WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Деякі прагма-семантичні особливості англомовних науково-технічних текстів - Реферат

Деякі прагма-семантичні особливості англомовних науково-технічних текстів - Реферат


Реферат на тему:
Деякі прагма-семантичні особливості англомовних науково-технічних текстів
1. 1. Ця робота присвячена розгляду деяких прагма-
семантичних текстів. Текст і дискурс є інтегративними
поняттями сучасної лінгвістики. Ми розуміємо текст як "деяка
підпорядкована кількість речень, які поєднані між собою
певними типами лексичного, граматичного, логічного зв'язку,
які здатні надавати певну інформацію" [11:11]. Дискурс, в
цьому сенсі, - це "текст у сукупності з екстралінгвістичними,
прагматичними, соціокультурними, психологічними та іншими
факторами" [3:137; 14:213-214].
2. 2. Текст і дискурс є об'єктом дослідження сучасної
лінгвістики з різних точок зору. В цій роботі буде зроблена
спроба розглянути саме науково-технічні тексти та їх прагма-
семантичні особливості. В цьому і полягає актуальність цієї
роботи.
3. Розгляд цього питання зростає в тому плані, що сучасне
комунікативне спілкування передбачає мовну диференціацію. Як
відомо, мова виникла з необхідності спілкування людей і набула
свого подальшого розвитку з необхідності передачі знать з
покоління у покоління. Сталий розвиток суспільства спричинив
розподіл на сфери використання мови, що призвело до мовної
диференціації, до виділення тих чи інших функціональних
стилів.
4. 4. Під функціональним стилем ми розуміємо "суспільне
усвідомлену і функціонально зумовлену внутрішньо об'єднану
сукупність прийомів уживання у сфері тієї чи іншої
загальнонародної, загальнонаціональної мови, яка співвідносна
з іншими такими же способами вираження, що служать для
інших цілей, виконують інші функції в мовній суспільній
практиці даного народу" [8:5-6].
5. 5. Існує декілька класифікаційних систем мовних стилів
[8:6-18; 6:241-295; 9:167-179]. В цій роботі ми будуємо
спиратися на класифікацію О.М. Мороховського [7:244-245], в
який науково-технічні тексти належать до науково-
професійного стилю.
6. 6. Науково-технічні тексти є результатом, є продуктом
спілкування автора науково-технічної роботи та читача цієї
роботи. Це спілкування є опосередкованим, безконтактним
комунікативним спілкуванням, де автор науково-технічної
роботи виконує роль адресанта комунікації, а читач - роль
адресата комунікації. Текст, в цьому плані, є "свого роду,
ареною, де зустрічаються, сходяться мислення автору та
мислення реципієнта, де розгортається справжня драма
розуміння текста, яка включає в себе протиборство і згоду,
непорозуміння і осяяння, відкриття нових світів і
переусвідомлення" [4:78].
7. Текст, як відомо, є відбитком реально існуючого дискурсу
[2:3]. Дискурс ведуть особистості, які задають тон спілкуванню
[10:15]. Ми вважаємо, що науково-технічні тексти відбивають
реально існуючий дискурс науково-технічного спілкування,
який існує у вигляді вербальних знаків (у формі текстів) разом з
тими екстралінгвістичними умовами, в яких відбувається це
спілкування, ця комунікація.
8. 8. Науково-технічні тексти як відбиток реально існуючого
дискурсу мають певне прагматичне признання. На нашу думку,
науково-технічні тексти - це інформативні тексти, які
призначені падати інформацію адресату з метою змінити його
світобачення, зміни його світосприйняття. Досягненню цієї мети
автор підпорядковує певну стратегічну і тактичну програму.
9. 9. Процес зміни світобачення людини є досить складним
процесом. Людині треба надати досить значні факти, значні
аргументи, щоб змінити її застарілу картину світосприйняття на
нову. Адресанту (автору) потрібно вжити досить вагомих
аргументів, щоб вплинути на ' адресата. Саме тому науково-
