WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Особливості лексики молодіжних журналів - Реферат

Особливості лексики молодіжних журналів - Реферат


Реферат на тему:
Особливості лексики молодіжних журналів
Вивчення української мови в усіх її функціонально-стильових різновидах, у широкому соціолінгвістичному плані неодмінно пов'язане з проблемою функціонування лексичних одиниць у засобах масової інформації. Хоча українські лінгвісти створили ряд вагомих наукових праць, присвячених цьому питанню, проте досі немає фундаментальних студій про мову друкованих періодичних видань для молоді. А саме у таких ЗМІ яскраво віддзеркалюється специфіка молодіжної субкультури.
У нашій розвідці розглянемо особливості мови молодіжних мас-медіа на прикладі двох видань - тернопільського журналу "Клас" та львівського "Експрес Cool". Перше дослідницьке враження після прочитання матеріалів цих видань - активне використання сленгізмів у різних тематичних рубриках. Зауважимо, що у сучасному мовознавстві єдиного і повного визначення сленгу немає і досі. Зазвичай сленгом називають усне мовлення порівняно великої кількості людей, яке відрізняється від мовної норми. Л. Ставицька зазначає, що "сленґ - це різновид розмовної мови, яка оцінюється суспільством як підкреслено неофіційна ("побутова", "фамільярна", "довірлива")" [3, 40]. Характерними особливостями сленгу є наявність емоційно-експресивного забарвлення (у більшості випадків негативного), оцінність, швидкоплинність (кожному поколінню властиві свої сленгові надбання) та мовна гра. За останні роки помітно зросла зацікавленість мовознавців молодіжним сленгом, "основний принцип якого - своєрідний виклик суспільству, неприйняття його норм, зразків" [1, 21]. Закономірно, що молодіжний сленг як невід'ємний складник молодіжної субкультури масово проникає у мас-медіа, зокрема у пресу. Сленгові утворення з'являються на сторінках молодіжних видань у різноманітних рубриках, називаючи реалії комп'ютерного світу, студентського та шкільного життя, світу спорту, музики, розваг тощо.
У досліджуваних нами джерелах активно функціонують номінації, пов'язані із сучасною музичною культурою. На наш погляд, це зумовлено неабиякою зацікавленістю молоді музичними тенденціями та прагненням якомога більше дізнатись про улюблених музикантів, зокрема про їхні концерти, нові альбоми, приватне життя тощо. Це детермінує проникнення у мову сучасних молодіжних видань музичного сленгу як одного із найвагоміших складників загальномолодіжного жаргону.
Власне музичний сленг наближається до професійного жаргону, а тому є явищем своєрідним, складним і не зрозумілим широкому загалу читачів. Однак, як констатує Н. Іванова, умовно музичний сленг можна поділити на дві групи слів: загальновживані у молодіжному сленгу форми, які мають семантичні "музичні відповідники", і специфічні слова, властиві лише музичному сленгу [2, 21]. У молодіжних виданнях в основному спостерігаємо першу групу слів, які зберігають за собою "музичні" значення. Передовсім, це напрямки і стилі сучасної музичної культури та виконавці такої музики: техно-панк, драм-н-бас, транс, треш-метал-рокер, інді-рокер тощо, пор.: "...винахідник техно-панку, треш-метал-рокер і повноцінний композитор" (К, 2003, №6); "За словами Роббі, на цьому альбомі він постане перед публікою вже не як поп-зірка, а як інді-рокер" (ЕС, 2005, №32); "Приїде навіть сам Кузя, який уже кілька років живе у Москві і грає транс на дискотеках" (ЕС, 2004, №144); "На пітерському майданчику "Щастя", ...як завжди було багато драм-н-басу" (ЕС, 2004, №136).
