WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Фразеологізми: стилістичний та семантичний аспект - Контрольна робота

Фразеологізми: стилістичний та семантичний аспект - Контрольна робота

кожного з них, а також до сфери усного чи писемного мовлення, мають більш яскраве експресивне чи емоційне забарвлення.
Більшість фразеологізмів виражають основні риси, притаманні людині, а саме: радість і страждання, сміх і сльози, любов і гнів, чесність і обман, працьовитість і лінощі... Проте, не всі фраземи містять у собі заряд експресії та емоційної наснаги. У системі фразеологічних засобів кожної мови розрізняють за їх стилістичною приналежністю дві виразно окремі групи одиниць.
Отже, до першої групи належать фразеологізми, образно-експресивні за своєю природою. Друга група фразеологізмів включає до свого складу стійкі номінативні сполуки, термінологічні вирази.
Широкого визначення у вітчизняному й світовому мовознавстві здобула семантична класифікація, опрацьована В.В. Виноградовим. В основу його фразеологічної теорії покладено ступінь видозміни значення слова у різних синтаксичних і стилістичних умовах фразоутворення. В.В.Виноградов розрізняє три групи фразеологічних одиниць - фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення.
Зберігши три основні класи фразеологічних одиниць за схемою В.В.Виноградова, М.М. Шапський виділив четвертий клас - фразеологічні вирази, до яких належать такі стійкі в своєму складі і вживанні фразеологічні звороти, які не тільки є семантично подільними, але й складаються цілком із слів з вільним значенням.
Семантична класифікація фразеологічних одиниць у плані діахронії опрацьована Б.О. Ларіним. У становленні переважної більшості фразеологічних одиниць вихідними є вільні звороти мови, повні за лексичним складом, нормальні зі граматичною будовою і прямі за значенням.
Таким чином, класифікація Б.О. Ларіна відбиває етапи розвитку і перебудови первісних вихідних словосполучень. Вона включає перемінні словосполучення, стійкі словосполучення та ідіоми.
Генетична класифікація, що передбачає групування фразеологічного матеріалу за джерелами походження, найбільш детально опрацьована в дослідженнях Л.А. Булаховського.
Фраземи, фразеологізми, різні словосполучення, які називають предмети і явища, їх ознаки, кількість, часові і просторові координати, в яких ці предмети й явища побутують, поет черпає із скарбниці народної мови, наприклад, "дати гарбуза". Слово у фраземі має сенс лише у сполуці з іншим або іншими словами, але й слово й фразема виражають певне поняття й служать для позначення предметів. Явищ, дій, їх ознак. Слово й фразера різняться між собою як зовнішніми, так і внутрішніми ознаками.
Головна зовнішня відмінність між словом і фраземою полягає в тому, що фразера нарізно оформлена одиниця мови і завжди становить єдність щонайменше двох компонентів - колишніх самостійних слів, наприклад: вбити клин, тримати язик за зубами, ребра лічити тощо.
В українських говірках фразеологізми моделі "дурний (тупий) + як + дерев'яний предмет = дуже дурний" зафіксовано з 1864 р. і існують в усіх трьох групах говорів:
- південно-західний - глупий як стовп, дурний як чіп, дурний як ціп, глупий як обіг, дурний як бовт, дурний як кіл плоті, глуп як стовп;
- північний - дурний як цурпалок, дурний як стовп, дурний як чіп, дурний як поліно, дурний як колода, тупий яке товчак у стопі, дурний як довбня, дурний як ціп, тупий як кілок необтесаний, дурний як пранник, дурний як прач, дурний як баклуші, дурний як деко, дурний як деко на труні, дурний як дошка, дурний як дощечка, дурний як дрова, тупи як стіл, тупий як шпала;
