WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Фразеологізми: стилістичний та семантичний аспект - Контрольна робота

Фразеологізми: стилістичний та семантичний аспект - Контрольна робота

глибоко філософське й разом з тим гостро соціальне забарвлення. Напр.:
"Все йде, все минає і краю немає"; "Тяжко жить на світі, а хочеться жить"
("Гайдамаки"),
"Не дай, боже, в багатого і пить попросити"
("Сова"),
"Усі на сім світі - царята і старчата - Адамові діти"
("Сон"),
"Нема раю на всій землі, Та нема й на небі"
("Не завидуй багатому"),
"Бо хто не вміє заробить, То той не вмітиме й пожить"
("Сліпий"),
" У всякого своє лихо, 1 в мене не тихо"
("Холодний яр").
Перевагу над іншими стилістичними пластами фразеологізмів надає розмовно-просторічним сталим конструкціям, народним прислів'ям і приказкам також і М. Стельмах у своїх прозових творах. Письменник майстерно використовує стійкі формули усномовного походження для експресивного вираження як позитивних, так і негативних рис своїх героїв. Напр.: "Гарна молодиця - сам чорт ложку меду вложив"
("Велика рідня"),
"Бісів Юхим з води вийде сухим"
("Велика рідня"),
"Ринувся, як ведмідь на пасіку"
("Кров людська не водиця"),
"Витріщився, як теля на нові ворота"
("Велика рідня"),
"Ти йому слово, а він тобі десять"
("Коли плачуть боги").
"Розмовна фразеологія є невичерпним джерелом створення гумористичного, а часто і сатиричного ефекту. Цей ефект досягається зокрема за допомогою введення в текст літературного твору просторічної, згрубілої фразеології або усталених сполук розмовного характеру з яскраво вираженою гумористичною семантикою" [56; 49]. Окремі з цих фразеологізмів створилися внаслідок редукції народного анекдоту. Такого роду усномовних фразеологізмів дуже багато в "Енеїді" І. Котляревського, "П'ятами з Трої накивав"; "З двора в собачу ристь побіг"; "Мої великі кулаки Почешуть ребра вам і спину"; "І молодиці-цокотухи Тут баляндраси понесли"; "На нього всі баньки п'ялили"; "Еней піджав хвіст, мов собака"; "Анхіз кричав, як в марті кіт"; "Скрізь йорзає, як чорт в болоті"; "Пропали! Як Сірко в базарі", в гумористичних творах Г. Квітки-Основ'яненка, українських письменників-байкарів П. Гулака-Артемовського Л. Глібова, в гуморесках С. Руданського, у прозових творах І. Нечуя-Левицького та Панаса Мирного, у драматургії М. Старицького, М. Кропивницького, І. Карпенка-Карого та інших творах художньо-белетристичного стилю української літературної мови XIX століття.
Дуже широко користуються розмовною фразеологією як невичерпним джерелом народного гумору й сучасні українські прозаїки, поети та драматурги.
Так, розмовна лексика і фразеологія є основою творів неперевершеного майстра українського гумору й сатири Остапа Вишні. Вона є органічним компонентом мовної палітри письменника і одним з важливих чинників ні з чим не зрівнянної гумористичної сили творів цього видатного українського майстра слова. Наведемо приклади:
"От подивіться і скажіть, який із цих двох колгоспів матиме сало, а який із них, замість сала, плямкатиме губами, дивлячись, як перший їстиме сало?"
("Кукурудза і сало"),
"Що ж вам іще сказати? Знайте найголовніше: "Не святі горшки ліплять!" Захочете навчитися писати фейлетони, навчитеся, бо, ще раз підкреслюю, навчитися можна!"
("Отак і пишу").
Засобом тонкого ліричного гумору та гострої сатири виступає розмовно-побутова фразеологія і в творах багатьох інших українських письменників, які часто включають усномовні фразеологізми в контекст іншого стилістичного плану і цим інтенсифікують ефект комізму. Напр.: "Докладай по вищестоящих начальствах, що кабеля перетягли... Бачиш?. А де ж ти взяв бінокля? От ловко, матері його ковінька... "
