WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Деякі лексичні засоби вираження емоцій у німецькій розмовній мові - Реферат

Деякі лексичні засоби вираження емоцій у німецькій розмовній мові - Реферат

обуренням (Das ist doch nicht zu glauben), жаль про нездійсненне бажання (Hatte ich doch auf dich gehoert!), дружня порада (Sei doch nicht dumm!), сумнів (Das ist doch nicht wahr!) та ін.
Про здатність модальних часток передавати найтонші емоційні відтінки говорить і В.Шнейдер 8,с.23 . У частки doch, наприклад, він нараховує сімнадцять таких відтінків (подив, обурення, наполегливе прохання, роздратування, бажання наполягти на своїй точці зору та ін.) 8,с.56 . Такий метод визначення семантики модальної частки дуже неточний: не можна думати, що в неї стільки жзначень, скільки емоцій можна вкласти у висловлювання, у яких вона може бути вжита. До того ж приклади, що наводяться, допускають, на думку Г. Шредера і В. Шнейдера, у залежності від ситуації (контексту) і зовсім інше тлумачення. Таке питання, як Was denn? чи Wieso denn?, може виражати і подив, і цікавість, і занепокоєння, і участь, і страх і багато інших емоції, що можуть бути однозначно визначені тільки при знайомстві з більш широким контекстом.
У залежності від контексту питання Was soll ich denn machen? може пролунати і безпомічно, і роздратовано, і з переляком, і з глузуванням. Питання Ist das denn so wichtig? не обов'язково повинне виражати сумнів, воно може виразити і підбадьорення: Wieder ein Misserfolg? Ist das denn so wichtig? Arbeite nur weiter! Висловлення Sei doch nicht dumm! можна сприйняти як дружню пораду, а можна побачити в ньому і пряму образу. Правильне розуміння таких висловлювань залежить не тільки від модальної частки, але і від лексичного складу речення, від інтонації, від контексту (ситуації), у рамках якого це речення виступає.
З іншого боку, не можна заперечувати і той факт, що речення з модальними частками мають яскраво виражений емоційний відтінок. Модальні частки, безсумнівно, беруть участь у вираженні емоційності висловлювання, але їхнє лексичне значення не завжди досить чітко визначається.
У цьому відношенні модальні частки нерівнозначні. Частка denn, наприклад, завжди служить тільки ознакою емоційної реакції на яку-небудь дію чи висловлювання співрозмовника, але ніяк ці емоції не диференціює. Диференціації служать й інші мовні засоби (у першу чергу лексичний склад речення і більш широкий контекст). Частка etwa має цілком визначене лексичне значення це спростування припущення, що міститься в запитанні, і вказівка на те, що співрозмовник чекає заперечної відповіді на своє запитання. Роз'ясняюючи семантичний зміст etwa, В. Бублiтц наводить як приклад наступну ситуацію: запитання господарки за столом "Moechten Sie etwa noch ein Stueck Kuchen?" викликає серед її гостей замішання, а саме " ... betretenes Schweigen oder Heiterkeit, da "etwa" von den Anwesenden als Zeichen dafuer interpretiert wird, dass die Gastgeberin nicht will und nicht wuenscht, dass jemand noch ein Stueck Kuchen іsst." 3, с. 9 . У відношенні чіткості і визначеності семантичного змісту частки denn і etwa можна назвати протилежними полюсами серед модальних часток. Між ними розташовуються всі інші частки, що вимагають для визначення свого лексичного значення опори на контекст та інші мовні засоби.
Модальні частки є службовими словами, тому вони не можуть бути вжиті самостійно, поза рамками речення, тому і своє лексичне значення вони реалізують тільки в реченні. Тип речення відіграє при цьому велику роль. У залежності від типу речення реалізується той чи інший лексико-семантичний варіант модальної частки. З цього, однак, не можна робити висновок, що поза реченням модальні частки взагалі позбавлені лексичного значення.
Думка про відсутність лексичного значення в німецьких модальних часток виникла певною мірою завдяки тій обставині, що їх важко, а в ряді випадків і неможливо, перекласти на інші мови. Іноді їх значення буває простіше описати, ніж знайти відповідні еквіваленти в інших мовах. Причина цього в тому, що не кожна мова має у своєму розпорядженні таку ж велику систему модальних часток, як німецька, і при перекладі німецьких речень з модальними частками доводиться використовувати інші мовні засоби: це можуть бути повнозначні слова, порядок слів, вигуки, а в усному мовленні й інтонація. В українській мові нараховується велика кількість модальних часток, тому майже кожну модальну частку німецької мови виявляється можливим перекласти за допомогою частки. Однак повного збігу в цьому відношенні німецька і українська мови не виявляють. Іноді семантичний зміст німецької модальної частки доводиться передавати українською мовою за допомогою повнозначного слова, в інших випадках вона взагалі залишається без перекладу, чи, навпаки, можливий вибір з цілого ряду майже рівноцінних варіантів. Так, наприклад, питання Was hat er denn gesagt? можна перекласти "Що ж він сказав?", "А що ж він сказав?", "І що ж він сказав?", "А що ж він позначив?", "Так що ж він позначив?" і т.п".
Отже, модальні частки німецької мови (aber, auch, bloss, denn, doch, etwa, nur, schon, wohl та інші) мають у різних контекстах особливі значення і використовуються переважно в діалогічному мовленні для вираження емоційності висловлювання, але їхнє лексичне значення не завжди досить чітко визначається. Тому практичне значення цього дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані усіма, хто хоче поглибити знання з німецької мови і навчитись використовувати модальні частки для вираження емоцій.
Література
1. Крашенинникова ЕА. Модальные глаголы и частицы в немецком языке. - М., 1978.
2. Кривоносов Ю. О семантической природе модальних частиц (к постановке проблемы) // Филол. науки. -1998. - № 5.
3.Bublitz W. Ausdrucksweisen der Sprechereinstellung im Deutschen und Englischen.- Hamburg, 1978.
4. Duden. Die Grammatik der deutschen Gegenwartssprache. - 5., neu bеarbeitete Auflage. -Bd. 4. - Mannheim, Wien, Zuerich, 1993.
5. Helbig G., Buscha J. Deutsche Grammatik. Ein Handbuch fuer den Auslaenderunterricht. - Leipzig, Berlin, Muenchen, Wien, 1990.
6. Heibig G., Koelz W. Die Partikeln. - Leipzig, 1991.
7. Jung W. Grammatik der deutschen Sprache/Neuausgabe, bearbeitet von G. Starke. - Leipzig, 1990.
8.Schneider W. Stilistische deutsche Grammatik. - Freiburg, Basel, Wien, 1967.
9.Schroeder G. Zu einigen bedeutungsgeminderten Adverbien (Wuerzwoertern) // Deutsch als Fremdsprache. -1965. -H. 3.-S.23-29.
10. Weydt H. Partikeln und Interaktion. - Tuebingen, 1993.
Loading...

 
 

Цікаве