WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Старослов’янська мова – перша літературна мова слов’ян - Реферат

Старослов’янська мова – перша літературна мова слов’ян - Реферат

коли быхомъ имъ жолъду нє поплатили и щькодъ тогды имъ поволєваємь (!) и тымъ што суть c ними насъ оупоминати намъ лаАти нашихъ купцехъ брати нашихъ людехъ доколи свои записъ о[т] нихъ выправимы - 1433-1443, ССУМ, І, 220), высветлити "з'ясувати, вияснити" (а... ижє мы доброую авжды мЂли єсмо яко и ныне мамы волю тако яко коро[л] хрестья[н]кии коу покоєви а коу єдності а справедливосте нашоу вьісвєтли[в]ши о[т] ровности нє хочє[м] cА выламавати вартуючисА розлиянья рови хрєстьянскои - 1447-1492, ССУМ, І, 220), выстояти сА (про маєток) "перейти у власність кредитора за давністю користування" (ИмЂнїя дЂди[ч]но которыи [ж] то оу пєнАзА[х] запїсоують нєкоторы[х] оу наши[х] сторона[х] дЂржано до и?і лЂ[т] а потомъ сА выстояло - XV ст., ССУМ, І, 222), завЂзовати сА "зобов'язуватися до чого-небудь" (оучинили є[с]ми... доброво[л]но сА завЂзоуючи... голдъ прЂ(д)реченныи... на кажды[и] ча[с] ховати - 1436, ССУМ, І, 373), завЂсити "відкласти, відстрочити" (О дЂтЂ[х] што[ж] нє маю[т] лЂ[т] розоумоу своєго а боудоуть на соуд позваны имаєть имь соу[д]я ро[к] завЂсить и запи[с] до лЂ[т] розоумоу ихъ - XV ст., ССУМ, І, 373), завЂзка (завіска) "грошове забезпечення на користь правителя або його урядників у випадку порушення однією із сторін укладеної угоди" (а кто сЂ покуси[т] тєгати бу[д] оу которы[х] днє[х] и часо[х] ...то[т] тогди да заплати[т] завЂзкоу ? рубли срєбра чистого - 1474, ССУМ, І, 373), кмєть "незакріпачений оброчний селянин з правом виходу" (а и гдЂ коли слоужєбникъ бєрє[т] волы а па[н] свои[м] сєло[м] и зъ свои кмєти боронить а не хочє[т] выда[т] тогды на[м] маєть заплатить винЖ - XV ст., ССУМ, І, 478), ламати "порушувати, не дотримуватися угоди" (ВЂдомо то єть [!] всємъ присылалъ да (!) на[с] Бг?омолєць нашь архима[н]дри[т] Пєчє[р]скїи c Кієва и вся братїя мн?[с]тыря пєчє[р]ского... жалуючися на митрополита кїєвского и всєя роусїє што[ж] и[м] насилїє чини[т] и права имь давные и [з]вєчистыє ламати хоще[т] - 1481, ССУМ, І, 538), невЂста "доросла особа жіночої статі" (коли моужь жєнє оумрєть тогды жона всє именїє своє брала, а оу томъ дЂти шкодила мы оуставлАє[м] и[ж] такая нєвЂста имЂеть изостать прї жївотїнЂ и прї винЂ - XV ст., ССУМ, II, 33), объихати "об'їздивши якусь територію, визначити її межі" (прыйшовши передъ насъ... Карпъ Ивановичъ... покладалъ пєрєдъ нами лыстъ... дворанъ нашихъ... што єсмо имъ пєрвєй сего велилы именя єго Мыкулинскіє объихати - 1430, ССУМ, II, 71), позвати "подати позов, судову скаргу на кого-небудь" (а сє АЗЪ. па[н] .пєтрашь. староста, галицкыи ... свЂдчю то ... ижє пришєдь передъ ma. васко мошєнчичь. и позваль. коундрата борєничА. ? границю. ? вашичиньскоую - 1401, Р., 36), тАгатисА "брати участь у судовій розправі" (туть будеть судъ тАгатисА ис королемъ - 1352, II, 14) та ін.
У літературній мові нарощується запас характерних фразеологічних зворотів. Це, наприклад, бъчолы дєрти (ССУМ, І, 134), быти у вене "володіти майном, одержаним у віно" (139), быти оу соромотЂ "бути позбавленим честі" (140), на бЂгъ повернути са "кинутися тікати" (148), седити на вдовим столци "залишатися вдовою щонайменше протягом шести місяців після смерті чоловіка, щоб не втратити права на віно, яке залишив чоловік" (II, 332), вЂдати дати "повідомити" (І, 227), головою заплатити (248), горла избавити (251), дєржати оу пра†"поводитися з кимось згідно з законом" (297), оу ласцЂ держати "ласково, з прихильністю ставитися до кого-небудь" (539), дорости лЂтъ (320), мати за собою "бути одруженим" (435), имати над собою "підкорятися кому-небудь" (там же), мати твердость "мати законне право" (там же) та ін.
