WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Поетична лексика” збірки „Поезії Іосифа Федьковича - Реферат

Поетична лексика” збірки „Поезії Іосифа Федьковича - Реферат


Реферат на тему:
"Поетична лексика" збірки "Поезії Іосифа Федьковича"
До "поетичної" відносимо марковану лексику, вжиту буковинським автором, зокрема архаїзми, історизми, неологізми (а саме оказіоналізми), а також діалектизми, професіоналізми, жаргонізми, арґотизми, які, йдучи за А. Ткаченком, відносимо до соціолекту, крім того вульгаризми та етранжизми [3] .
Проаналізувавши першу збірку віршів Юрія Федьковича з позиції лексики, ми отримали черговий доказ яскравого таланту найбільшого поета зеленої Буковини.
Огляд "поетичної лексики" розпочнемо з архаїзмів. Отже, архаїзми - це "застарілі слова, фразеологізми, граматичні та фонетичні форми, синтаксичні конструкції, що вийшли з активного вжитку" [3, 224]. Автори "Літературо-знавчого словника-довідника" до архаїзмів відносять історизми, біблеїзми, старослов'янізми та давньоукраїнізми. На наш погляд, біблеїзми в окрему групу виділяти не варто. Різниця між історизмами й двома іншими групами полягає в тому, що зникнення перших з широкого обігу напряму пов'язане із зникненням відповідних явищ тогочасної дійсності, тоді як останні отримали відповідники в сучасній українській мові. Проілюструємо це прикладами з "Поезій Іосифа Федьковича".
До історизмів відносимо такі лексеми: цісар, двірник, барон, князь; козак, чумак, опришок, жовняр; черес, порошниці, булава, палаш; сардак, ширинка, катанка, чимбор тощо (Де кресак мій, порошниці - піду погуляти, / Ци би свою давню вроду де не відшукати; Ци ся в полі під Маджентов місяць кровйов миє, / Ци то в полі під Маджентов улан яму риє).
Серед власне архаїзмів виділимо слова ладо, тур, глава, вражда, піснь; віщий, нужден, гойний, вражий, мощий; много, яло, днесь; веліте, рціть, лу-дить - старослов'янізми (А священик вийшов з книжков, над мерцем голосить / І посліднє цілобзанє сиротині просить), давньоукраїнізми представлені такими лексемами: бокач, трупарня, світич, гостинець (шлях, дорога), злото, зілє, май, город (парк, сквер); крицяний, красний; піти (співати), гуляти (танцювати) тощо (В трупарні світич світить, але вже конає, / При нім кровавий жовняр насмерть спочиває).
Представлені оказіональні слова не є надто ошатними, бо в основному створювались автором для забезпечення рими: котюга - кіт, жас - страх, скрипічники - скрипалі, пробій - ніж, тлук - загін, базаринки - дарунки, данка -данина, писклята - новонароджені істоти; обмучилась (про бджолу) - набрала пилок, бутніє (про повінь) - вирує, загладить - закатує, сфармачив - заготував.
Найширше у творчості Буковинського Соловія представлена діалектна лексика. В. Сімович у покажчику "Що кождий українець повинен прочитати з рідного письменства" зазначає наступне: "О. Федькович великий знавець народнього гуцульського побуту [...], має дуже гарний вислів, мова в нього дуже багата й тільки зразу робить труднощі, - поет уживає своїх рідних гуцульських слів і гуцульських форм, - далі вже читач звикає" [2, 271].
У збірці маємо всі види діалектизмів, але докладніше зупинимося на розгляді лексичних, морфологічних, фразеологічних та синтаксичних. Про фонетичні діалектизми вести мову важко. У передмові до видання "Ю. Федькович (Йосип Гординський). Оповідання", В. Сімович пише: "Від самого початку літературної діяльностиФедьковича […] всі редактори львівських журналів, куди посилав поет свої твори, зміняли мову Федьковичевого оригіналу, нагинаючи її до мови творів наддніпрянських авторів" [1, 309]. Труднощі, пов'язані з відтворенням на письмі говірки письменника, виникали в усіх упорядників його творів. У примітках до дво-томника творів Ю. Федьковича (1984 р.) М. Нечиталюк пише: "послідовно зберігаються лексичний склад і найхарактерніші риси мови письменника (фонетичного й морфологічного походження)", але зазначає й наступне: "У творах Федьковича часто трапляються розбіжності в написанні окремих слів. Поряд з діалектними зустрічаються і правильні літературні форми або близькі до них. Такого роду непослідовність по змозі усувається; перевага надається формам написання слів, що найближче стоять до сучасних норм" [4, 435]. Співставивши першу і другу цитати, приходимо до висновку, що часто-густо в мові творів Ю. Федьковича узаконювалося "наддніпрянське", а не "власне буковинське".
Наведемо приклади лексичних діалектизмів: кавалок - шматок, любб - любов, сарака - бідолаха, клевець - молоток, легінь - юнак; гривий - гривастий, студений, зимний - холодний, засльожений - заплаканий, файний - гарний; штири - чотири, єден - один; много - багато, чимборше - якнайшвидше, заки - доки; шпурити - кинути, пудити - лякати, всипати - налити; предці - все ж; пріч - геть тощо.
Морфологічні: піснев - піснею, голов - голову; мня - мене, го - його; ся повтирав - повтирався, ся збудив - прокинувся; чо - чому та ін.
Фразеологічні: Заткай же си, дівко, на продаж ті зуби!..; "Так ти, вражий сину? - Я собі думаю, - / Зараз я ти, зараз паруна додам"...; Бих му по стрілецьки на день добрий дав... тощо.
Синтаксичні: І ніби звізди о щось просить...; При нім кровавий жовняр нбсмерть спочиває...; Не буду, - рік Дамон, - о душу просив...; Погулянє ти сегоднє / Будеш довго пам'ятала... та ін.
Зрідка для емоційного підсилення автор послуговується вульгаризмами: (заткай же си; пся кров; песя віра; вражий сину; гадюка): Почекай же, Сеню-суко, / Ти вже тілько з ним гуляла!..; Задля Дзвінки-хабалиці / Свого брата хочеш вбити? тощо.
І про етранжизми - художньо виправдані варваризми, які Ю. Федькович часто застосовував, чому посприяла десятилітня служба в цісарському війську. Їх теж маємо достатньо: камрат, шельвах, касарня, патроль, канони, кармазин, манта, кабата, цирка; циприсовий; трафляти, комендерувати; віват (При кровавім світлі дегтю / Музик-банди пригравали...; То ся турчин баша губить тощо).
Щоби поетичний аналіз був повноцінним, мусимо розглянути ще тропи, поетичний синтаксис, фоніку, і елементи віршування нашого автора.
Література
1. 1. Сімович Василь. Праці у двох томах. Том 1. - Чернівці, 2005. - 520 с.
2. 2. Сімович Василь. Праці у двох томах. Том 2. - Чернівці, 2005. - 904 с.
3. 3. Ткаченко А. О. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства. - 2-е вид., випр. і доповн. - К.: ВПЦ "Київський університет", 2003. - 448 с.
4. 4. Федькович Ю. А. Твори: В 2-х т. Т. 1: Поезії / Упоряд., передм. і приміт. М. Ф. Нечиталюка. - К.: Дніпро, 1984. - 463 с.
Loading...

 
 

Цікаве