WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Вікові особливості сприйняття школярами літературних творів - Реферат

Вікові особливості сприйняття школярами літературних творів - Реферат

оцінок вчинків до естетичного сприйняття мистецтва.
Книга починає сприйматися не тільки як об'єкт пізнання, але й як об'єкт художньої цінності.
Старший підліток часто зосереджений на своєму внутрішньому світі і шукає в творах співзвучні йому мотиви. Книга починає розглядатися ним часто як джерело власних радостей чи печалей і оцінюється перш за все в залежності від того, наскільки вона співпадає з його особистими переживаннями.
Це вік самовираження. Це самовираження буває настільки сильним, що часто аналіз твору діти підміняють аналізом власних переживань або роздумів на теми, які цікавлять їх. Тому тут необхідні такі форми аналізу, які б органічно поєднували особисті оцінки, устремління до самовираження з виробленням у них об'єктивного погляду на твір.
А виховання читацьких якостей вимагає більшого включення в програми теоретико-літературних понять, знань, вимагає об'єктивних критеріїв підходу до твору.
У 7-9 класах навіть за однакових педагогічних умов починається доволі різка диференціація серед учнів. Більший вплив на сприйняття мистецтва починає набувати індивідуальний склад особистості учня, помітно проявляються розбіжності в залежності від начитаності учнів, їх знань, зацікавленості предметом. Тому в 7,8,9 кл. Фронтальна робота з усім класом ускладнюється. Відповідно сильно збільшується значення індивідуального підходу до різних груп школярів. Одним треба допомогти проникнути в об'єктивний зміст твору, не порушуючи при тому їх інтерес до власних переживань; у інших, навпаки, треба розвивати оцей суб'єктивний, особистісний підхід до літературного матеріалу; для третіх важливо не дати погаснути їх здатності мислити образами, а часто перш за все треба виховувати культуру мови учнів.
Потребу в керівництві, спрямуванні з боку вчителя гостро відчувають самі учні. Якщо вони зустрічають в особі вчителя мудрого керівника, вони охоче йдуть тому назустріч.
Цей період називається і переломним у ставленні до літератури. Більш вони вимогливі до вчителя, бачать недоліки в його роботі.
При хорошій же організації уроку охоче виконують завдання.
8-9 класники здатні доволі критично оцінити педагога і можуть висловити незадоволення уроками літератури бурхливо і недвозначно.
Літературний розвиток старшокласників.
В період настання ранньої юності (10-11 кл.) зовні все виглядає дещо по-іншому, більш благопристойно: сидять, слухають (або роблять вигляд, що так). Говорять і пишуть не завжди те, що відчувають і думають, а те, що від них хочуть почути (небезпека формування двох моралей).
Якщо уроки літератури їх не зачіпають, то вони фактично відсутні. При тому можуть любити і цінувати мистецтво, але не співвідносити з тим, що робиться на уроках літератури.
У таких випадках літературний розвиток стає некерованим. І це якраз в той момент, коли у школярів найбільш сильною є потреба у вмілому і тактичному керуванні.
Рання юність - це пора духовного і фізичного розвитку людини, пора особливо інтенсивного формування світогляду. Складається система поглядів, переконань.
У юних складається критерії підходу до себе і навколишнього світу, це відбивається і на ставленні до мистецтва.
Не дивлячись на менш інтенсивний, ніж у 9 кл., ріст літературного розвитку (скорочується бюджет часу), інтерес до мистецтва стає більш глибоким і постійним. Поряд з літературою може зародитись захоплення музикою, театром. Читання для багатьох стає просто органічною потребою. Закріпляється естетичне ставлення до мистецтва в цілому. Старшокласники усвідомлюють, що "образи в літературному творі - це образи життя, але не саме життя, а тільки її художнє відтворення" - філософ літератури Асмус.
Ще одна цитата молдавська:
"На відміну від підлітка, який в значній мірі зосереджений на пізнання самого себе, ... учень старших класів бажає пізнати цей внутрішній світ з метою пошуку в ньому свого місця, а також для того, щоб отримати опору для поглядів і переконань, які в ньому (учневі) формуються".
