WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Ознаки епістолярного тексту: Загальна характеристика (на матеріалі листів Ольги Кобилянської) - Реферат

Ознаки епістолярного тексту: Загальна характеристика (на матеріалі листів Ольги Кобилянської) - Реферат

щоденниках яскраво постає середовище, в якому живе репрезинтатор, внутрішній світ його. Наприклад: У мене затишно на душі. На землі білий сніг ..." "В таких вечорах шириться стільки чистоти й величі, що душа мусить в білий цвіт перемінитися ..." "Моє серце, де народилася любов, -- теж багряне небо". У вищезгадані речення мають ознаки тексту. Зв'язність речень здійснюється на різних рівнях, а саме: на рівні слова, речення, окремих його фрагментів. Внутрішній зв'язок тексту здійснюється за рахунок підібраних слів і художніх тронів (метафора "затишно", "перемінитися"), фрагментів речення (На землі білий сніг ...) Речення несуть емоційне навантаження. На жаль, в українській лінгвістиці ще вивчений і неописаний жанр щоденника, на думку мовознавців Л.Мацько, О.Сидоренко, О.Мацько.
Висновки
Основне призначення епістолярного стилю обслуговувати заочне, у формі листів, спілкування людей у всіх сферах їхнього життя. Тематикою і змістом листи можуть бути найрізноманітнішими залежно від сфери їх використання та інтересів адресатів. Все листування поділяється на два типи: офіційне (службове) та неофіційне (приватне).
Офіційним є листування між державними органами, установами, організаціями та між службовими особами, які підтримують офіційні стосунки. Таке листування не входить до сфери офіційно-ділового стилю.
Неофіційне (приватне) листування ведеться між особами, які мають неофіційні стосунки. Воно має переважно побутовий характер - родинний, інтимний, дружній і перебуває у сфері дії усно-розмовного стилю.
Тематично і відповідно до життєвих ситуацій листування витворило найрізноманітніші типи листів, починаючи з епохи просвітництва.
Мовний аналіз листів з погляду лінгвопрогматики потребує умовного розмежування ознак тексту за прагматичними ролями комуні кантів: адресант - автор листа, носій психологічногостану, особа, описаного в листі, той, хто пише, хронікер і локалізатор (на це вказують лексема з часовою і просторовою семантикою); адресат.
Листи відображають життя, досвід своїх авторів, їхній світогляд, естетичні уподобання та політичні погляди, індивідуальні риси адресанта та ставлення до адресанта.
Епістолярна спадщина Ольги Кобилянської укладена законами художньої умовності. В епістографії Ольги Кобилянської наявні такі групи листів: листи, в яких висловлює особисте розуміння твору чи ставлення до автора (листи від 30 травня 1898 р. до Осина Маковея), листи, в яких переказує авторам певних творів думку власну чи чужу (лист від 22 червня 1900 р. до Петко Тодорова), листи, де виявляє бажання прочитати твір адресата (лист від 15 травня 1900 р. до Петко Тодорова, лист від 2 квітня 1902 р. до Осина Маковея), лист з критикою інших творів і авто критикою (лист від 31 березня 1927 р. до Ольги Гаморак-Левицької), у них важливими ознаками, які репрезентують епістолярний текст, є: широке використання у кличній (часом тестовій) формі звертань (високоповажний пане! Ласковий пане! Добрий товаришу мій! Високоповажний пане доктор! Пане Стефаник! Христос Воскрес! Високоповажна пані! Дорогенька моя! Дорога Мавочко моя! Дорога і високоповажна пані! Високоповажна добродійко наша! Дорогий Хтосічку; наявність традиційних форм на початку і в кінці послання (перепрошую дуже, передусім перепрошую, даруйте, що звертаюсь з просьбою, все одержала-м і сердечно дякую, урадував мене Ваш лист, Ваш лист дістала я: поки що здоровлю Вас щиро, здоровлю Вас щиро, дай боже, бувайте здорові, з глибоким поважанеям, цілую Вас всіх, здоровлю Вас щиро); в тексті - особливих словосполучень з дієсловами наказового способу, різноманітних побажань, вітань) я буду писати, але й ти читай, їдьте і сидіть там якнайдовше, та й пишіть завчасу туди, що поїдете, як можливо - напишіть, в котрих днях більш-менш будете в Чернівцях (з листів до Маковея, Стефаника, Петко Тодорова); невимушеність у доборі мовних засобів (Тут, у Києві, кожний може переконатися, що українці були і що вони мають право бути і в майбутньому - на кожному праці стільки історії (із листів до батьків); безпосередність у вираженні емоцій ("я брала кожне речення на слух, щоби виходило музикально", "я важила словами" (т.5, с. 298); граматичні конструкції й лексичне наповнення властиві усному розмовному мовленню (здоровлю чисто сердечно Вас і високоповажну пані Вашу і пишуся з глибоким поважанням і приязню (з листа до М.Коцюбинського від 30.08.1903 р.)), давно було се, як були ми ще молоді, як одного року перебувала я під час ферій у селі Белелуї (з листа до В.Стефаника від квітня 1931 року).
В епістолярії Ольги Кобилянської простежується намагання зблизити літературу Західної і Східної України, спільність тем, вплив Наддніпрянщини на Буковину, насиченість епістолярію пропозиціями. Листування розширило функції народно розмовної мови., вивело її за межі побутового вживання, зміцнило елементи сучасного епістолярного стилю й наукового стилю сучасної української літературної мови.
Листування О.Кобилянської видатними письменниками мають велику історико-пізнавальну й художню цінність, відображають життя, ідейну боротьбу своєї епохи за розвиток літературного процесу, особисте і творче життя авторів, специфіку їхньої діяльності. Часто приватне листування набирає гласності. В ряді випадків листи письменників дають основу для драматичних творів. Наприклад, на основі листування О.Кобилянської і В.Стефаника Ярослав Ярош написав твір "Біла лілея".
Список використаної літератури:
1. В. Возняк. До людей з любов'ю. - "Вітчизна", 1977, № 5.
2. Дудик П.С. Стилістика української мови. К., 2005 - с. 97.
3. Кобилянська О. Про себе саму. Твори в п'яти томах. Т-5, 255-236.
4. Кобилянська О. Твори в п'яти томах. - Т-5. К. - 1963 - с. 217, 420, 371, 495, 601, 611, 435.
5. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика і культура української мови К., Видавництво "Вища школа", 2003 - с. 296.
6. Панчук С.М., "Гірська орлиця" - Спогади. Ужгород. "Карпати", 1976 - с.с. 27, 29, 43, 65.
7. Пономарів О. Стилістика сучасної української мови. - Тернопіль. Навчальна книга "Богдан", 2000 - с. 18.
8. Станіславський К.С. Стилістичні параметри стилів. - К., Наукова думка, 1967 - с. 73.
9. Сучасна українська літературна мова /за редакцією А.П. Грищенка. - 3-є видання. - К.: "Вища школа", 2003 - с. 1999, 202.
10. Українська мова. Енциклопедія. -К.: В-во "Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана", 2000 - с. 98.
11. Українська радянська енциклопедія. - К.: 1979. Т. 10 - с. 106.
12. Н.Ф. Шульжук. Синтаксис української мови. К., 2004 - с. 371-4.
Loading...

 
 

Цікаве