WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Вказівна частка ге' ось' у західнопольських говірках - Реферат

Вказівна частка ге' ось' у західнопольських говірках - Реферат

Люб'язь Лб); з'ет'?л' 'т.с.' (Дольськ, Люб'язь Лб); з'ет?л' 'т.с.' (Залізниця, Люб'язь Лб); зг?тил' 'т.с.' (Деривок Лб); зг?тил' 'т.с.' (Березовичі Лб), ізгет?л' 'т.с.' (В'язівно Лб); зет'іл'? 'т.с.' (Нобель Зр); зет'?л'а 'т.с.' (Храпин, Острівськ Зр); ізет'?л', ізет'іл'? 'т.с.' (Кухче Зр); з'етил'? 'он звідти' (Залізниця Лб); пор. співвідносні стил', ст?л'а, стул', ст?л'а 'звідси' (там само);
б) дог?тул', пог?тул' 'до того часу', 'до того місця' (Вичівка Зр; Сварицевичі Дб); д?гетил' 'т.с.' (Нобель, Морочне, Сенчиці, Новорічиця Зр, Малі Телковичі Влд; Люб'язь Лб); дог?тил', дог?тил'а 'т.с.' (Сенчиці, Морочне, Нобель Зр); д?гети 'т.с.' (Острівськ, Нобель, Храпин, Новорічиця Кухче Зр; Малі Телковичі, Більська Воля Влд), п?гетил', пог?тил' 'т.с.' (Морочне, Нобель, Сенчиці Зр; Малі Телковичі Влд); п?гети 'т.с.' (Нобель, Кухче Зр; Березичі, Залізниця, В'язівно, Дольськ, Цир, Горки Лб) та ін.
У північних зарічненсько-дубровицьких говірках (Сенчиці, Нобель, Морочне, Вичівка Зр; Сварицевичі, Лісове Дб) виявлено ще один прислівник із вказівною часткою ге, поєднаною з основою колишнього нечленного займенника mъ: ог?точ 'тоді', пор.: ог?точ йа ше й?мко б'?гав (Сенчиці Зр); а де ти бул? ог?точ? (Нобель Зр). У суміжних говірках південніше ареалу ог?точ із тим же значенням функціонує вихідний прислівник без вказівного ге у структурі: от?ч 'тоді' (Більська Воля Влд; Новорічиця Зр; Сварицевичі Дб; Вичівка Зр), пор.: от?ч муй хаз'?й вже вмер (Більська Воля Влд). Географія та етимологія лексеми от?ч потребує окремого детального розгляду.
Сегмент ге можна вичленити також зі структури зафіксованого в іванівсько-пінських говірках на території Брестської області прислівника г?л'ки (Мохро Івн; Невель, Жидче, Містковичі Пн), що зрідка виступає ще й із кінцевим -ко: г?л'ко (там же). В окресленому ареалі аналізовані лексеми здебільшого відомі зі значенням 'ось стільки', пор.: ?то г?л'ко вит? посп?свали? (Мохро Івн); г?л'ки у мен? кур?к (Жидче Пн); скаж?: йе г?л'ки і г?л'ки насобир?ла, а то мовч?т (Невель Пн). Щоправда, якщо сегмент ге є вказівною часткою, то в цьому разі мала би бути утворена форма *г?тил'ки, *г?тил'ко, пор. біл. діал. гэтулькі 'стільки' [22, 306]; але зафіксовані нами регіоналізми не зберігають жодних слідів займенникової основи -т-. Звичайно, можна робити припущення, що варіанти г?л'ки, г?л'ко фонетично розвинулися з вихідних, уже не фіксованих у цій говірковій групі форм *г?тил'ки, *г?тил'ко внаслідок утрати складу із займенниковим коренем т ; підставою для твердження про ймовірність такої структурної модифікації є паралельне функціонування у цих же говірках вказівних часток г?то і ге 'оце' та прислівників г?так і ге 'так'.
Лексеми г?л'ки, г?л'ко зрідка виступають еквівалентами до загальновживаного скільки, пор.: г?л'ки у теб? мн?го й?блик г?того л'?та (Невель Пн). Це дозволяє зіставити їх зі староруським прислівником єлико 'скільки' < псл. *jeliko [23, 832], старопол., пол. діал. jele 'скільки' < псл. * jel? [6,371] та ін. Якщо форми г?л'ки, г?л'ко є континуантами псл. *jelь, *jel?, *jeliko 'cкільки', то первинним для них було значення 'cкільки', а компонент 'cтільки' у їхній семантичній структурі та початкове ге- замість сподіваного йе- з'явилися пізніше, можливо, внаслідок контамінації питально-відносної займенникової основи йе 'ось cкільки' > 'cтільки'. Щоправда, з урахуванням сучасної домінуючої семантики цих прислівників друга версія їхньої етимології видається менш переконливою і потребує докладнішого опрацювання.
Наведений і проаналізований матеріал дає підстави для таких висновків:
1) західнополіський говір є одним із небагатьох слов'янських регіонів збереження та активного функціонування відзайменникової вказівної частки ге праслов'янського походження;
2) частка ге як лексично незалежна одиниця утворює невеликий замкнутий ареал, який охоплює переважно говірки Пінського району Брестської області Білорусі, і є, ймовірно, епіцентром загального західнополіського ареалу ге;