У рубриці "Музичні новини" журналісти інформують молодь про дебютники (дебютні альбоми), сольники (сольні альбоми), сингли (окремі пісні чи диски з меншою, ніж в альбомі, кількістю пісень), кавер-версії (часто просто кавери) пісень (переробки відомих музичних творів, що звучать у виконанні інших співаків) їхніх кумирів. Наприклад: "...музиканти засіли за дебютник "Пыльная быль" ; "Альбоми і сингли групи розійшлися по всьому світу ..." (К, 2002, №12); "Фоззі готується видати новий сольник" (ЕС, 2004, №152); "Ще з виступу "Zsuf" запам'яталась "Растаготика" ... та індустріальний кавер на "найпопулярнішу пісню сучасності", тобто "Владімірскій централ" (ЕС, 2004, №144).
Широкий потік іноземної музики та реалій, пов'язаних з нею, сприяє появі нових термінів, переважно з англійської мови, які дедалі більше поповнюють молодіжний сленг. Наприклад: римейк (нова версія старої пісні або фільму), ремікс (нова версія музичного твору, з використанням електронного аранжування, інколи зі зміненими елементами), бекграунд (музичне оформлення), фронтмен (лідер у групі музикантів), ді-джей (особа, що забезпечує музику і говорить про неї на радіо чи у клубі), хіт (дуже популярний музичний твір). Пор.: "У Голівуді сьогодні мода на римейки" (ЕС, 2005, №32); "І наостанок - ексклюзивна порада , як робити ремікси..." (К, 2003, №6); "Це він автор того, що в музичних тусовках називають бекграундом..." (К, 2002, №12); "Scissor Sisters" - це бас-гітарист Babydaddy, барабанщик Падді Бум, ... та головний фронтмен Джейк Ширс" (ЕС, 2004, №144); "Тому я вирішила поїхати до Севастополя, де того дня львівські ді-джеї Рома Шпак та Paul Wheaten мали організувати вечірку" (ЕС, 2004, №136).
У мові молодіжних видань активно побутують слова на означення осіб, так чи інакше пов'язаних з музикою. Наприклад: меломани - ті, хто захоплюються музикою, фани - прихильники певної музичної групи чи окремого співака, ватага - група музикантів, кислотники - виконавці неякісної популярної музики, блекушники - виконавці готичної (темної) музики, зірка чи суперстар - популярний співак, шоу-мен - людина, що організовує розважальні заходи та ін. Не обходяться журналісти без таких популярних серед молоді слів, як попса чи попсня (популярна музика), музон (музичний твір; музика на дискотеці), пісняки (пісні): "Хто сказав, що попса - це неодмінно щось погане?" (К, 2002, №12); "Дівочий колектив - попсня попснею"; "Правда, музон тут теж туалетний - пісняки про "Свєтку Соколову" та "Рукі вверх" перемістилися сюди" (ЕС, 2004, №136). Привертають увагу дотепні сленгові новоутвори на позначення назв деяких популярних українських гуртів. Наприклад, гурт "Брати Гадюкіни" молодь називає просто "Братами" або ж "Гадами", а групу "Океан Ельзи" - "Океанами" (ЕС, 2004, №144).
Отже, проведений нами аналіз мови сучасних молодіжних журналів західного регіону України дозволяє стверджувати, що здебільшого лексика цих часописів нормативна, загальновживана. Проте на шпальти сучасних періодичних видань активно проникають сленгізми. Інтенсивність вживання сленгових утворень залежить від спеціалізації і тематики видань. Зокрема, простежили відмінність між високонормативною мовою пізнавально-розважального журналу "Клас", де сленгові явища поодинокі, і мовою інформативно-розважального видання "Експрес Cool", рубрики якого рясніють сленгізмами (на нашу думку, у багатьох випадках доречними). Представлені сленгові одиниці часто репрезентують явища музичної культури. Значна кількість сленгізмів утворена шляхом запозичення з інших мов, восновному з англійської.
Умовні скорочення:
ЕС - журнал "Експрес Cool"
К - пізнавально-розважальний журнал "Клас"
Література:
1. 1. Бабенко О., Кравченко О. В усному мовленні - сленг // Урок української. - 2004. - № 11-12. - С. 21-24.
2. 2. Іванова Н. Український музичний сленг: психологія носіїв,
лексичний склад та ігрові ресурси мови. // Урок української. - 2004. - №7. - С. 20-23.
3. 3. Ставицька Л. Арґо, жарґон, сленґ: Соціальна диференціація української мови. - К.: Критика, 2005. - 464 с.
Loading...

 
 

Цікаве