- південно-східний - дурний як ціп, дурний як пробка, дурне як керасінова пробка, дурний як гасова пробка, дурний як кара синова пробка.
Щодо людей "дивитися + як + свійська тварина + на будівлю (або її частину) = здивуватися", то її в українських говорах зафіксовано з 1841 р.:
- південно-західний - дивитися як віл на нові ворота, дивитися як баран на нові ворота;
- північний - вилупив очі як козел на нові ворота, дивиться як корова на нові ворота;
- південно-східний - вилупив очі як баран на нові ворота, дивиться як баран на золоті ворота.
Модель "втікати + я + чорт + від християнський атрибутів = дуже швидко, перелякано втікати" в українському діалектному континуумі зафіксована з 1894 р. в усіх трьох наріччях:
- південно-західногму - тікає як чорт від свяченої води, тіка як чорт від ладану, тікає як дідько від хреста, тікає як чорт від хреста, щез як дідько від кропила;
- північно - тіка як чорт від ладану;
- південно-східному - утіка як чорт від далану.
Модель "голий (бідний) + як + тварина = дуже бідний" в українському діалектному континуумі представлена з 1864 р. в усіх наріччях:
- південно-західному - голий як собака, голий як бик, бідний як церковна миш;
- північному - бідний як червона криса, голий як миш, голий як руда миш, голий як церковна миш;
- південно-східному - голе як миша, голий як миші.
Отже, здійснений аналіз фразеологічних моделей в усіх трьох українських говорах засвідчує те, що фразеологія не тільки підкреслю окремі риси характеру з основних засобів створення гумористичного ефекту.
Таким чином, ми розкрили особливості вживання синонімії фразеологічних одиниці у сучасній українській мові і виконали ряд наступних завдань:
1) ознайомилась з дослідженням фразеологізмів з погляду стилістики;
2) охарактеризували семантичну класифікацію фразем;
3) проаналізували аспекти здійснення стилістичної диференціації.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Авскентеєв Л.Г. Сучасна українська мова. Фразеологія. - Харків, 1983.
2. Агарева А. Эмоционально-оценочные смыслы в тексту // Проблемы эмоционально-экспрессивного синтаксиса. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1987. - С.5-8.
3. Алефіренко М.Ф. Лігвокреативні процеси формування фразеологічної семантики // Мовознавство. - 1988. - №5.
4. Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. - Харків, 1987. - 198 с.
5. Бабкин Л.Фразеология и лексикография. - М. - Л., 1964. - С. 10-37.
6. Багмут А.Й. Семантика й інтонація в українській мові. - К., 1991. - 78 с.
7. Балли Ш. Французская стилистика. - М., 1961. - 178 с.
8. БілоноженкоВ.М., Гнатюк І.С. Функціонування та лексикографічна розробка українських фразеологізмів. - К.: Наукова думка, 1989. - 154 с.
9. Булаховській Л.А. Курс руського литературного языка. - Т.1. - М., 1989. - 214 с.
10. Ващенко В.С. Фразеологізація компаративних зворотів.// Мовознавство. - 1975. - № 4.
11. Виноградов В.В. Основные понятия русской фразеологии как лингвистической дисциплины. - Л., 1946. - 118 с.
12. Виноградов В.В. О языке художественной литературы. - М., 1969. - 322 с.
13. Герасимчук В. Власні імена в українських фразеологізмах//Диво слово. - 2005. - № 4. - С. 43-47.
14. Демський М. Українські фраземи і особливості їх творення. - Л., 1994. - 62 с.
15. Забуранна О. Антропоцентризм сфері фразеологічного значення //Мовознавство. - 2003. - №1. - С. 55-59.
16. Ивашко Л.А.Очерки русской диалектной фразеологии. - Л.:Изд-во Ленигр. ун-та, 1981. - 111с.
17. Ивченко А.А. Вилами по воде писано // Русская речь. - 1987. - №3. - С. 143-145.
18. Ивченко А.А. Заткнуть за пояс// Русская речь. - 1986. - № 5. - С.134-136.
Loading...

 
 

Цікаве