WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Етапність як засіб організації навчання риторики у вищій школі - Реферат

Етапність як засіб організації навчання риторики у вищій школі - Реферат


Реферат на тему:
Етапність як засіб організації навчання риторики у вищій школі
Специфіка викладання риторики в управлінському вузі виявляється передусім у тому, що подання предмета здійснюється у вигляді послідовного викладу основних питань (навчання малими порціями програмного матеріалу, а не шляхом його ланцюгово-спіралеподібного подання). Причому особлива роль в організації навчального процесу відводиться самостійній, позааудиторній роботі студентів, яка більшою мірою сприяє індивідуалізації навчання з урахуванням інтересів і потреб студента. Отже, самостійність є необхідною умовою навчання, для здійснення якого потрібні відповідні прийоми, форми та методи.
Актуалізована цілісність предмета і самостійність оволодіння ним нездійсненні без проблемної постановки шуканого і результату. Пронизуючи собою весь процес навчання, проблемність, яка набуває спроможності посилюватися, збільшуватися, наростати, стає основною умовою ставлення до риторики як до навчальної дисципліни.
Великої ваги в наш час набуває навчання, яке стає засобом власної організації, процесом і керівництвом одночасно. У рамках такого навчання в студентів виробляється не тільки здатність до постійного пошуку, але й спроможність орієнтуватися, яка послідовно складається з ряду етапів: вибір напрямку, пошук проблеми, забезпечення засобів, розв'язування проблеми, досягнення результату, аналіз шляху і визначення перспективи.
Все придбаване, все засвоюване в результаті повинне бути наділене властивістю, спроможністю стати діяльністю, яка підпорядковується свідомим потребам суб'єкта, що ростуть і вдосконалюються. При цьому студенти, які опанували уміння застосовувати все нові й нові знання у власній практичній діяльності, знаходити рішення в будь-яких професійних і життєвих ситуаціях, зможуть по закінченні вищого навчального закладу ефективно працювати за фахом навіть в умовах постійних змін незалежно від локального чи глобального контексту ринку праці. Для цього на рівні вищої школи необхідний "перехід від кваліфікації до компетенції", пов'язаний насамперед з виробленням у студентів розуміння необхідності та уміння навчатись упродовж життя.
Таке тлумачення і застосування проблемності передбачає інший спосіб подання знань, який забезпечував би, насамперед, їх активність, бо засвоєні знання повинні стати засобом організації нових знань. Інакше кажучи, ті ж самі засоби навчання риторики повинні бути організовані по-іншому і включені в макросистему взаємодій, які відповідають іншим цілям.
Засвоєння теоретичного матеріалу з риторики здійснюється взаємонаведенням сфери особистісної і сфери предметної, взаємопереходом і втіленням категорій предмета, об'єкта в категорії суб'єкта: студент у результаті повинний виявитися спроможним не тільки мислити, але й саморозвиватися в категоріях здобуваних знань. Цілісне і послідовно концентричне подання предмета має стати не тільки засобом успішного осягнення предмета через приведення його у відповідність своїй природі, але й, насамперед, засобом подібної ж організації особистісної сфери суб'єкта навчання. Сутність методичного підходу полягає в такому поданні знань як засобів, яке веде до появи в студентів спроможності не тільки самим знаходити рішення, але й самим розпочинати пошук, самим знаходити задачу.
Визначеність методичної системи досягається перетинанням трьох складових: умовами викладання (психологічними й організаційними), специфікою риторики як навчальної дисципліни і комплексом тактичних прийомів, що одночасно виступають як наслідок і як напрямні двох перших.
Насамперед прийоми не повинні бути жорсткими, постійне коригування дій і в окремих випадках задач викладача відбувається не на шкоду необхідній спільності вихідних принципів організованої методичної системи процесу навчання. Адже тактика - це результат сукупної діяльності викладача і студента. При цьому засобом поступового включення і нарощування - предмета, впливу викладача, орієнтації студентів, поступової їх активізації повинна бути використана етапність, яка відповідає умовам і формі викладання.
На першому етапі необхідно виробити ставлення до предмета і процесу (бо предмет постає у процесі, як процес) розставленням акцентів, окресленням предметного поля і дії на ньому. Організація проблемного навчання риторики має забезпечувати розв'язання таких основних задач:
- засвоєння студентами знань та умінь, які самостійно здобуті в ході активної пізнавальної діяльності;
- розвиток мислення, здібностей студентів, їх творчих умінь;
- виховання активної творчої особистості, яка вміє бачити, ставити й вирішувати нестандартні проблеми.
Студенти можуть і не знати тактики викладача, але повинні її відчувати. Необхідне вироблення свідомого і спільного (викладач - студенти) ставлення до процесу навчання, яке зорієнтоване на практичне оволодіння такими діями оратора, як вибір виду, теми, формулювання назви, основної мети і основної думки, складання плану публічного виступу, робота над мовою та композиційно-логічним розташуванням його частин.
Перший етап - це випробування і включення, яким підпорядковуються всі сторони методико-навчальної діяльності. Викладач психологічно настроює студентів на етапність і, отже, на необхідність продовження навчання, яка, таким чином, повинна стати внутрішньою щодо предмета, а не зовнішньою щодо студента (це лише умова).
При зберіганні всіх існуючих форм (лекція, практичне заняття, консультація, залік) слід виробляти в студентів інше до них ставлення, наповнювати невидимо, але відчутно новим змістом. Залік при цьому не малий іспит, не автоматична оцінка відвідування і роботи на практичних заняттях і не контрольна робота, а зовсім інша, самостійна форма, яка є засобом коригування, направлення і відпрацювання. Таким чином, залік стає вершиною, піком поступального руху процесу навчання, а не контролю.
Практичне заняття - це передусім можливість пошуку і знаходження, можливість висловитися для студента, успішність здійснення якої залежить від його попередньої підготовки, але відсутність такої анітрохи не є перешкодою до випробування сил, скоріше навпаки, страх і непевність, боязнь говорити повинні бути цілком зняті в ході заняття.
Лекція, основна мета якої ввести в суть проблеми, дати методичну спрямованість, окреслити предмет у цілому і за частинами цілого, також повинна підключатися в загальну систему тактичних прийомів навчання. Лекція сама в собі повинна містити матеріал і форми до власного закріплення. Незалежно від тієї або іншої своєї мети, лекція повинна прагнути виконувати власну методичну програму - учити методики і прийомів самостійного оволодіння знаннями, давати напрямок для міркувань і пошуку. Звідси необхідність підключення
Loading...

 
 

Цікаве