WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Міжнародний фонетичний алфавіт: еєктивні приголосні - Реферат

Міжнародний фонетичний алфавіт: еєктивні приголосні - Реферат


Реферат на тему:
Міжнародний фонетичний алфавіт: еєктивні приголосні
Вивчення звукових типів у мовах світу спирається на дані про механізми звукотворення. Виділяють три функціонально сформовані механізми звукотворення: артикуляцію, фонацію, ініціацію. Американський фонетист Пітер Ладефогед описує їх таким чином у підручнику A Course in Phonetics[1]:
· артикуляція характеризується місцем і способом творення в ротовій порожнині;
· фонація вирізняється за типами активності голосових зв'язок, а саме творенням квазіперіодичних коливань (для голосних, сонорних, дзвінких), творенням відносно широкої й довгої щілини для глухих, творенням вібрацій без належного зімкнення (шепіт або хриплий голос)[2], творенням голосу зі зведеними зі сторони черпалоподібних хрящів голосовими зв'язками (ларингалізовані звуки);
· ініціація характеризується дією загального аеродинамічного (пульмонічного) механізму руху повітря, а в його межах такими специфічними різновидами, як гортанний (активний рух гортані вгору або вниз при закритій голосовій щілині, від чого повітря в надгортанній частині або виштовхується, або втягується) та велярний (змінюється тиск повітря в окремих частинах ротової порожнини внаслідок його "затискання" язиком).
Поєднання між собою різновидів трьох зазначених механізмів створює цільову тимчасову координацію вимовних зусиль, керованих мовцем.
В українському мовленні ми використовуємо загальний аеродинамічний механізм, а рух повітря за допомогою гортані та язика не використовуємо, хоча можемо це робити в окремих випадках для передачі емоційного стану чи ставлення до предмета розмови.
Розглянемо еєктивні приголосні. Спосіб творення еєктивів (англ. - ejectives, рос. - эйективные) характеризується використанням гортанного механізму ініціації. Еєктивні приголосні поширені в африканських мовах, мовах американських індіанців та картвельських мовах. У міжнародній фонетичній класифікації ці звуки вміщені в окрему таблицю і характеризуються як непульмонічні, або невидихові приголосні (Consonants non-pulmonic)[3]. За артикуляцією ці звуки належать до велярних задньоязикових чи передньоязикових (місце творення) зімкнених (спосіб творення). За фонацією - до глухих або дзвінких. У міжнародній фонетичній транскрипції для позначення еєктивних приголосних використовується літера відповідного зімкненого приголосного з додатковим діакритичним знаком ['] праворуч. Транскрипція картвельських мов має для цього крапку під літерою [?]. Самі ж еєктивні називаються абруптивами.
Для того, щоб вимовити, наприклад, задньоязиковийеєктивний [k'], необхідно усвідомити послідовні артикуляційні моменти, або фази виконання. Спочатку вимовимо простий склад [ka] і простежимо, як, коли й де відновлюється потік видихуваного повітря після зімкнення [k]. Тепер, повторюючи весь склад, будемо кожного разу все більше напружувати гортанні м'язи одночасно із зімкненням язика з піднебінням. При цьому можна відчути, що разом із посиленням напруженості гортанної частини, підняттям гортані виникає перешкода потоку повітря, а саме зімкнення в голосовій щілині. Потренуємо вимову такого [k'] із закритою голосовою щілиною кілька разів підряд. Щоб відновити звичний режим видиху для вимовляння наступного голосного [a], необхідно розслабити гортанну частину м'язів. Як бачимо, вимова еєктивного [k'] характеризується синхронною координацією зусиль язика й гортані, а саме одночасним зімкненням язика з піднебінням і підняттям закритої для видиху гортані. Перехід до вимовляння наступного голосного, який потребує перелаштування зусиль на загальний пульмонічний видих, сприймається як різкий котраст між способом ініціації для приголосного та наступного голосного.
У картвельських мовах (грузинській, мегрельській, чанській, сванській) гортанний механізм видиху притаманний також артикуляції [t'], [q']. Крім того, ці приголосні зустрічаються у сполученнях приголосних: мегр. [zit'q'va] 'слово', чан. [ok'rebule] 'вогнище', груз. [saq'dari] 'церква', груз. [mat'li] 'хробак', сван. [laq'vra] 'постіль'[4].
Детально ознайомитися з принципами універсальної фонетичної класифікації мов світу можна в підручнику "Загальна фонетика" С.В.Кодзасова та О.Ф.Кривнової[5].
________________________________________
[1] P.Ladefoged. A Course in Phonetics (second ed.). - San Dieg- - Toronto: Harcourt Brace Jovanovich Publishers, 1982. - C.119-134.
[2] В окремих мовах використовується як диференційна ознака.
[3] Handbook of the International Phonetic Association. A Guide to the Use of the International Phonetic Alphabet. - Cambridge: Cambridge University Press, 2002. - 214 pp.; з класифікацією можна ознаймитися також в публікації: Дудник З., Мосенкіс Ю. Фонетична скарбниця МФА (матеріали до спецкурсу "Актуальні проблеми сучасної філології") // Мова та історія. - К., 2003. - Вип. 65. - С.56.
[4] Жгенти С. Сравнительная фонетика картвельских языков. Проблема структуры слога. - Тбилиси, 1960. - С.188.
[5] Кодзасов С.В., Кривнова О.Ф. Общая фонетика. - М., 2001. - С.294-304 та далі.
Loading...

 
 

Цікаве