX ст.: / Матеріал до вивчення оглядової теми в 10 кл. // УМЛШ. - 1991. - №1. - с.23-27.
6. Шаповалова Є. Початок уроку при вивченні біографії письменника // УМЛШ. - 1982. - №6. - С. 36-39.
7. Сташків О. "Взяли вони в житті шляхи колючі": Як удосконалювати урок з вивчення біографії письменника // Дивослово. - 1992. - №5-6. - С. 36-41.
8. Філіпова Н. Варіанти уроку вивчення біографії письменника // Дивослово. -1999.- №5.-С.32-34.
9. Бойко М. Вивчення біографії письменника // УМЛШ. - 1974. - №6. - С.44-53.
10. Ю.Хропко П. Літературний процес 40-60-х років XIX ст: Матеріал до вивчення оглядової теми у 8-9-му класах // УМЛШ. - 1989. - №1. - С.24-32.
11. Хропко П. Становлення нової української літератури: оглядова лекція у 8 кл.// УМЛШ. - 1987. - №10. - С.27-33.
12. Пасічник Є., Постоловська Н. Принципи і джерела вивчення життєвого шляху письменника // УМЛШ. - 1974. -№11.- С.27-35.
13. Свердан М. Три варіанти одного уроку: До вивчення біографії Івана Франка // УМЛШ. - 1986. - №5. - С. 65-71.
14. Неділько В. Методика викладання української літератури в середній школі.
Loading...

 
 

Цікаве