WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Еволюція народних уявлень про долю і бога в українських та англійських пареміях - Реферат

Еволюція народних уявлень про долю і бога в українських та англійських пареміях - Реферат


Реферат на тему:
Еволюція народних уявлень про долю і бога в українських та англійських пареміях
Доля у фольклорі, за влучним метафоричним висловлюванням С.Нікітіної,- істота всепроникна, її щупальці можна побачити скрізь. Семантичне поле долі майже безмежне і густо засіяне. Не поле, а поля в різних фольклорних жанрах є різними (Никитина С.Е. Концепт судьбы в русском народном сознании (на материале уснопоэтических текстов) // Понятие судьбы в контексте разных культур. - М., 1994. - С.130.). Фольклорне розуміння долі як вищої сили, влади над людьми у деяких своїх аспектах зберігає елементи віри наших предків у детермінованість світу - неминучість і свавілля долі в усіх її персоніфікованих виявах. Досить репрезентативний у цьому плані паремійний рівень української мови: Ще ніхто не втік від своєї долі; Перед своєю долею не втечеш; Лихая доля і під землею надибає; Від лихої долі не сховаєшся; Нещастя і на гладкій дорозі спіткає; Напасть і на гладкій дорозі здибає; Від напасти не пропасти, а від біди не втекти; Здибле чоловіка біда на гладкій дорозі; Біда як схоче, то і на гладкій дорозі здибає; Біда найде, хоч і сонце зайде; Біда - не вода: ні переплисти, ні перебрести; Від біди не остережешся і не спасешся; Ніхто не знає, де го біда спіткає; Як не жий, а лиха не минеш; Долі і найбистрішим конем не об'їдеш; Свого щастя і колесом не об'їдеш; Лиха конем не об'їхати; Лиха і гетьманським конем не об'їдеш; Що написано на роду, того не об'їдеш і на льоду; Судженого і конем не об'їдеш.
Неминучою є і смерть як один із проявів влади долі: Як не ховайся, а смерть тебе знайде; Смерть нікого не мине; Як не вікувати, а смерті не минати; Не шукай смерті: сама знайде; Від смерті не втечеш; Від смерті ані відкупитися, ані відмолитися; Від смерті і в склепу не замуруєшся тощо.
Таким чином, у дохристиянське розуміння концепту долі як надприродної сили вкладено реальну залежність наших пращурів від зовнішніх обставин. Показово, що еквіваленти більшості цитованих паремій побутують також у російській і білоруській мовах, що свідчить про їх давність, а також конвергентність базової слов'янської світоглядної парадигми. Загалом у міфології різних народів доля є символом Найвищої та незбагненної Сили, котра впливає на людину протягом усього її життя. Навіть боги не в змозі змінити визначеного людині жереба.
До VІ-VІІ ст. - часу поширення християнства в Британії - англосакси теж були язичниками. Віра у всевладність богині долі (the Destiny) і неминучість впливу міфічних доленосних істот (the Fates) відображена в англійських прислів'ях: No flying from fate; A man's destiny is always dark; Fate leads the willing, but drives the stubborn; What must be, must be; He that is born to be hanged, shall never be drowned; Do what you ought, and come what can; Every bullet has its billet; Marriage is destiny; Hanging and wiving go by destiny; Every Jack has (must have) his Jill. Ім'я римської богині щастя-долі Фортуни лягло в основу англійської лексеми fortune: Flee never so fast you cannot flee your fortune; No fence against ill fortune; Fortune can take from us nothing but what she gave us.
Смерть в англійській етнічній свідомості - така ж неминучість, як і в українській, але неминучість об'єктивна. В англійських прислів'ях смерть дуже рідко персоніфікована і не має безпосереднього зв'язку з долею. Невідворотність долі уособлює грецький міфічний перевізник померлих у царство Аїда - Харон: Charon waits for all. The die is cast, - стверджують англійці слідом за давніми римлянами, не вказуючи, хто саме кидає жереб смерті.
Християнство приносить нове розуміння Бога і людської долі, яке, однак, не витісняє дохристиянських уявлень, а базується на них. О.Потебня, досліджуючи поняття "доля" у слов'янських мовах, доходить висновку, що Бог може власне означати частина, доля, щастя, а потім - божество. У давньоруській мові першим значенням слова судьба було "суд", а вже потім воно позначало ту темну сліпу силу, яка керує людським життям. "Неосудність" означає, що Бог, як і правда, прислів'я (на що вказує аналіз паремій), самі є найвищим судом. Отож, Бог - це і є доля, і навпаки, доля - символ Вищої Сили, Бога. Доля є найвищим судом - судьбою, даною Богом людині. "Саме Бог може етимологічно означати подателя долі", - так згодом уточнює О.Потебня свою етимологію слова Бог (Потебня А.А. Слово и миф. - М., 1989. - С. 472; 610).
Таке бачення долі (Божої долі) відображене і в прислів'ях, наприклад: Бог дасть долю і в чистім полю; Доля лучша Божая, ніж матчиная. В англійських прислів'ях теж знайшла своє втілення ідея про те, що доля знаходиться в Божих руках: Afflictions are sent to us by God for our good; He sits above that deals acres.
Архаїчні синкретичні уявлення про Бога-долю збереглися в низці українських паремійних пар, що мають ідентичний набір ідеологем: Доля не питає, що хоче, те й дає - Бог все дає, як сам знає; Дожидай долі, то не матимеш і льолі - На Бога надійся, а сам не дармуй; Не у всіх доля однако ва: одним сиплеться зерно, а другим - полова - Одному Бог дасть так, а другому інакше; Хто не має долі, то від вінця і до кінця - Як не дав Бог талану з малку, то й не буде до останку; Чому йому не пить, коли його доля не спить - Чому йому не пить, коли йому Бог годить; Кому доля, тому і півень яйце несе - Коли Біг дасть, то і в вікно вкине тощо.
В англійському паремійному фонді знаходимо лише два подібні
Loading...

 
 

Цікаве