WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Взаємовідношення семантики та етимології термінів греко-латинського походження - Реферат

Взаємовідношення семантики та етимології термінів греко-латинського походження - Реферат


Реферат на тему:
Взаємовідношення семантики та етимології термінів греко-латинського походження
Семантика сучасного терміна і його етимологія можуть бути у складних відносинах між собою. Інколи вони збігаються, проте буває, що семантика ніби виростає з етимологічного значення давнього слова, надбудовується на ньому, як на своїй уявній основі, пояснюючи значення терміна. Інколи між ними виникає протиріччя і сучасна семантика цілком не відповідає етимології, яка дозволяє виявити помилкове розуміння минулих поколінь. Хоча етимологія викликає безсумнівне історико-наукове та пізнавальне зацікавлення, проте вона може служити лише підмогою й орієнтиром у з'ясуванні значення термінів. Тому вимога, щоб семантика й етимологія терміна відповідали між собою, не завжди є обґрунтованою. Якщо порівняти сучасну семантику запозичених термінів греко-латинського походження із значенням тих слів у класичних мовах-джерелах, то можна розрізнити дві групи запозичень. Одну групу утворюють повні запозичення звукового комплексу слова із збереженням основних елементів значення в класичній мові. До цієї групи відносяться давньогрецькі найменування: аналгезія (аnаlgesiа :: analgesia), аритмія (аrrhythmia :: arrhythmia). До тієї ж групи можна віднести латинські терміни: карієс (саries :: caries), медицина (mеdicinа :: medicine). Іншу групу складають неповні запозичення, тобто слова грецької чи латинської мов, які увійшовши до складу науково-медичної термінології, набули нового значення. Серед них (перша підгрупа) взагалі не мали в класичній мові спеціального медичного значення, а були загальновживаними, повсякденними словами; а (друга підгрупа) використовувалися у мові древньої медицини, але в значеннях, які істотно відрізняються від тих, що їм додала медицина нового і новітнього періоду. До першої підгрупи відноситься термін ідіотія, значення якого в психіатрії не має нічого спільного з грецьким словом idioteiа (неосвіченість; життя людини, яка віддалилася від суспільства). Грецьке слово аutopsiа (бачення власними очима) стало патологоанатомічним терміном аутопсія, що означає розкриття трупа; грецьке слово mеiosis (зменшення, скорочення) стало фундаментальним терміном біології мейоз. Запозиченому з класичної латині слову infectio (фарбування, просочування, псування, розтління, від infiсio, infесtum - впроваджувати, просочувати) К. Гуфеланд у 1841 р. додав нове значення - "зараження хворобою". Так виник термін інфекція. Латинське слово 1ens і грецьке рhакоs у класичних мовах позначали сочевицю. Згодом наукова анатомія використовувала ці слова для позначення кришталика, що за формою схожий на сочевичне зерно. Неповні запозичення (друга підгрупа), - це спеціальні найменування античної медицини, значення яких у наступні епохи радикально змінилося. У давньогрецькій медицині словом аsphyxiа (негативний префікс а- + sphyxis - пульс) називали стан, для якого був характерний слабкий пульс. Згодом Аретей і Гален назвали цим словом випадок відсутності пульсу, що супроводжуються припиненням дихання. У сучасній медицині терміном асфіксія позначають загрозливий життю патологічний стан, обумовлений гостро розвиненими гіпоксією і гіперкапнією. Словом tурhos (дим, чад) грецькілікарі називали гострий пропасний стан, що супроводжувався затьмаренням свідомості. У сучасній медицині слово тиф служить складовою термінів, що позначають деякі інфекційні хвороби, для яких характерна наявність stаtus typhosus. Грецькі лікарі називали словом 1ерrа хворобу, нині іменовану псоріаз. З 3 ст. слово 1ерrа у грецькій мові стало вживатися у сучасному значенні. Вони використовували слова sаtyriаsis, 1еоntiasis, а згодом е1ерhаntiasis для позначення властивих лепрі змін рис обличчя, які викликають асоціації із сатиром (Sаtyrоs) чи левом (1еоn, 1еоntos), потовщення і складчастості шкіри, як у слона (elephas, еlephаntоs). За назвою glаuкоmа грецькі лікарі описували різні захворювання очей, при яких спостерігалося синювате чи зеленувате фарбування (помутніння) зіниці, іменоване нині катарактою. Термін глаукома у сучасному значенні застосовується з 60-70 років 19 ст. Вивчення етимології дозволяє зрозуміти, чому згадане слово чи звуковий комплекс почали використовуватися для позначення визначеного медичного поняття. Словом -eklampsis (спалах) греки називали хворобу, виникнення якої настільки ж раптове, як спалах світла. У сучасному науковому змісті термін эклампсія затвердився у 18 ст. Давньогрецький корінь hist- (гіст-), що використовувався у біології і медицині для позначення поняття тканина, був пов'язаний з ремісничою термінологією грецьких корабелів і ткачів. Histos від histemi- (ставити) мало кілька значень: 1) корабельна щогла; 2) ткацький навій, тобто вал, на який навивають основу; 3) вал разом з навитою на нього основою; 4) основа тканини, тканина, будь-який шматок матерії. Цікаву етимологію має термін гібрид, що походить від латинського слова hуbrіdа (дитина, яка народилася від шлюбу римлянина і не римлянки). Слово мало відтінок осудження, осуду і походило від грецького слова hуbrіs, hybridos (хтивість, кровозмішання, позашлюбна дитина). Етимологія допомагає відновлювати найдавніші уявлення греків про причини та патогенез хвороби. Сучасне розуміння слова "істерія" не має нічого спільного з тим значенням, яке вкладали у слово hystеriа грецькі лікарі, утворивши його від hуstеrа (матка), оскільки думали, що причина істерії полягає в порушеннях функції матки. Створений у ранній період давньогрецької медицини термін артерія (аrteriа), як показує етимологія (аer- повітря + tеrео- містити), відображає уявлення, що артерії містять повітря. Древні греки думали, що оскільки після смерті людини ці судини виявляються порожніми, то у живої людини вони також нічого, крім повітря, вони не містять. Тому тривалий час грецькі анатоми не знаходили функціонального розходження між власне артеріями і трахеєю; те й інше називалось словом arteriа, розходження між ними виражалося епітетами: артерія - аrteriа 1еiа (1еs - гладкий), а трахея -trachys - шорсткуватий). Якщо український термін може складатися з грецьких чи латинських етимонів, то це не означає, що у класичному словнику дане слово існувало у готовому вигляді; оскільки дуже часто воно є неокласицизмом.
Loading...

 
 

Цікаве