WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Фразеологізми: стилістичний та семантичний аспект - Контрольна робота

Фразеологізми: стилістичний та семантичний аспект - Контрольна робота

морфологічної класифікації ускладнюється тим, що в ряді випадків визначити граматичний центр фразеологічного звороту неможливо.
Заслуговує на увагу класифікація фразеологічних одиниць за граматичною формою і семантичними ознаками, опрацьована в ряді праць В.Л. Архангельським . У ній фразеологічні одиниці поділяються на фраземи і стійкі фрази. Термін фразема охоплює фразеологічні одиниці з структурою словосполучень, а термін стійка фраза охоплює фразеологічні одиниці з структурою речень.
Критерієм синтаксичного принципу класифікації є врахування синтаксичних функцій фразеологічних одиниць. Незважаючи на те, що ті чи інші категорії фразеологічних одиниць виступають саме у певній, типовій для них синтаксичній функції, спостерігаються факти багатофункціональності їх, що теж унеможливлює послідовне проведення цього принципу.
Спроба класифікації фразеологічних одиниць, виходячи не з характеру внутрішньофразеологічної структури, а з особливостей їх природних структурних зв'язків з іншими одиницями у системі мови, належить М.Т. Тагієву. Фразеологічну одиницю він вирізняє "як самостійну одиницю мови за її оточенням, що створюється на основі власне структурного зв'язку цілого і не збігається із поняттям поширення слів-компонентів на основі їх валентних відношень. Оточення - невід'ємний супутник фразеологічної одиниці. Взята в ізольованому вигляді, фразеологічна одиниця не може бути визначена через саму себе, через лексико-граматичні ознаки своїх компонентів"[49; 427]. Вона об'єктивно виділяється із своїм оточенням, разом з яким створює структуру. Так, словосполучення вивести із себе недостатнє без залежного оточення (вивів із себе-кого?), тобто без іменника із семантикою особи у знахідному відмінку.
У контексті "він вивів із себе Сидора вчора на вулиці через дрібницю" слова, що вказують на час (вчора), місце (на вулиці), причину дії (через дрібницю) не є структурно необхідними, вони виражають лише ситуативні зв'язки фразеологічної одиниці.
На матеріалі дієслівних фразеологічних одиниць у цій класифікації виділяються:
а) фразеологічні одиниці з однопозиційним оточенням, яке може бути виражене й окремим словом у певній граматичній формі (лізти на стіну вимагає оточення, вираженого іменником у називному відмінку з семантикою особи), синтаксичними конструкціями (у фразеологічній одиниці комар носа не підточить у функції оточення виступає головна частина складного синтаксичного цілого), і варіативними засобами: над нами не капає і на нас не капає;
б) фразеологічні одиниці з двопозиційним оточенням, у яких структурно необхідними елементами є суб'єктивне і залежне оточення:
хто + взяв слово + з кого; що + червоною ниткою проходить + через що;
в) фразеологічні одиниці з трипозиційним оточенням- суб'єктним і двома залежними:
хто + коле очі + кому + чим.
Ці основні групи в свою чергу розмежовуються на підгрупи - з однорідним, неоднорідним і варіантним оточеннями, вираженими різними граматичними формами слів і синтаксичними конструкціями.
Метод аналізу фразеологічних одиниць за оточенням загострює увагу на дослідженні структурних зв'язків фразеологічних одиниць, що допомагає вирізнити фразеологічні одиниці на фоні інших лінгвістичних одиниць, сприяє визначенню їх семантики (значення фразеологічних одиниць часто безпосередньо пов'язується з оточенням) тощо, але класифікація усього фразеологічного фонду за цією схемою занадто деталізована і складна.
Генетична класифікація, що передбачає групування фразеологічного матеріалу за джерелами походження, найбільш детально опрацьована в дослідженнях Л. А. Булаховського, який визначає такі групи:
"1) прислів'я і приказки;
2) професіоналізми, що набули метафоричного вжитку;
3) усталені вислови з анекдотів, жартів і под.;
4) цитати й образи з "Старого" і "Нового" завітів;
5) численні ремінісценції античної старовини;
6) переклади поширених іншомовних висловів;
7) крилаті слова українських та іноземних письменників;
8) влучні фрази видатних людей"[9; 52] .
Генетична класифікація, надзвичайно корисна з погляду історичного вивчення фразеології кожної національної мови, на жаль, не може охопити всіх фразеологічних одиниць, бо далеко не завжди можна навіть при спеціальних дослідженнях точно встановити джерело виникнення того чи іншого вислову.
Лінгвостилістичний аспект дослідження фразеології викликає потребу вироблення стилістичної класифікації фразеологічних одиниць, яка визначає приналежність фразеологічних одиниць до того чи іншого різновиду загальномовного стилю, характеризує їх експресивні особливості тощо. Розглянуті класифікаційні схеми кожна по-своєму допомагають з'ясувати природу фразеологічних одиниць, схарактеризувати особливості їх функціонування і еволюцію їх у мовній системі.
Лінгвістичний аналіз фразеологічних одиниць у синхронному плані грунтується у цій праці на виділенні двох основних граматико-структурних класів:
1. Фразеологічні одиниці - словосполучення, семантико-структурною особливістю яких є співвіднесеність з окремим словом і функціонування в ролі члена речення. Цей різновид фразеологічних одиниць має загальну назву лексичні ідіоми,
Наприклад: впадати в око; тертий калач; на всі заставки .
2. Фразеологічні одиниці - фрази, що мають організацію простих або складних речень.
Наприклад: Вік прожити - не поле перейти;
Що посієш, те й пожнеш;
Мавр зробив своє діло, мавр може йти.
Отже, фразеологізми зі структурою речення і фразеологізми у формі членів речення - це досить виразно диференційовані й кількісно незчисленні явища мови і мовлення, своєрідної структури, семантики й стилістики. Вони - невичерпне багатство сучасної української літературної мови, одне з найбільших джерел її мовленнєвої образності, розумової і почуттєвої розмаїтості, важливий матеріал і засіб сприймання та розуміння всього, у чому може виникнути комунікативна потреба мовців.
Цікавим виявом української ментальності та національного характеру є негативне, зневажливе ставлення до суспільної нерівності, до поліпшення суспільного становища окремих осію, що призводитьдо їхньої погордливості, пихатості зверхності щодо тих, хто займає нижчі щаблі. Це, на думку етнопсихологів, що спираються на праці М.Грушевського, М. Костомарова, А.Кульчицького, В.Липинського, зумовлено такими рисами менталітету українського народу, як "підвищене почуття соціальної рівності, інтравертність вищих психічних функцій у сприйнятті довкілля, що виражається у прагненні до особистісної автономізації; анархітичний і індивідуалізм; домінування емоцій і почуттів над волею та інтелектом; взаємне нерозуміння тощо" [46; 69].
ВИСНОВКИ
Фразеологічні засоби мови є квінтесенцією її національного обличчя. Вони містять у собі велику силу експресії та емоційної наснаги.
Фразеологізми здавна вважаються однією зі специфічних рис кожної мови. Вони набагато виразніше, ніж окремі слова, розподіляються з певних структурно-функціональних стилях, виявляючи свою належність до
Loading...

 
 

Цікаве