WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Лексико-семантичне поле як структурний компонент та метод його дослідження - Реферат

Лексико-семантичне поле як структурний компонент та метод його дослідження - Реферат


Реферат на тему:
Лексико-семантичне поле як структурний компонент та метод його дослідження
Ідеї та принципи семантичного аналізу мови, які надалі були об'єднані під загальною назвою дослідження семантичного поля, виникали і складались поступово. Вони беруть свій початок в кінці ХІХ- на початку ХХ століть. Формулювання цих ідей та принципів ми знаходимо в працях А.А.Потебні, М.М.Покровського, Р.М.Мейера, Й.Тріра, Г.Штерберга, Г.Ібсена, В.Порціга, А.Йолеса та інших.
Основний зміст підходів до аналізу та опису лексичної семантики полягає в тому, що поступово утверджувався системний погляд на значення слів, який знайшов своє вираження у "методі семантичного поля". Основоположником цього методу вважається німецький вчений Й.Трір. Він розглядав мову окремого періоду як сталу та відносно замкнену систему, в якій слова мають певний зміст, і цей зміст не ізольований, залежать від інших слів, поєднаних з ними. Й.Трір розрізняв "понятійне" та "словесне" поля. Під понятійним полем він розумів структуру окремої понятійної сфери чи низки понять, які наявні у мовній свідомості, що не має у мові своєї, особливої, відповідної їй зовнішньої форми виявлення. Слово виявляє значення тільки всередині цілого поля і завдяки цьому цілому [3, 29-44]. Словесне поле утворене зі слова та понятійно споріднених з ним слів, підпорядковується різною мірою замкненому понятійному комплексу, внутрішній поділ якого представлений у поділеній структурі словесного поля. На думку багатьох мовознавців, межа між понятійним і словесним полями, як і термінологія Й.Тріра, не є чіткою. Ідеї Й.Тріра знайшли подальший розвиток у працях німецького лінгвіста Л.Вайсгербера.
Ульман вважає, що у формуванні теорії поля найближче до Й.Тріра стоїть Г.Ібсен. Насправді ж підхід Ібсена до питань існування поля цілком відрізняється від тріровського. Г.Ібсен вперше вжив термін "смислове поле" щодо групи слів-назв металів у східних мовах. Він вважав, що одну семантичну групу утворюють тільки ті споріднені за змістом слова, які однаково оформлені, тобто завдяки смисловій близькості отримали однакове морфологічне оформлення.
Інакше розглядає "семантичне поле" В.Порціг. Ним були висунуті на перший план слова як самостійні мовні одиниці та основні, найхарактерніші зв'язки їх значень, що виявляються у словосполученнях і деривації слів. В.Порціг намагався виявити зв'язки, які закладені в самих значеннях слів (наприклад, "цілувати" пов'язано з "губи", "хватати" пов'язано з "рука"). "Його поля - прості співвідношення, які складаються з дієслова та суб'єкта чи об'єкта або прикметника і іменника" [1, с.40]. При цьому домінуючими є слова, здатні виражати ознаки і виконувати предикативну функцію, тобто дієслова та прикметники. Отже, тільки дієслово та прикметник може бути ядерним елементом "семантичного поля". Саме ж поле включає в себе ті мовні елементи, які сполучаються з ядерним. Таким чином, "семантичне поле" Порціга ґрунтується на валентних властивостях слів і являє собою синтагматичні утворення, на відміну від парадигматичних полів Тріра [Шмельов 1964, Уфімцева 1962].
У сучасному мовознавстві семантичне поле визначається як сукупність мовних (головним чином лексичних) одиниць, які об'єднані спільністю змісту (деколи також спільністю формальних показників) і відображають понятійну, предметну або функціональну подібністьпозначуваних явищ.
Семантичне поле характеризується такими основними властивостями:
1) наявністю семантичних відношень (кореляцій) між складовими його словами;
2) системним характером цих відношень;
3) взаємозалежністю та взаємообумовленістю лексичних одиниць;
4) відносною автономністю поля;
5) безперервністю позначення його смислового простору;
6) взаємозв'язком семантичних полів у межах всієї лексичної системи .
Розглядаючи семантичне поле, варто зупинитись на його структурі. У структурі семантичного поля можна виділити такі частини:
1) ядро поля, що представлене родовою семою - компонентом, навколо якого розгортається поле. Оскільки ядро є лексичним вираженням смислів, або семантичних ознак, воно може замінити кожен із членів парадигми, будучи представником усієї парадигми;
2) центр поля складається з одиниць, які мають інтегральне, загальне з ядром і між собою, значення;
3) периферія поля складається з одиниць, що є найвіддаленішими за своїм значенням від ядра. Вони деталізують та конкретизують основне значення поля. Зазвичай периферійні елементи перебувають у заявку з іншими семантичними полями, утворюючи при цьому лексико-семантичну цільність мовної системи;
4) фрагменти поля є вертикальною ядерною і центро -периферійною структурою, яка за своєю семантикою утворює окрему гіперо-гіпонімічну структуру однотипного/різнотипного складу.
Рівень сучасних досліджень дозволяє представити структуру семантичного поля за допомогою статистичних методів.
Задача нашого дослідження полягає в тому, щоб за допомогою кореляційного аналізу визначити структуру семантичного поля "розміру" в німецькій мові. Джерелом мовного матеріалу послугували художні твори сучасних німецьких авторів. У результаті аналізу текстів ми отримали дані про сполучуваність прикметників зі значенням "gro?", "klein" з різними групами іменників (класифікація, розроблена Левицьким В.В.[2] ). На основі частоти сполучуваності досліджуваних прикметників з різними підкласами іменників проведений кореляційний аналіз, результати якого дозволяють зробити такі висновки:
1) до ядра семантичного поля "розміру" належать 15 підкласів іменників;
2) між частотністю та приналежністю до ядра не існує прямої залежності. Зокрема, до ядра не входять підкласи "одяг, взуття" (F=167) та "час, відрізки часу" ((F=335). Навпаки, малочастотні підкласи "багатство, цінність" (F=51) та "їжа" (F=27) належать до ядра семантичного поля.
3) із 15-ти семантичних підкласів, що входять до ядра семантичного поля , 8 є високочастотними, 5 - помірночастотними та 2 - низькочастотними.
4) ядро поля складають такі підкласи: зовнішність людини, групи людей, власні назви, флора, фауна, природа, споруди, неживі предмети, їжа, почуття та емоції, дії та вчинки, абстракції, масштаб та вага, багатство та цінність, одиниці мови та мовлення.
Література
1.Кузнецова А.И. Понятие семантической системы и методы ее исследования. - Москва, 1963. - 57с.
2.Левицький В.В., Огуй О.Д., Кійко Ю.С., Кійко С.В.Апроксимативні методи вивчення лексичного складу. - Чернівці: Рута. 2000. - 136с.
3.Уфимцева А.А. Опыт изучения лексики как системы. - М.: Изд-во АН ССС, 1962. - 287с.
Loading...

 
 

Цікаве