WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Проблеми сучасного уроку літератури - Реферат

Проблеми сучасного уроку літератури - Реферат

себе емоційні, інтелектуальні, вольові компоненти. Відомий психолог С. Л.Рубінштейн характеризує інтерес як стійке "зосередження на певному предметі думок, помислів особи, що викликає прагнення ближче ознайомитися з предметом, глибше в нього проникнути, не випускаючи його з поля зору. Під помислом ми при цьому розуміємо складне і водночас таке утворення, яке не розкладається, - спрямовану думку, - думку-турботу, думку-участь, думку-залучення, що містить у собі специфічну емоційну спрямованість".
Інтерес є своєрідним виявом пізнавальних потреб людини, внутрішнім стимулятором її діяльності. У працях С. Л. Рубінштейна, І. Щукіної, Л. І. Божович, М. Ф. Бєляєва та інших відомих учених, які досліджували навчальний інтерес, його роль і структуру, переконливо доводиться, що навчальні інтереси позитивно впливають всі психологічні процеси, полегшують сприймання навчальної інформації. Завдяки інтересу активізується увага, пам'ять, мислення школяра. Якщо учні, наприклад, люблять літературу, вони на уроці легко включаються в різноманітні види навчальної діяльності, активно працюють, менше стомлюються в процесі навчання, виявляють допитливість, охоче виконують домашні завдання, з насолодою читають художні твори. Бажання добре вчитися - природна потреба дитини. Пригадаймо, з яким інтересом ідуть діти першим раз у школу. Людині властивий потяг до знань. Але щоб він був постійним, потрібно вміти підтримувати, стимулювати, підкріплювати, спрямовувати його. "Я вбачаю, - відзначав В. О. Сухомлинський, - надзвичайно важливу виховну мету в тому, щоб запалити в маленької людини жадобу пізнання. Якщо після мого уроку підліток не відчуває бажання знати більше, ніж я розповів, значить виховної мети уроку не досягнуто".
На жаль, ще не кожен учитель уміє зацікавити дітей своїм предметом, зробити навчання школою радощів і перемог. На уроках не завжди створюються умови для самовиявлення учня. Ще Л.М.Толстой писав: "Варто поглянути на ту саму дитину вдома, на вулиці чи в школі, - то ви бачите життєрадісну, допитливу істоту, з усмішкою в очах і на вустах, яка в усьому шукає повчання, як радості, яка усно і здебільшого яскраво виражає свої думки своєю мовою, - то ви бачите вимучену, зіщулену істоту, з виразом втоми, страху і нудьги, що повторює одними губами чужі слова на чужій мові - істоту, душа якої як равлик, сховалася в свою хатку".
Методист Є.Пасічник провів у школах м. Києва і Київської області широке анкетування. Учням запропонували відповісти на такі запитання анкети: "Який ваш улюблений предмет? Які уроки літератури вам найбільше запам'яталися? Чим вони вас вразили?" Анкетуванням було охоплено 3228 учнів різних шкіл. Відповіді показали, що лише незначна частина дітей має яскраво виражений локальний інтерес до літератури: всього 311 учнів назвали літературу своїм улюбленим предметом, 518 - написали, що їм подобається література, але вони не виділяють її з-поміж інших предметів (в основному це школярі, які добре вчаться, і висока успішність їх з літератури не завжди свідчить про яскраво виражений пізнавальний інтерес до цього предмета).
Найбільше сподобалися і запам'яталися дітям уроки з позакласного читання. Вони приваблюють їх новизною змісту, нестандартністю організаційних форм. Не подобаються школярам більшість уроків, на яких аналізуються вірші. 117 учнів відверто написали, що взагалі не люблять літератури. В цьому значною мірою винні, звичайно, словесники. Їхні уроки не стали школою життя у всьому багатстві його проявів, школою моральності та культури почуттів". Окремі учні пояснюють відсутність інтересу до літератури недосконалістю шкільної програми, стереотипністю уроків, а також непосильним перевантаженням у школі. "Щоб любити літературу, потрібно знати її. Почитати книжку для душі можу іноді у вихідні дні, і то не завжди. Щодня на підготовку до уроків доводиться витрачати не менше 6-8 годин", -заявляють вони.
Анкетування показало і різне ставлення учнів до вчителів літератури: позитивне (яскраво-позитивне і помірно-позитивне) - 14%, індиферентне -82%, негативне (яскраво виражене і помірно виражене) - 4%.
Які ж основні фактори сприяють формуванню в учнів на уроках інтересу до літератури? Зацікавлення можна викликати насамперед змістом навчальної інформації. "Мені дуже подобаються такі уроки, - пише учень, - на яких ознайомлюють нас зі спогадами про письменника, його листами". Навчальна інформація найчастіше стає об'єктом інтересу учнів, коли вона містить елементи новизни. "Що збудити нашу увагу, предмет має являти собою для нас новину, але новину цікаву, тобто, таку новину, яка або доповнювала б, або потверджувала, або спростовувала чи розбивала те, що вже є в нашій душі, тобто, одним словом, таку новину, яка що-небудь змінювала б у слідах, які в нас уже вкоренилися" (К.Ушинський).
Не слід думати, що стимулювання навчальних інтересів відбувається лише за рахунок певних прийомів навчання. Цікавість стимулюється всім змістом уроку, всією системою методів його проведення. Окремі прийоми здатні лише збудити в учнів ситуативний інтерес.
Важливе значення у вихованні інтересу школярів до літератури мають емоційність і динамізм розповіді, образна форма її, постійна опора на текст твору, урізноманітнення видів і форм роботи. На питання, які уроки літератури вам найбільше подобаються, учні відповіли так: "Коли вивчаються улюблені письменники"; "Коли уроки проходять невимушено і є можливість вільно обмінятися думками, посперечатися з приводу прочитаного"; "Коли в класі говориться про життя, людські вчинки, стосунки"; "Коли сам учитель виявляє постійний інтерес до того, що вивчається нами"; "Коли з учителем хочеться поділитися думками".
Нижче наводимо відповіді досвідчених учителів-словесників на питання: "Що допомагає вам прищеплювати в учнів любов до літератури?"
За час багаторічної роботи в школі я переконалася з тому, що любов до літератури залежить від самого вчителя. У його арсеналі повинне бути все, що зветься людинознавством.
Інтерес до літератури можна викликати в учнів тоді, коли сам учитель любить і досконало знає її, багато цитує напам'ять, володіє художнім читанням, коли задовольняються природні потреби учнів в інтелектуальному спілкуванні. Вважаю, що на уроці повинен звучати текст художнього твору.
У вихованні в учнів любові до літератури важливу роль відіграють такі фактори: методична і професійна озброєність учителя; старанна підготовка його до уроків; урізноманітнення форм і методів роботи; вміння емоційно зворушити школярів, захопити їх твором, який вивчається. Залежить вона також від контингенту учнів, продуманості програми з літератури, наявності у школі передбачених програмою творів.
Фізична присутність учня на уроці ще не означає його інтелектуальної присутності. Учителеві проводити урок без уваги та інтересу школярів - все одно, що в порожньому класі.
Шкільна педагогіка - найвищою мірою дипломатія, яка передбачає взаємне довір'я і взаємну повагу вчителя й учня. Слід
Loading...

 
 

Цікаве