WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Процес засвоєння лексичного матеріалу - Реферат

Процес засвоєння лексичного матеріалу - Реферат

Процес засвоєння лексичного матеріалу.
У процесі засвоєння лексичного матеріалу (так само, як і граматичного) можна виділити: 1) етап ознайомлення студентів з новими ЛО - семантизація ЛО; 2) етап автоматизації дій студентів з новими ЛО, де розрізняють а) автоматизацію на рівні словоформи, вільного словосполучення та фрази/речення, б) автоматизацію на понадфразовому рівні - діалогічної або монологічної єдності. Далі здійснюються удосконалення дій студентів з ЛО і як результат - ситуативне вживання засвоєних ЛО при висловлювання своїх думок в усній формі (говоріння) та письмовій формі (письмово), а також контекстне розуміння ЛО при читанні та анулюванні. Тут ми маємо справу з мовленнєвими вміннями, які грунтуються на навичках, у тому числі й на лексичних, іншими словами, лексичні навички мають функціонувати в мовленнєвих уміннях.
Ознайомлення з новими лексичними одиницями.
Цей процес починається, як правило, з семантизації, тобто розкриття значення нових ЛО. Всі різноманітні способи семантизації можна поділити на дві групи: перекладні та безперекладні.
Перекладні способи розкриття значень іншомовних ЛО включають: однослівний переклад (нім.: der Garten - сад, lesen - читати); багатослівний переклад (нім.: laufen - бігти, йти); пофразовий переклад (цей спосіб застосовується в інтенсивних методах - див. розділ 6.7.); тлумачення значення і/або пояснення ЛО рідною мовою (нім.: breit - широка (вулиця, дорога), weit - широкий, вільний (одяг, взуття); нім.: das Kaufhaus - велика крамниця, де продають промислові та продовольчі товари).
До безперекладних способів розкриття значень іншомовних ЛО відносять: наочна семантизація - демонстрація предметів, малюнків, діапозитивів, картин, жестів, рухів тощо); мовна семантизація: а) за допомогою контексту, ілюстрованого речення/речень (нім.: Keine Rose ohne Dornen); зіставлення однієї ЛО з іншими відомими словами іноземної мови - за допомогою антонімів і зрідка синонімів (нім.: schnell-langsam, schlecht-schlimm); дефініція - опис значення нового слова за допомогою уже відомих слів (нім.: der Belohnung fur den Finder); тлумачення значення ЛО іноземною мовою (нім.: Frau… (Name) - hofliche).
Названі способи семантизації мають свої переваги і свої недоліки. Ось чому усі спроби знайти оптимальний спосіб залишаються марними. Вибір способу семантизації залежить від цілого ряду факторів, насамперед від особливостей самого слова: його форми, значення, сполучуваності, збігу або розбіжності зі словами рідної мови. Так, слова, що виражають абстрактні поняття, недоцільно семантизувати за допомогою унаочнення або ілюстрованого речення, а слова, що виражають поняття, які відсутні в рідній сові студентів - за допомогою однослівного перекладу.
Обираючи спосіб семантизації, необхідно також брати до уваги належність слова до активного чи пасивного мінімуму, ступінь навчання (початковий, середній, старший), вікові особливості та мовну підготовку студентів. Так, семантизація нових ЛО активного мінімуму здійснюється викладачем, а незнайомі слова, що належать до пасивного мінімуму, можуть бути семантизовані студентами самостійно зо допомогою словника при читанні у аудиторії. На початковому ступені навчання переважать такі способи семантизації як наочність та однослівний переклад, а на старшому можна застосовувати дефініцію або тлумачення іноземною мовою тощо. оптимальність того чи іншого способу семантизації кожного конкретного слова в конкретних умовах визначається його економічністю і надійністю: чим менше зусиль і часу потрібно для розкриття значення нового іншомовного слова, чим точніше розуміння студентами його значення, тим краще обрано спосіб семантизації.
У багатьох випадках доцільно об'єднувати два чи більше способів, наприклад, вербальну наочність (контекст) та невербальну (малюнок, рухи, жест тощо). таку можливість дає викладачу розповідь з елементами бесіди, яка включає нові ЛО. Перед новою ЛО викладач трохи уповільнює темп мовлення і виділяє нове слово інтонацією. Потім в залежності від факторів, про які йшлося раніше, семантизує нове слово тим чи іншим способом і продовжує свою розповідь, час від часу залучаючи студентів до бесіди в межах їх мовних можливостей.
Наведемо приклади розповіді викладача з метою семантизації нових ЛО. У прикладах вони підкреслені, в дужках вказується можливий спосіб семантизації.
Німецька мова.
Bernds Schildkrote (наочність).
Bernds Schildkrote heibt Pom. Bernd hat sie zum Geburtstag bekommen. Eines Tages nimmt er Pom mit (переклад), in die Schule, um sie seinen Freunden zu zeigen. Bernd druckt kleine Locher (наочність) in den Deckel (наочність) eines Schuhkartons (наочність) und setzt die Schildkrote hinein.
In der Schule stellt Bernd den Karton unter seinen Tisch. Plotzlich ruft einer von Bernds Freunden: "Pom sitzt nicht mehr im Schuhkarton! Er ist verschwunden!" (переклад). Alle Kinder suchen nach der Schildkrote. Bernd findet sie. Sie sitzt auf dem Bucherschark. "Ich glaube, dab Pom auch etwas lernen will", lacht Bernd.
L: Wollen wir prufen, ob ihr den Text verstanden habt.
Setzt das passende Wort ein:
Bernd hat eine …
Bernds Schildkrote heibt … Pom
Er nimmt die … mit in die Schulle. Schuhkarton
Bernd setzt die Schildkrote in den … hinein Schildkrote
Автоматизація дій студентів з новими
лексичними одиницями активного словника.
У процесі автоматизації дій студентів з новими ЛО слід передбачати заходи для зняття і подолання труднощів засвоєння різних ЛО. З цією метою ЛО можуть групуватися за ступенем і характером труднощів, що дозволяє підходити до їх засвоєння диференційовано, на основі їх методичної типології. Сумарна трудність засвоєння ЛО об'єднує різні труднощі: 1) форми слова - звукової, графічної, структурної (наприклад, труднощі виникають при засвоєнні омофонів, у тому числі й граматичних, омографів - у випадку значних графемно-фонемних розбіжностей, багатоскладових і похідних слів; 2) значення ЛО (наприклад, виникають труднощі при неспівпаданні обсягів значень слів в іноземній і рідній мовах, при засвоєнні багатозначних слів, фразеологічних сполучень, у випадку так званої "фальшивої" синонімії і т.п.; 3) вживання - сполучуваності слова з іншими словами, особливостей його функціонування в мовленні (наприклад, великі труднощі виникають при засвоєнні словосполучень, які не мають точної структурно-семантичної відповідності еквівалентам у рідній мові).
При визначенні ступеня трудності ЛО для засвоєння слід брати до уваги і сферу її функціонування. Так, труднощі активного словника, що обслуговує продуктивні види МД - говоріння і письмо, часто не співпадають з труднощами пасивного словника, необхідного для розуміння на слух та при читанні. Наприклад, важкими для активного засвоєння є слова, подібні за звучанням і за значенням, з різним обсягом значень і розбіжностями у сполучуваності у двох мовах, в той час як для пасивного засвоєння важкими вважаються односкладові та багатозначні слова, подібніза звучанням, за написанням; слова, подібні за формою, але різні за значенням у двох мовах - іноземній і рідній.
Таким чином при автоматизації дій студентів з новими словами слід передбачати заходи для зняття
Loading...

 
 

Цікаве