технічний дискурс є не тільки інформативним за своєю суттю,
але й аргументивним. Інформативність і аргументованість
науково-технічних текстів є обов'язковою рисою цих текстів.
Як зазначає Бєлова [1:103], "аргументація - це комунікативна
діяльність суб'єкта в поєднанні трьох складових: вербального,
невербального та екстралінгвістичного, метою яких є
переконання адресанта шляхом обґрунтування своєї позиції".
10. Викладання аргументів в науково-технічних текстах
відбувається за особливою тактикою. Автору, який створює
певну систему аргументів, слід пам'ятати декілька речей.
По-перше, "ні один аргумент не має значення поза контекстом ... і в кінцевому рахунку, ні один аргумент не починається з нічого" [13:92]. Іншими словами, аргументи контекстозалежні. Одні й ті самі аргументи, розміщені в різних контекстах можуть мати різний ступінь сприйняття адресатом, і, як наслідок, аргументація може мати різний ефект досягнення.
11. По-друге, аргумент - явище часу, тобто "те, що було
доказом вчора, наступного дня внаслідок нових отриманих
знань може не бути аргументом" [12:232]. Саме тому "вибір і цінність аргумента в кожній конкретній ситуації визначається надрізком часу" [1:25].
12. 12. В-трете, аргумент "повинен бути бездоганним за
формою, тобто геометричне правильним" [18:43]. "Аргумент,
кінцевий висновок, до якого приходить аргументатор, повинен
відповідати цілі, яка була поставлена під час аргументації, та
мати конкретну, чітку форму, як чітку і запам'ятовуючу фразу,
яка подібна до м'яча, кругла та тверда, яку б адресат міг би
взяти з собою" [1:27]. Іншими словами, успіх викладення
аргументів залежить від форми їх презентації, яка цілком
залежить від адресата, якому ця аргументація спрямована.
13. 13. В-четверте, аргументація науково-технічних текстів
повинна бути раціональною. Традиційно, "раціональність
асоціюється з використанням розуму у відповідності з чітко
встановленим набором правил /процедур" [15:108-109]. "В
комунікації раціональність пов'язують перше всього з
проблемами моделювання процесу комунікації. В комунікації
вона бачиться як деякий інваріант, сукупність певних
принципів, які забезпечують максимальне розуміння людей"
[1:30]. Разом з А.Д. Бєловою [1:31-32] ми вважаємо, що
раціональність має значення "дозованого, квантового надання
інформації реципієнту". Аргументація в цьому сенсі повинна
бути раціональною за об'ємом, тому що засвоєння матеріалу
прямо пропорційне його об'єму. Більше того, ми згідні з
Бєловою [1:31-32] в тому, що іноді автору рекомендовано
розпочинати аргументацію з більш "приємних" аргументів або ж
закінчувати ними свою аргументацію, але ж досвітньому
аргументатору послідовність аргументів не має значення.
14. В-п'яте, аргументація повинна бути логічною за своїм
викладанням. Це означає, що надана інформація повинна мати певну логіку викладання: від простого до складного, від менш значущого до більш значущого з безпосереднім зв'язком усіх його частин. Логічність викладання аргументів в науково-технічних текстах досягається шляхом виконання трьох процедур: а) висування положення; б)його обґрунтування шляхом наведення доказів та доводів; в) наведення висновків. Іноді аргументації передує або ж опис, або ж пояснення, або ж розповідь.
15. В-шосте, "основу певної аргументованої ситуації
складають потреби, інтереси і особисті цінності" [1:36].
Цінності можуть бути різними, навіть національно залежними
[1:35], що знайшло відбуття у концепції "громади" для
вітчизняної культури та концепції індивідуалізму для
американської та англійської культури. Це, в свою чергу,
знайшло відображення в науково-технічних текстах. Так,
вітчизняні науково-технічні тексти більш МИ-орієнтовані, що
має на межі показати кінцевий результат
Loading...

 
 

Цікаве