3) численні факти наявності вказівного сегмента ге у структурі інших лексем локалізуються на території північно-східної та північно-західної окраїнних діалектних зон західнополіського говору;
4) у говірках північно-східної діалектної зони сегмент ге засвідчений у структурі займенників та прислівників і здебільшого поєднується із коренем колишнього нечленного займенника псл. *tъ: г?той, г?такий, г?так, г?т:а, зг?тул', дог?тил', д?гети, ог?точ та ін.;
5) у говірках північно-західної діалектної зони сегмент ге поширює основи прислівників переважно із просторовим значенням, приєднуючись найчастіше у постпозиції, і виражає точнішу вказівку на місце: тамг?, вотамг?, тутг?, одег?, ондег?, гендег?, тудаг?, с'удаг?, стил'г?, г?де, гедег?, гетуд?, г'іт?м і под.; у кількох вказівних частках та прислівниках ге поєднано зкоренями колишніх вказівних займенників псл. *tъ (гет) та псл. *пъ (г?но, ген, г?нде); відомі випадки редуплікації ге (?ге, г?ге), поєднання його із вказівною часткою а- (?ге, аг?) тощо.
Умовні скорочення назв районів:
Волинської області: В-В - Володимир-Волинський, Ів - Іваничівський, Кв - Ківерцівський, К-К - Камінь-Каширський, Лб - Любешівський, Лбм - Любомльський, Ст - Старовижівський, Рт - Ратнівський, Шц - Шацький;
Рівненської області: Влд - Володимирецький, Дб - Дубровицький, Зр - Зарічненський, Кс - Костопільский, Ср - Сарненський;
Брестської області Білорусі: Івн - Іванівський, Кб - Кобринський, Мл - Малоритський, Пн - Пінський.
Умовні скорочення назв мов і діалектів:
біл. - білоруська, бойків. - бойківський, болг. - болгарська, і-є - праіндоєвропейська, лемків. - лемківський, надсян. - надсянський, пол. - польська, псл. - праслов'янська, старопол. - старопольська.
Література
1. Карскій Е.Ф. Матеріалы для изученія сЬверно-малорусскихъ говоровъ, а также переходныхъ отъ бЬлорусcкихъ къ малорусскимъ. (ПолЬсье). - Вип. 1. - Санктпетербургъ, 1898. - 42 с.
2. Онишкевич М.Й. Словник бойківських говірок: У двох частинах. - К.: Наук. думка, 1984. - Ч. І.
3. Фасмер М. Этимологический словари русского языка: В четырёх томах. - М.: Прогресс, 1987. - Т. 4.
4. Bal J. Formacje przys??wkowe z sufiksalnym j і k typu dzisiaj, wczoraj, dzisiak, tamok w historii i dialektach j?zyka polskiego. - Wroc?aw-Warszawa-Krak?w-Gda?sk, 1974. - 115 s.
5. Стоянов І.А., Чмир О.Р. Болгарсько-український словник. - К.: Наук. думка, 1988. - 780 с.
6. Історія української мови: Морфологія. - К.: Наук. думка, 1978. - 539с.
7. Мельничук О.С. Розвиток структури слов'янського речення. - К., 1966. - 327 с.
8. Фортунатов Ф.Ф. Избранные труды: В двух томах. - М., 1956-1957. - Т. II.
9. S?awski F. S?ownik etymologiczny j?zyka polskiego. - Krak?w, 1957-1965. - Т. I.
10. Machek V. Etymologick? slownik jazyka ?esk?ho a slovenskego. - Praha, 1957. - 482s.
11. Етимологічний словник української мови: В семи томах. - К.: Наук. думка, 1982-1989. - Т. I.
12. Дыялектны слоўнік Брэстчыны. - Мінск: Навука і тэхніка, 1989. - 294с.
13. Самійленко С.Т. Нариси з історичної морфології української мови.- Частина 2. - К.: Вища шк., 1970. - 190 с.
14. Верхратський І. Про говір галицьких лемків. - Львів, 1902. - 489 с.
15. Пшепюрська М. Надсянський говір. - Варшава, 1938. - 87 с.
16. Толстой И.И. Сербскохорватско-русский словарь. - М.: Русский язык, 1982. - 736 с.
17. Слоўнік беларускіх гаворак пaўнoчна-заходняй Беларусі і яе пaгранічча: Ў пяці тамах. - Мінск: Навука і тэхніка, 1979-1986. - Т. I.
18. Корзонюк М.М. Матеріали до словника західноволинських говірок // Українська діалектна лексика. - К.: Наук. думка, 1987. - С.62-267.
19. Словарь русских народных говоров. - Выпуски 1-26. - Ленинград: Наука, 1965-1991. - Вып. 9.
20. Верхратський І. Говір батюків. - Львів, 1912. - 306 с.
21. Шуба П.П. Прыслоўе ў беларускай мове: Марфалагічны нарыс. - Мінск: Выд-ва АН БССР, 1962. - 191 с.
22. Слоўнік беларускіх гаворак… - Т. IV.
Срезневский И.И. Словарь древнерусского языка: В трех томах, шести частях. - М.: Книга, 1989. -
Loading...

 
 

Цікаве