WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Добір лексичного мінімуму в адміністративно-правовому дискурсі на основі аналізу соціально-комунікативних ролей студентів як складова моделі всього зм - Реферат

Добір лексичного мінімуму в адміністративно-правовому дискурсі на основі аналізу соціально-комунікативних ролей студентів як складова моделі всього зм - Реферат


Реферат на тему:
Добір лексичного мінімуму в адміністративно-правовому дискурсі на основі аналізу соціально-комунікативних ролей студентів як складова моделі всього змісту навчання
Володіння іноземною мовою в цілому асоціюються зі знанням слів, з лексичними навичками, що забезпечують функціонування лексики в спілкуванні.
Предметним аспектом навчання власне мові в адміністративно-правовій сфері є навчання лексики даного дискурсу і формування лексичних навичок з метою комунікації. Навчання студентів лексики адміністративно-правового дискурсу при викладанні французької мови як спеціальності супроводжується рядом вимог:
1. Досягнення основної мети навчання.
Забезпечення досягнення основної мети навчання полягає в тому, щоб навчити студентів спілкуватися іноземною мовою в типових ситуаціях повсякденного життя. Специфікою адміністративно-правового дискурсу є частотність його вживання на сучасному етапі розвитку суспільства. Читання преси іноземною мовою, перегляд телепередач, прослуховування політичних радіо новин "змушує" звертатися до адміністративно-правової сфери взагалі і до конгломератної лексики даної сфери, зокрема.
2. Розвиток фонових знань студентів.
Лексика адміністративно-правового дискурсу належить до так званої фонової лексики, отже, сприяє розвиткові фонових знань студентів. Адміністративно-правовий дискурс розкриває поняття права як науки, дає уявлення про державний устрій тієї чи іншої країни. Подібні поняття є характерними для конкретної країни і, у більшості випадків, невідомі іноземцям, що, безумовно, ускладнює процес спілкування. Взаєморозуміння неможливе без принципових знань комунікантів про навколишню дійсність. Як зазначалося вище, фонові знання реалізуються у певних мовних засобах. До таких засобів належать реалії і фонова лексика.
3. Забезпечення участі студентів у бесіді в дискурсі права.
Через визначальну роль світової політики й економіки, однією з важливих тем спілкування членів мовних колективів стали політичні події і проблеми економіки [2.78]. Знання лексики адміністративно-правового дискурсу, конгломерат якої містить у собі основну політичну термінологію, допоможе студентам забезпечити повноцінну участь у подібному спілкуванні.
Навчання лексиці адміністративно-правового дискурсу зумовлено також прагматичним підходом до акту спілкування. Прагматичний підхід може бути зорієнтованим на: 1) кількісне розширення лексичних знань в адміністративно-правовому дискурсі; 2) якісну зміну знань про адміністративно-правову сферу [2.75]. Рівень контакту визначається характером відносин комунікантів, тобто роллю і намірами кожного з учасників комунікативної ситуації.
Серед способів, якими користується особистість для реалізації своєї соціальної ролі, одну з найважливіших позицій займають мовні, або вербальні символічні засоби, специфічні для кожного національного суспільства [6.11].
Для реалізації прагматичного підходу важливого значення набуває знання певної лексики, що орієнтує особистість на певну сферу спілкування.
Адміністративно-правовий дискурс вимагає граничної точності у висловлюванні, тому наведена вище дефініція визначає досить високі вимоги до лексичного рівня студентів, до його використання. Це можна проілюструвати прикладами специфічних значень лексичних одиниць, які вживаються в такому дискурсі:
Характер адміністративно-правового дискурсу призводить до проблеми необхідності добору лексики в ньому. У методиці навчання іноземних мов проблема добору лексичного матеріалу є однією з центральних, тому завжди залишається актуальною, хоча і вона по-різному вирішується в рамках різних методів і дидактичних напрямків [1.36].
Здійснення відбору лексичного матеріалу передбачає:
1) встановлення якісних і кількісних характеристик відібраного мінімуму; 2) визначення принципів і процедур відбору.
Кількісні параметри обсягу лексичного мінімуму визначаються: 1) цільовою (програмною) установкою курсу мови; 2) лінгвістичними факторами (можливістю здійснення комунікації); 3) умовами навчання (кількістю годин, інтенсивністю курсу і т.д.).
При цьому за одиницю добору більшістю дослідників справедливо обирається слово-значення або семантичні одиниці, що за своєю номінативною функцією можуть бути прирівняні до слів (однозначне слово, лексико-семантичний варіант, слово-омонім, скорочення, складні лексичні одиниці).
Так, Б.А.Лапідус зробив досить вдалу спробу щодо вирішення цілого ряду проблем, пов'язаних з добором мовного матеріалу. Він, зокрема, пояснив розуміння принципу селекції, складовими якого можуть бути: 1) принцип наявності в мінімумі одиниць усного і письмового мовлення, необхідних для забезпечення стилістично адекватного мовлення; 2) принцип вибору одиниць, імовірність вживання яких є найбільшою (для рецептивного мінімуму); 3) принцип виключення взаємозамінних одиниць при відборі мінімумів для продукування мовлення і т. д. [3.16].