(Л. Первомайський "Атака на Ворсклі"),
"А мене за пораду на водоході вашому покатаєте...- Чи ти клепку з голови загубив? - накинулась баба Єлизавета "
(О. Донченко "Вітер з Дніпра"),
"...Та він заткне за пояс любого вашого занюханого службовця, бо тепер сам на цілих двоє сіл службовець. Агент!"
(В. Кучер "Трудна любов"),
"Я чув дещо таке... І ти, Чумаченко, чув? - Чув, товаришу гвардії майор. Це дійсно слабке наше місце: як оборона, так казяться! - Із жиру вони в тебе казяться... Ах, лобури! -Майор лаявся, проте злості не чулося в його словах"
(О. Гончар "Прапороносці").
Таким чином, розмовно-побутова фразеологія в різних жанрах художньо-белетристичного стилю української літературної мови є випробуваним засобом посиленої експресії висловлення, увиразнення, іноді унаочнення ідеї, яку доносить письменник до читача. "Разом з тим вона є:
- одним із засобів створення мовних партій персонажів художнього твору, підкреслення окремих рис їх характеру, оцінки певних негативних чи позитивних вчинків героїв;
- усномовна фразеологія надає.широкі можливості для індивідуалізації, а іноді й типізації мовних партій персонажів;
- розмовна-побутова фразеологія є неперевершеним і одним з основних засобів створення гумористичного ефекту" [37; 20].
Таким чином, розмовно-побутову фразеологію використовують хоч звичайно і меншою мірою, ніж художньо-белетристичний стиль, також стилі науково-популярний, публіцистичний, зокрема такі його різновиди, як суспільно-політичний та стиль масової комунікації. У мовознавчій літературі останнім часом справедливо відзначається, що мова переживає зараз черговий і досить активний період зростаючого впливу розмовних стилів на стилі книжного мовлення. Причиною цього, безперечно, є активізація суспільно-політичного життя, його демократизація, відмовлення від догматизму. Решта функціональних стилів, як правило, не включають розмовно-побутової фразеології в систему своїх виражальних засобів.
2. Фразеологізми: семантичний аспект
Широкого визнання у вітчизняному й світовому мовознавстві здобула семантична класифікація, фразеологізмів, опрацьована В.В.Винградовим. В основу його фразеологічної теорії покладено ступінь видозміни значення слова у різних синтаксичних і стилістичних умовах фразоутворення.
Являючи собою єдине значеннєве ціле, фразеологічні одиниці не є однаковими з погляду з'єднаності компонентів і співвіднесеності семантики усього вислову з семантикою його окремих складників-компонентів.
Зважаючи на це, В.В.Виноградов розрізняє три групи фразеологічних одиниць - фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення.
"Фразеологічні зрощення - семантичне неподільні фразеологічні одиниці, у яких цілісне значення невмотивоване, тобто не випливає із значень їх компонентів [49; 396]. Наприклад: бити баглаї - ледарювати; пекти раків - червоніти; дати кучми - побити; собаку з'їсти - набути досвіду; на руку ковінька - вигідно і под.
Із словами однакового звучання, що виступають у вільному вжитку, компоненти фразеологічних зрощень перебувають у зв'язкахомонімічності.
За визначенням В.В.Виниградова, фразеологічні зрощення являють собою "своєрідні складні синтаксичні слова"[49; 397]. Компоненти фразеологічних зрощень нагадують морфеми у словах. Як і слова з невідною основою, вони позбавлені внутрішньої форми. Лише глибоке етимологічне дослідження може допомогти розкрити механізм становлення фразеологічних зрощень і з'ясувати, чому саме ці слова-компоненти спонукали появу цілісного значення.
Семантична
Loading...

 
 

Цікаве