WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Вказівна частка ге' ось' у західнопольських говірках - Реферат

Вказівна частка ге' ось' у західнопольських говірках - Реферат

басейну р. Горинь.
Уживаний у говірках західної і центральної діалектних зон західнополіського говору (район басейнів р. Зах. Буг, р.Турія) прислівник гет (варіанти: г'ет, г'іт, гат) 'зовсім', 'там, дуже далеко', 'на далеку відстань' являє собою складне утворення із вказівної частки ге та основи нечленного вказівного займенника тъ [11,502]. Ареал охоплює також усі південно-західні говори, пор., наприклад, бойків. гет [2,166], продовжується у говорах польської мови: het [9,418], словацьких говорах: het [10,129]. У західноволинських надбузьких говірках паралельно з фонетичним варіантом гат, семантична структура якого включає ще один компонент - 'он туди', - функціонує словотвірний варіант із формально демінутивним суфіксом аналогійного походження: г?тика (с.Петрово Ів, с.Суходоли В-В), пор.: той с?зим напувр?тливий г?тика пуб'іг (Лежниця Ів); у цьому ж ареалі форма г?тика зафіксована М.Корзонюком [18,83]. У говірках східної діалектної зони західнополіського говору (район басейнів р. Стохід, р.Стир, р.Горинь) натомість поширений загальновживаний варіант гет' (г'ет', гат'), м'яке кінцеве -т' в якому можна витлумачити як наслідок аналогії до дієслівних форм наказового способу на зразок с'ед', чис'т', в?трат' і под.
Сліди прислівника гет (г'іт) є підстави вбачати у структурі зафіксованих у говірці с.Мельники Шацького району регіоналізмів стамг'?ти, стамг'?тил', стамг'?тил'а 'аж звідти; он звідти', пор.: ажн'? стамг'?тил'а привезл? сад?н посад?ти; стамг'?ти і до вот?го м'?с'ц'а чав?х пос'?йала і под. Аналізовані лексеми з урахуванням семантики можна вважати результатами фонетичного розвитку первісних композитів *с-там-г'іт-ти, *с-там-г'іm-тил', *с-там-г'іт-тил'а, у складі яких функцію вказівки на значну віддаленість вихідного пункту руху виконують прислівники там і г'іт (пор. форми стил' 'звідси' та стамт?л' 'звідти', виявлені у говірці с.Піща цього ж району). У говірці с.Мельники зрідка вживані й структурно подібні прислівники зі значенням лімітативності: дотамг'?ти, дотамг'?тил', дотамг'?тил'а 'аж доти', 'он аж до того місця', пор.: вп?ли і ажн'? дотамг'?тил' покот'?лис'а; йе нав?л'ут займ?йу - стамг'?тил'а і дотамг'?тил'а; а також прислівник тамг'?т 'он там'.
Прислівник гет' засвідчено у складі порівняльних сполучників г?т'акде 'як, мов' та г?т'чиде 'т.с.', виявлених у говірках Ківерцівського району, пор.: ід? г?т'акде пйан? (Липно Кв); крич?т г?т'чиде на жив?т (Грем'яче Кв), а також у структурі прислівника гет'ур?д 'якраз, достоту' (Постійне Кс), пор.: гет'ур?д у б?т'ка вд?вса і под.
Чіткою локалізацією відзначається прислівник г?т:а 'тут, на цьому місці', що утворює невеликий ареал у говірках Пінщини (с.Жидче, Невель, Хойно, Містковичі Пн). Відповідник із такою ж семантикою відомий у російських говорах: ?тта [19,45]. У структурі г?т:а сегмент -m:а зводиться до давнішого *-mъ-mа, яке могло бути наслідком зрощення двох різних відмінкових (чи родових) форм колишнього нечленного займенника mъ (пор. подібного походження прислівники тута, тут, староукр. туто, тутоть і под. [6,350]).
Вказівна частка ге у поєднанні з основою колишнього нечленного вказівного займенника сь засвідчена у складі виявленого у західноволинських надбузьких говірках прислівника гес' 'сюди', наявного, щоправда, тільки у фразеологізмі чи гес' чи гат 'або туди, або сюди' (Петрово Ів), пор. також наведене М.Корзонюком із цього ж ареалу чи гесь чи гоп 'т.с.' [18,96]. Прислівник гесь 'сюди' І.Верхратським зафіксований і в наддністрянських (т. зв. батюцьких) говірках [20,258]. Такого ж походження відоме з фіксації М.Корзонюка західноволинське а-гесь 'вигук, яким відганяють овець' [18,67].
