WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Проблеми сучасного уроку літератури - Реферат

Проблеми сучасного уроку літератури - Реферат

широко використовувати прийоми педагогічного заохочення і стимулювання. Золоте правило для кожногопедагога - більше уваги, людяності до учня, а потім уже й вимогливості до нього. Учитель повинен прагнути розвинути думку своїх вихованців, не пригнічувати її своєю ерудицією. Цікаві поради щодо цього дає відомий словесник Є.Ільїн: "Його (учня) нерідко куцу, односклад-ну думку стараюся розвинути так і настільки, підключивши до неї в певний момент і учня, щоб створилося враження, нібито основна робота зроблена ним. "Ні, це ти сказав, ти! Я лише додав, уточнив..." - переконую того, хто виявив сумнів у своїй причетності до розгорнутої відповіді. Або: "Ти, власне, це хотів сказати. Чи не так?" До сильного учня інший підхід: "Жаль, що не сказав цього, зате у твоїй думці є найцікавіший момент. Я трохи продовжу...". І далі:
"Високим балом оцінюю навіть несміливу спробу щось сказати, уточнити, додати, коли решта учнів мовчать. Бажання мислити - уже наслідок! Про важке питаю "важких" - так їх легше змусити працювати".
Повноцінний урок літератури - завжди певною мірою імпровізація, навіть тоді, коли він добре продуманий і організований. Завжди можуть бути на уроці непередбачені повороти, незаплановані ситуації. І все-таки, у досвідченого вчителя міняється лише тактика уроку, а стратегія залишається та, яка ним задумана. Його ідея стає колективною ідеєю, його пошук - колективним пошуком.
Є вчителі, яких школярі чекають з нетерпінням, їх уроки не лише відкривають учням багато нового в творчості письменників, а й сприяють реалізації нерозкритих можливостей дітей. Творчий учитель ніколи не прагне сам зробити все на уроці. Всі учні - його активні помічники, і він розраховує на їх співтворчість. Одні з них завчасно до уроку підготують інсценізацію окремих уривків творів, інші - емоційну розповідь про письменника, цікаві реферати, повідомлення тощо.
Хороший урок - як цікава недочитана книжка. Він не закінчується разом із дзвінком, а продовжується, та вже в роздумах школяра.
Література - мистецтво слова, і це вимагає особливого підходу до її вивчення, своєрідного емоційного та інтелектуального фону.
3. Ураховувати, що уроки літератури мають свої особливості, забезпечувати ідейну цілеспрямованість їх, посилювати емоційну виразність, формувати засобами художнього слова духовно багату і гармонійно розвинену особистість.
Відома артистка Наталія Ужвій порівнювала урок словесника з п'єсою-мініатюрою, в якій "учитель виступає і як автор тексту, і як режисер-постановник, і як артист".
Художні образи не можна вивчати так, як математичні формули чи, скажімо, геометричні теореми. На жаль, ще часто в школі забувають про це. Тому й даються учням завдання типу: "Вдома вивчити образ Чіпки та Грицька за романом Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"; "Виписати художні особливості повісті І. Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я" та ін. Авторам подібних завдань корисно буде задуматися над словами одного з дослідників психології художньої творчості Л.Салямона: "Чому ж спрощений і скорочений переказ дозволяє нам зрозуміти і оцінити закон Ньютона, але не дає можливості ні зрозуміти, ні оцінити трагедії Шекспіра? Чому при перекладі з однієї мови на іншу інформація буде стопроцентною, якщо тільки переклад зроблений грамотно, але емоційна інформація літературного твору може бути частково чи повністю втрачена, незважаючи на ідеальне дотримання всіх правил?". Відповіді на ці запитання слід шукати у специфіці мистецтва слова, закономірностях художньої творчості. Тільки враховуючи особливості літератури, можна будувати вивчення її в школі.
Глибоко сприйняти художнє полотно - означає не лише уявити і запам'ятати те, про що пише автор. Треба відчути й пережити весь твір в його гармонійній єдності: зміст окремих частин не вичерпує художньої цілісності. Справді талановитий твір завжди виходить за межі життєвих конфліктів, які зображені в ньому. На відміну од наукових понять, що не допускають двозначності, художній образ, як специфічний, особливий феномен мистецтва, є багатозначним, і ця його властивість - об'єктивна основа для різних тлумачень та різного прочитання твору. І не лише в різні епохи, а й у той самий час. Це залежить насамперед від того, які художні шари осмислені читачем, як увійшов твір у його свідомість.
Художнє сприймання - складний процес, у якому взаємодіють суб'єктивні та об'єктивні фактори. З одного боку, читач сприймає об'єктивний зміст, що випливає з художнього твору, а з другого - вносить у це сприйняття власні суб'єктивні елементи.
Література - одна з форм суспільної свідомості, акумулятор мо-рального досвіду народу, нагромадженого в процесі його багатовікової історії. І завдання словесника - зробити кожен свій урок уроком життя, формувати учня як особистість ідейно, морально, естетично. "Урок літе-ратури, - відзначав В.Сухомлинський, - це таке слово про твір, слухаючи яке підліток думає про свій життєвий шлях, про своє сьогодення і майбутнє. Урок літератури, повинен бути безпосереднім зверненням до людини, яка виховується".
Щоб правильно побудувати уроки літератури, необхідно зважати на те, яка функціональна роль її як мистецтва слова і які з її функцій є найголовнішими в умовах школи. Художня література багатофункціональна. Найголовнішими є такі її функції: виховна, пізнавальна, комунікативна та гедоністична (від грецького - насолода). Кожна з цих функцій певною мірою реалізується вчителем. І від того, якій з них надається перевага, залежить вплив художнього твору на учнів. У школі особлива увага повинна приділятися виховній функції літератури. Вона має бути найголовнішою. Коли, як не в процесі вивчення творів, осягаються дітьми людські характери, вчинки, стосунки між людьми, смисл життя? Проте нині нерідко універсалізується пізнавальна функція літератури. Тому вивчення художніх творів часто більше звернене до пам'яті і розуму, ніж до почуття і серця учня. Багато словесників спрямовують свої зусилля в основному на те, щоб "наповнити" голови учнів фактами, датами, характеристиками героїв, теоретико-літературними поняттями. Причому поняття здебільшого заучуються школярами, а не поступово осмислюються у зв'язку з розглядом певних творів.
Розуміння і формування понять, знання фактів - необхідні умови процесу пізнання. Але факти і поняття на уроці літератури повинні бути осмислені в їх емоційному контексті. Тільки тоді вони набудуть нового раціонального й емоційного смислу.
Справді, щоб проникнути в художній світ митця, треба захопитися тими ідеями, думками, почуттями, переживаннями, якими наповнений твір. При недостатній активізації художньо-естетичних переживань не відбудеться повноцінного спілкування з автором твору. Які б прекрасні ідеї не виражав письменник, але якщо вони не знайшли відгуку в душі читача, вони не стануть складовою частиною його особистості, не залишать належного сліду в його духовному розвитку. Емоції як необхідний компонент пізнання - це специфічна реакція на
Loading...

 
 

Цікаве