Корисний пакет принципів був запропонований Р.К. Міньяром-Бєлоручевим. До яких автором були віднесені функціональність, комунікативність і системність. Останній принцип, зокрема, вимагає, щоб лексеми відбиралися і подавалися студентам у межах семантичних систем, що складаються з ядра семантичного поля і семантичної периферії [3. 15].
Дослідження особливостей лексичної системи природної мови, базисної природи слова як його знака і функціонального осередку, вивчення теорії і практики добору лексичного мінімуму з різною метою навчання нерідній мові, порівняльний аналіз ряду підходів до добору й організації мовного інвентаря сприяли більш обґрунтованому підходу до формування основних принципів добору лексичного мінімуму в адміністративно-правовому дискурсі. В цілому, добір лексичного мінімуму в адміністративно-правовому дискурсі здійснюється на основі аналізу соціально-комунікативних позицій тих, кого навчають і їх комунікативних потреб, після чого уточнюється за критеріями частотності, поширеності, які є принципами побудови моделі всього змісту навчання [4.35]. Для проведення ж самого добору нами був розроблений ряд специфічних критеріїв. До них належать наступні:
Необхідність і достатність лексики, що відбирається, для досягнення мети навчання в даному дискурсі (говоріння в адміністративно-правовому дискурсі).
Вживаність лексики, що визначається за допомогою показників і поширеності кожної лексичної одиниці. Наприклад, політична лексика, яка стосується подій, що відбуваються у країні, описів державного устрою, розпоряджень, законодавчих актів є більш поширеною, ніж лексичні одиниці текстів у преамбулах до законів чи розпорядженнях.
Посильність і доступність дібраних лексичних одиниць. Даний критерій пов'язаний із проблемою складності термінології адміністративно-правового дискурсу.
Відповідність комунікативним потребам майбутніх фахівців, їхньому інтелектуальному рівневі й інтересам. Так, студенти мовних вищих навчальних закладів отримують гуманітарну освіту, у рамках якої вивчаються соціальнідисципліни (політологія, соціологія і т.д.). Тому базові знання студентів за даними дисциплінам, а також їх загальний рівень розвитку полегшують розуміння явищ іномовного соціуму, що стосуються адміністративно-правового дискурсу. Крім того, у студентському віці, молодь, як правило, досить жваво цікавиться проблемами держави і права, політикою, надає перевагу обговоренню подібних питань.
Відкритість лексичного мінімуму. Для повноцінної участі у спілкуванні в адміністративно-правовому дискурсі студентові повинен бути запропонований для вивчення вибір лексичних засобів спілкування, так, щоб лексичний мінімум міг постійно збагачуватись, тобто бути відкритим для збільшення.
Викладене дає підстави зробити наступні висновки:
- Предметним аспектом навчання студентів у адміністративно-правовому дискурсі є лексика даної сфери. Необхідність навчання лексики правової сфери при викладанні французької мови як спеціальності може бути зумовлена фактами досягнення основної мети навчання: навчити студентів спілкуватися іноземною мовою в типових ситуаціях повсякденного життя, розвиток фонових знань студентів.
Навчання лексики адміністративно-правового дискурсу також зумовлене прагматичним підходом до акту спілкування, орієнтованого на розширення лексичних знань як таких і реалізованого в аспекті орієнтації особистості на певну сферу спілкування. Лексичні одиниці адміністративно-правового дискурсу потребують високої точності висловлювання, точності вживання у висловлюванні [5.39].
Характер адміністративно-правового дискурсу, специфічність його лексики призводить до проблеми добору лексичного мінімуму даного дискурсу. Цей добір лексичного мінімуму в адміністративно-правовому дискурсі здійснюється на основі аналізу соціально-комунікативних ролей студентів і уточнюється за критеріями частотності, поширеності, які є складовими моделі всього змісту навчання.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бориско Н. Ф. Теоретичні основи створення навчально-методичних комплексів для мовної міжкультурної підготовки вчителів іноземних мов (на матеріалі інтенсивного навчання німецької мови). - Автореф. дис. доктора пед. наук, 2000. - К. - 36 с.
2. Круковский В. И. коммуникативно-прагматический аспект французских законодательных текстов (на материале Гражданского кодекса Франции и других юридических текстов). - К., 1996. - 78с.
3. Скалкин В. Л. К вопросу о навыках устной речи //Иностранные языки в школе. - 1964. - №2. - С. 15-18.
4. Тарнопольский О. Б., Димова Л. С. Обучение этикету повседневного педагогического и делового общения в языковом вузе: предисловие к исследованию // Іноземні мови. - К. - 1999. - №1. - С. 36-45.
5. Tarnopolsky O., Sklarenko N., Dimova L. Teaching English-speaking nations'behavioral patterns to students of English: Theory content and methods // Inozemni movy. - 1999. - №2. - P. 38-43.
6. Шубин Э. П. Языковая коммуникация и обучение иностранным языкам. - М.: Просвещение, 1972. - 11 с.
Loading...

 
 

Цікаве