За аналогією до давнього ?нде у говірках північно-західної окраїнної зони західнополіського діалекту утворено прислівник і частку г?де 'ось', 'тут' із вказівною часткою ге у функції кореневої морфеми, пор.: г?де с'ед', по л'?в'ій руц'? (Нудиже Лбм); г?де спр?тко в тим в?зери (Тур Рм) та ін. Ареал продовжують карпатські говори: г?де [6,362]. Для вираження більш точної просторової вказівки структура г?де поширюється вказівними частками ге, во у постпозиції, пор.: гедег? вперш'? л'уд?й б?л'ше бул? (Смоляри Ст); хв?с'нув по руц'? - в?пух гедев? (Яревище Ст) та ін. Спорадично у говірках цього ареалу фіксується дериват гедег?т, гедег'?т 'он там' (Залюття, Яревище Ст, Нудиже, Черемошна Воля Лбм) - результат зрощення прислівників г?де та гет, пор.: гедег'іт тр?бе нимн'?жко п'іск? дос?пати (Яревище Ст) та ін. Структура ж гедег?в 'ось тут', виявлена у говірці с.Яревище Старовижівського району, очевидно, є усіченим варіантом повнішого незасвідченого *гедег?во - утворення з прислівника г?де та двох різних вказівних часток у постпозиції; пор.: вон? гедег?в жив?т.
Варто зазначити, що вказівна частка ге із функцією уточнення у говірках північно-західної діалектної зони західнополіського говору поширює (переважно у постпозиції, рідше - у препозиції) основи й інших прислівників, особливо просторових, зрідка також і вказівних займенників: одег?, одег? 'ось тут' (Тур Рт; Положево, Піща, Пулемець Шц; Олтуш, Збураж, Хотислав Мл); форму одег? подає і "Дыялектны слоўнік Брэстчыны" [12,152]; ондег? 'он там' (Нудиже Лбм; Дубечно, Яревище Ст; Жиричі Рт); стил'г? 'ось звідси' (Мельники Шц) або 'он звідти' (Тур Рт); загальнозональною рисою є форми тамг?, вотамг?, тамкаг?, тамикаг?, тамичкаг?, г'іт?м, г'іт?мка; тутг?, тутаг?, тутикаг?, тутичкаг?; тудаг?, тудиг?, гетуд?; с'удаг?, с'удиг? і под.; пор. також затор'ікг? 'три роки тому' (Тур, Жиричі Рт) та займенник mойг? 'оцей' (Залюття Ст).
У говірках Пінщини виявлено порівняльний сполучник г?би, г?б'і 'як, мов', пор.: ни мог? іт'? г?б'і в?п'івша (Містковичі Пн); його ж у цьому масиві фіксує "Дыялектны слоўнік Брэстчыны" [12, 169]. Цей сполучник являє собою результат зрощення вказівної частки або, що більш імовірно, похідного від неї прислівника ге 'так' із домінуючим у пінських говірках порівняльнимсполучником би, б'і 'як, мов'; пор. з тієї як говірки: д?в'іц:а б'і вовк.
У любешівсько-іванівських та зарічненсько-пінських і суміжних говірках частка ге у поєднанні з займенниковою основою mъ виступає у займенникові г?той 'цей' та вказівній частці г?то 'це', пор.: г?той прост?к дохн? пош?ла (Лахвичі Лб); г?тойе сел? н?т:о од:ал'?нойе (Мохро Івн); г?тайа п'?сн'а корн?тейка (Деревок Лб); г?то ти арцешч? гов?риш (Сенчиці Зр) та ін. У північній частині цього ареалу (переважно у говірках на території Брестської області) поширені подібного походження займенник г?такий 'такий' та прислівник г?так 'так' (базові для них форми так?й, так у цих говірках взагалі відсутні), пор.: сноп? ст?в'іли у г?такийе стр?бчики (Невель Пн); йе г?так ни т'?мл'у роск?звати (Мохро Івн). Очевидно, аналізовані лексеми зумовлені або, щонайменше, підтримувані білоруським впливом, тим паче, що південні межі ареалу цих форм, по суті, збігаються з колишнім кордоном Мінської губернії.
У пінських говірках частка ге(е) у структурі прислівників із семантикою вихідного пункту руху та часової і просторової лімітативності поєднується з коренем нечленного займенника тъ і вказує на близькість відповідно початкового та кінцевого пункту руху і часового моменту, пор.:
а) зет?л', зет?л'а 'звідси' (Невель, Хойно, Жидче, Містковичі Пн); зг?тул', одг?тул' 'т.с.' (Жидче Пн); пор. співвідносні стул', ст?л'а, от:т?л' 'звідти' (там само);
б) дог?тул', дог?тул'а 'до цього часу', 'до цього місця' (Невель, Жидче Пн); до?тул' 'т.с.' (Жидче пн); пог?тул', пог?тул'а 'т.с.' (Невель, Жидче, Хойно, Містковичі пн); пор. співвідносні дот?л', дот?л'а, пот?л', пот?л'а 'доти' (там само). Ареал таких утворень продовжується в білоруських говорах [21, 116].
Етимологічно споріднені прислівники виявлені у зарічненсько-любешівських говірках, щоправда, з протилежною семантикою: частка ге(е) у їхній структурі виражає вказівку на віддаленість вихідного чи кінцевого часового моменту або пункту руху, пор.:
а) з?тул', з?тул'а 'звідти' (Більська Воля Влд); з'ет?л', з'іт?л', з'ет?л'а, з'іт?л'а 'т.с.' (Вичівка Зр; Сварицевичі Дб; Малі Телковичі Влд); зет'?л' 'т.с. (Нобель, Острівськ Зр;
Loading...

 
 

Цікаве