В старших класах дуже потрібна цілеспрямована система літературного розвитку. Бо широко побутує думка, що для повноцінного сприйняття мистецтва не потрібна спеціальна підготовка, що якщо учень начитаний і розвинений, то він сам оволодіє культурою читання. Це не так.
Якраз на заключному етапі літературного розвитку особливо гостро відчуваються недоліки викладання літератури в середніх класах.
Якщо в попередніх класах викладання літератури йшло на рівні повідомлень, переказів, то в старших класах учні відповідатимуть сухо, схематично. Індивідуальна неповторність художнього образу їх не хвилюватиме. Вони, як правило, правильно зуміють сформулювати ідею, звести все багатство твору для логічного висновку.
В цілому емоційно-образні переживання у старшому шкільному віці послаблені, безпосередність у сприйнятті мистецтва дещо губиться.
Складність програмних творів, їх насиченість філософськими, естетичними проблемами призводять до великого навантаження. Розвиток абстрактного мислення іде досить інтенсивно, а це подавляє емоції і образне бачення школяра.
Однак якщо поєднати інтелектуальність сприйняття і хоча б трохи емоційну і естетичну сутності, то це призведе до глибокого розуміння авторського бачення і ідейно-художнього змісту твору.
Якщо в середніх класах учні з логічним складом мислення явно програють таким собі відкрито емоційним школярам, то про учнів старших класів цього сказати не можна. Перші (з логічним складом) підходять до почуття через роздуми, через осмислення авторської думки, котра народжує в них емоції, і це дозволяє їм сприймати красу художнього слова.
У емоційних за сприйняттям школярів навпаки, переживання, естетичне задоволення породжує думку.
В старших класах значно посилюється також диференціація учнів одного класу. Яскраво проявляють себе ті, хто хоче займатися літературою в подальшому житті.
Від вчителя в старших класах вимагаєтьсявисока літературознавча культура, культура аналізу, диференційований підхід до різних груп школярів, вміння щадити самолюбство школярів, а одночасно вимагається виховати в них самооцінку і пробуджувати любов до мистецтва.
Вчителеві важливо знати, які психологічні особливості характерні для учнів різних вікових груп. Це дозволяє йому вміло, тактовно керувати процесом літературного росту своїх підопічних.
Література:
1. Гаврилов П. Оглядові теми на уроках української літератури в старших класах.-К., 1980.
2. Пасічник Є. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах. - К., 2000. - С. 186-201.
3. Програми середньої загальноосвітньої школи. Українська література для шкіл з українською і російською мовами навчання. - К., 1991-2002.
4. Маткобожик М. Спроба блочного вивчення літератури // Творчість В.Стефаника і М.Черемшини // УМЛШ. - 1989. - №2. - С. 22-24.
5. Хропко П., Гуляк А. Українська література кінця XIX - поч. XX ст.: / Матеріал до вивчення оглядової теми в 10 кл. // УМЛШ. - 1991. - №1. - с.23-27.
6. Шаповалова Є. Початок уроку при вивченні біографії письменника // УМЛШ. - 1982. - №6. - С. 36-39.
7. Сташків О. "Взяли вони в житті шляхи колючі": Як удосконалювати урок з вивчення біографії письменника // Дивослово. - 1992. - №5-6. - С. 36-41.
8. Філіпова Н. Варіанти уроку вивчення біографії письменника // Дивослово. -1999.- №5.-С.32-34.
9. Бойко М. Вивчення біографії письменника // УМЛШ. - 1974. - №6. - С.44-53.
10. Ю.Хропко П. Літературний процес 40-60-х років XIX ст: Матеріал до вивчення оглядової теми у 8-9-му класах // УМЛШ. - 1989. - №1. - С.24-32.
11. Хропко П. Становлення нової української літератури: оглядова лекція у 8 кл.// УМЛШ. - 1987. - №10. - С.27-33.
12. Пасічник Є., Постоловська Н. Принципи і джерела вивчення життєвого шляху письменника // УМЛШ. - 1974. -№11.- С.27-35.
13. Свердан М. Три варіанти одного уроку: До вивчення біографії Івана Франка // УМЛШ. - 1986. - №5. - С. 65-71.
14. Неділько В. Методика викладання української літератури в середній школі.
Loading...

 
 

Цікаве