Українська й білоруська донаціональні мови постійно підтримували літературно-писемні контакти з чеською й польською мовами. Через західнослов'янське літературне джерело в українську мову (як і в білоруську) вливався потік латинізмів, германізмів і власне західнослов'янізмів, напр.: броваръ (ст.-п. browar, свн. brouwer), будованє (ст.-п. budowani? від budouwa?, що розвинулося на базі buda, очевидно, від свн. boude "шалаш", "намет"), боургаръ (свн. burger "житель міста"), боуръмистръ (ст.-п. burmistrz, burgmistrz, свн. b?rge-, burge-, byrgermeister), бытлєнє "репутація" (ст.-ч. bytelnost/bytedlnost, ст.-п. bydlenie), варовати сА "остерігатися" (ст.-ч. varovati se), власност (ст.-ч. vlasnost, ст.-п. w?ostno??), воитъ (ст.-п. w?jt, свн. voget, лат. vocatus, advocatus), вымЂнити "відмітити", "відзначити" (ст.-п. wymieni?), габати "напастувати" (ст.-п. gaba?), гетман (ст.-п. hetman, ст.-ч. hejtman, схсн. hetman, свн. h?uptmann), глейтовати "гарантувати безпеку охоронною грамотою" (ст.-ч. glejtovati, ст.-п. gleitowa?, свн. geleiten), голдовати "присягати на вірність" (ст.-ч. holdovati, ст.-п. ho?dowa?, свн. holden), грунтъ (ст.-ч. grunt, ст.-п. grunt, свн. grunt), доконати (ст.-ч. dokonali, ст.п. dokona?), домнивати сА "думати, припускати" (ст.-ч. domnivati se, ст.-п. domniewa? si?), досытьоучинєнїє "відшкодування" (ст.-ч. dosti u?in?nie, ст.-п. dosy?uczynienie), єднати "погоджувати що з ким" (ст.-ч. jednati, ст.-п. jedna?), єднота "єдність, згода" (ст.-ч., ст.-п. jednota), жолдъ "оплата найманим солдатам" (ст.-ч. ?o?d, ст.п. ?o?d, свн. solt), жолнер "солдат" (ст.-ч. ?oldn??, ст.-п. ?o?nierz), завитє "остаточно" (ст.-п. zawicie), замєшкати (ст.-п. zamieszka?), зацний "належний до благородного стану, шляхетний" (ст.-п. zacny), зрада (ст.-ч. zrada, ст.-п. zdrada), каплица (ст.-ч. kaplice, ст.-п. kaplica, лат. capella), квитацыя і квитанція "письмове доручення про видачу з митного збору певної грошової суми" (ст.-п. kwitacja, лат. quitatio), кєліхъ (ст.-ч. kelich, ст.-п. kieliech, свн. kelch, лат. саііх), конати сА "відбуватися" (ст.-ч. konati se, ст.-п. kona? si?), коштъ "ціна", "зусилля" (ст.-ч. ko?t, ст.-п. koszt, свн. kost(e)), маршалок "службова особа" (ст.-ч. mar??lek, ст.-п. marsza?ek, всн. marschalc), цмынтаръ "цвинтар" (ст.-п. cmentarz, лат. caem?nt?rium, caemeterium, гр. ??????????? під впливом лат. caementum) та ін.
Досить помітними є запозичення, що означали звання, чини і сани службових осіб - світських і духовних, - належних до структури польського суспільства: маршалок, подкоморийта ін. Набуло поширення слово панъ (п., ч. слв. pan <* gьpanъ - давньоіранське запозичення).
Чужі слова проникали в літературну мову також із розмовних української та білоруської мов. Частина з них потрапляла в обидві мови з польської, а також через польську (або й безпосередньо) з німецької: баволна "бавовна" (ст.-п. bawe?na, ст.-ч. bavlna, свн. baumwolle), быдло "худоба" (п. byd?o), вшитокъ "увесь" (ст.-п. wsztytek), гандель "торгівля" (ст.-п. handel, свн. handel) і под. Польський вплив на українську ділову мову XIV-XVI ст. виявляє себе по-різному в галицьких, подільських і власне польських, але написаних по-українському грамотах, з одного боку, і у волинськокиївсько-литовських - з другого.
Так, для галицьких грамот характерний насамперед певний польський "фон" - деякі слова, запозичуючись, набували східнослов'янського фонетичного оформлення (у них з'являється повноголосся, носові звуки замінюються неносовими, замість сполучення dz виступає ж і под.), напр. вдоложь (Р., 1404, 33; 1400, П., 80), твєржа (1386-1418, 18; 1388, 44) і под. Проте слова нерідко запозичуються й у польському фонетичному і словотвірному
Loading...

 
 

Цікаве