WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Порівняльний аналіз віршованих творів Т.Харді та Е.Томаса як приклад застосування герменевтичного методу - Реферат

Порівняльний аналіз віршованих творів Т.Харді та Е.Томаса як приклад застосування герменевтичного методу - Реферат


Реферат на тему:
Порівняльний аналіз віршованих творів Т.Харді та Е.Томаса як приклад застосування герменевтичного методу
Лінгвістика тексту - один з актуальних напрямків сучасного мовознавства. Текст як структура стає об'єктом досліджень на початку ХХ сторіччя, але становлення лінгвістики тексту як самостійної мовознавчої дисципліни відносять до 60-х - 70-х років сторіччя. Найбільш відомими дослідниками теорії тексту того часу були: О.О.Потебня, Л.В.Щерба, В.В.Виноградов, В.Дресслер, С.Шмідт, Р.Богранде, З.Харріс, О.И.Москальська, І.Р.Гальперін, Т.М.Ніколаєва, Н.Д.Арутюнова, М.М.Бахтін, О.О.Леонтьєв.
Традиційно лінгвістику тексту визначають як "напрям досліджень мови, об'єктом яких є правила побудови зв'язного тексту та його змістові категорії, що відтворюються за цими правилами" [4]. Сьогодні таке визначення лише частково відображає зміст теорії тексту. Загальною стратегією сучасної лінгвістики тексту є перехід від вивчення текстової інтегрованої структури до аналізу тексту як комунікативної системи. Лінгвістичний енциклопедичний словник констатує наявність двох напрямів сучасної лінгвістики тексту як складової загальної теорії тексту: перший орієнтовано на вивчення комунікативних, лінгвістичних, психологічних ознак тексту як мовленнєвої ситуації; другий спрямований на пізнання смислових глибин тексту, інтерпретаційних підходів, застосовуючи методику герменевтики. Стаття орієнтована саме на другий напрям досліджень лінгвістики тексту.
В статті здійснено спробу відобразити застосування герменевтичного методу щодо поетичної творчості на прикладі порівняльного аналізу віршованих творів Т. Харді та Е. Томаса, які являються одними з найбільш відомих англійських поетів на початку ХХ сторіччя.
Враховуючи те, що герменевтика - це мистецтво інтерпретації та розуміння текстів, герменевтичний метод передбачає пояснення та розуміння тексту через текстуальний, контекстуальний та дискурс аналізи.
Необхідно зауважити, що у сучасній лінгвістиці тексту все частіше вживається термін "дискурс", а "текст" відходить на другий план і вживається вже як складова дискурсу.
Найбільш відоме визначення І.Р. Гальперіна про текст цілком узгоджене зі статичним розумінням тексту поза комунікативною діяльністю. Він зазначає, що текст - витвір мовотворчого процесу, що відрізняється завершеністю, об'єктивований у вигляді письмового документу, літературно оброблений відповідно до типу цього документу, витвір, що складається з назви (заголовку) та ряду особливих одиниць (надфразової єдності), об'єднаних різними типами лексичного, граматичного, логічного, стилістичного зв'язку, які мають певну цілеспрямованість та прагматичну установку [2]. Проте в сучасній лінгвістиці текст та дискурс взаємозалежні. Звернемося до визначення дискурсу в Лінгвістичному енциклопедичному словнику: "Дискурс - зв'язний текст у сукупності з екстралінгвістичними - прагматичними, соціокультурними, психологічними та іншими факторами; текст, узятий в епізодичному аспекті; мовлення, розглянуте як цілеспрямована, соціальна дія, як компонент, що бере участь у взаємодії людей та механізмах їх свідомості (когнітивних процесах). Дискурс - це мовлення, занурене у життя. [4]. Вже зараз можна зазначити, що текст - складова дискурсу. На підтвердження цього припущення приведемо визначення тексту та дискурсу Т.А. Ван Дейка [3]. Він зазначає, що "дискурс" - це актуально вимовлений текст, а "текст" - абстрактна граматична структура вимовленого. "Дискурс" - поняття, що стосується актуальної мовленнєвої дії, тоді як "текст" - поняття, що стосується системи мови. Текст - це абстрактна теоретична конструкція, що реалізується в дискурсі.
Отже можна сказати, що текст та дискурс - два взаємозалежних, взаємопов'язаних та невід'ємних динамічних комплексних явища, що розглядаються з точки зору ментальних процесів у зв'язку з екстралінгвістичними факторами, причому текст - абстрактна складова дискурсу, що актуалізує текст. Саме цього визначення і будемо дотримуватися надалі.
Поетична культура Англії нараховує більш ніж десять століть і на усіх етапах розвитку представлена всесвітньо відомими іменами. На початку ХХ сторіччя одними з найвидатніших поетів того часу були: Томас Харді та Едвард Томас. Ці особистості жили на рубежі сторіч, але найбурхливіший період їх творчості прийшовся саме на початок ХХ сторіччя. Поезії цих митців і будуть проаналізовані у статті.
Томас Харді (1840-1928) - загально відомий як прозаїк, наприкінці ХІХ сторіччя починає писати віршовані твори. Харді намагався писати розмовною мовою, він експериментував з римами, наголосами та версифікаційними формами, уникаючи легкої плавності мови. Головною темою його віршів була боротьба людини проти бездушних сил, що прирікають її на одвічні страждання, невдачі в житті та коханні [7].
Віршована поезія Томаса Харді "During Wind and Rain" являє собою наглядний зразок пісенної лірики [8]:
They sing their dearest songs -
He, she, all of them - yea,
Treble and tenor and bass.
And one to play;
With the candles mooning each face....
Ah, no; the years O!
How the sick leaves reel down in throngs!
They clear the creeping moss -
Elders and juniors - aye,
Making the pathways neat
And the garden gay;
And they build a shady seat....
Ah, no; the years, the years;
See, the white storm-birds wing across!
They are blithely breakfasting all -
Men and maidens - yea,
Under the summer tree,
With a glimpse of the bay,
While pet fowl come to the knee....
Ah, no; the years O!
And the rotten rose is ripped from the wall.
They change to a high new house,
He, she, all of them - aye,
Clocks and carpets and chairs
On the lawn all day,
And brightest things that are theirs....
Ah, no; the years, the years;
Down their carved names the raindrop plows.
Пісня - музикально-поетичний вид мистецтва. Розрізняють фольклорну та літературну пісню як жанр письмової поезії. У традиційному фольклорі текст пісні та її мелодія створювалися одночасно. Літературна пісня служила основою для наступної музикальної обробки [7]. Музикальна форма пісні, як і її поетична форма, зазвичай куплетна або строфічна, наприкінці куплету як правило вживається приспів - частина куплетної пісні, що виконується наприкінці куплету.
Звернемо увагу на поетичну форму ліричної пісні Томаса Харді. Вона складається з чотирьох куплетів, відокремлених один від одного приспівом, що починається поперемінно з "Ah, no; the years O!" або з "Ah, no; the years, the years". Також можна відмітити у кожному другому вірші строфи перемежований вигук "yea" або "aye", що теж вказує на певну ритмічність.
Відомо, що інформація у будь-якому тексті різна за своїм прагматичним призначенням: фактульна, концептуальна та підтекстова. Розглянемо, як вони реалізовані у даному поетичному тексті.
Фактульна інформація розкривається поступовота виражена у фактах та подіях, які подаються через такі сполучення слів: "They sing their dearest songs... They clear the creeping moss... They are blithely breakfasting all... They change to a high new house..."
Концептуальна інформація представлена словами: "Ah, no; the years O!"; "Ah, no; the years, the years". Цими словами Томас Харді стверджує своє розуміння (концепцію) життя, вони підкреслюють мінливість життя та нагадують про його конечність.
На протязі всього віршованого твору розгортається життя людини. Кожна строфа
Loading...

 
 

Цікаве